УЗД діагностика займає одне з провідних місць серед
інструментальних методів обстеження. Це обумовлено такими її перевагами як
простота проведення, широкий спектр показань, відсутність негативного впливу на
організм та відносна дешевизна методу. Хоча УЗД і досі займає місце додаткового
обстеження в протоколах лікування, без нього в половині випадків важко
виставити правильний діагноз.
Принципи методу ультразвукової діагностики
З курсу фізики, відомо що в основі методу обстеження лежить
так званий п’єзоелектричний
Ультразвук як загалом і звукові хвилі має свої
характеристики (період коливання, частоту, довжину). Довжина хвилі впливає на
розрішувальну здатність, тобто можливість побачити якомога менший об’єкт, яка
для сучасного УЗД апарату коливається від 1 до 3 мм. Для ультразвукової
діагностики застосовують частоту від 2 до 10 МГц.
При поширенні ультразвукового сигналу відбувається його
відбивання в різних середовищах організму, які мають різну «акустичну щільність».
Поняття «акустичної щільності» характеризує наскільки УЗ-промінь може пройти
через неї або відбитися в іншому напрямку. Наприклад ультразвук легко проходить
через паренхіматозний орган чи судину, в той час як через кістку проникає на
дуже обмежену глибину. Ця особливість і вимальовує основні можливості
обстеження, тобто дуже добре відображаються об’єкти, які оточені рідиною або мають
добре кровопостачання. Візуалізація в суглобах можлива за рахунок гарного кровоточу
в хрящовій тканині та наявності синовіальної рідини.
Ультразвук відбивається від різних об’єктів і повертається
до датчика, який сприймає і відображає на екрані форму, розмір і відносне
розташування структур.
Схожий принцип відображення має ефект Доплера, який
базується на віддзеркаленні променя від рухомого об’єкта. В даному випадку такими рухомими
об’єктами є форменні елементи крові в просвіті судин, за напрямком і характером
току яких можна виявити зміни судинної стінки. Ультразвукова хвиля відбивається
від рухомої частинки і міняє частоту, яку можна за рахунок УЗ-пристрою
трансформувати у звуки, що сприймаються людським вухом. Використовують
кольорове картування, яке більш наочно показує характер змін кровотоку.
УЗД-апарат – складові частини
Структура УЗД-апарату є відносно нескладною. Основним
елементом є генератор УЗ-хвиль. В УЗД-апараті ним виступає датчик, тобто
пристрій, який сприймає ультразвукові коливання. Генератор утворює імпульси з
частотою приблизно 1000 за секунду. Імпульси поширюються і відбиваються зі
змінами частот, що вловлює датчик і в подальшому передає на розшифрувальні
прилади, які передають інформацію на екран монітора.
Датчик УЗД-апарату може бути 2-х видів. Такий поділ
обумовлений різним принципом вироблення ультразвукового коливання і відповідно можливістю
вловлювання відбитої хвилі.
Виділяють датчики:
- механічні
- електронні.
Механічний датчик використовувався на етапах зародження УЗД діагностики.
Процес сканування здійснюється за рахунок руху джерела випромінювання, тому
ступінь візуалізації є низьким. В електронних датчиках механізм формування є
власне електронним, тому позбавлений недоліків механічних пристроїв. Сучасний
УЗД-апарат оснащений електронними датчиками.
Виділяють поділ датчиків в залежності від типу сканування:
- секторні
- лінійні
- конвексні
Секторний датчик використовують у випадках, коли з обмеженої
площі обстеження слід отримати картину на значній глибині. При цьому
використовують частоту 1,5-5 МГц. Класичним прикладом є обстеження серця
(ЕхоКГ).
Лінійний датчик використовується найчастіше. Він працює в
діапазоні частот від 5 до 15 МГц і дає змогу побачити органи і тканини на
обмеженій глибині (9-11 см), проте з високим ступенем деталізації. При цьому
для правильної інтерпретації, датчик повинен прилягати паралельно до
обстежуваного органу. Таким методом досліджують суглоби, м’язи, молочні залози, судини.
Конвексний датчик дозволяє проводити обстеження на значній
глибині (22-25 см), проте при цьому зображення є дещо більшим ніж сам датчик.
Такий тип пристрою працює на частоті 1,8-7,5 МГц. Ним досліджують органи
черевної порожнини, сечостатеву систему.
Для проведення УЗД обстеження, шкіру досліджуваної ділянки
змазують спеціальним гелем, який забезпечує щільний контакт апарату з тілом
пацієнта. Вологе середовище не є бар’єром для ультразвукових променів, на відміну від повітря, і тому лікар отримує чітку
картину органів і порожнин органызму.
УЗД діагностика – показання
Покази для УЗД-обсження є досить широкими. Практично всі
галузі клінічної медицини в певній мірі використовують цей метод обстеження.
УЗД діагностика проводиться в таких напрямках медицини:
- Акушерство і гінекологія – дослідження репродуктивної системи та динамічне спостереження за станом плода на різних термінах вагітності;
- Ендокринологія
– дослідження структури щитоподібної і прищитоподібних залоз, наднирників,
статевих залоз;
- Кардіологія – визначення розмірів камер серця та діагностика вад і аномалій;
- Неврологія – використання ехоенцефалографії допомагає орієнтовно визначити місце крововиливу в головному мозку;
- Онкологія – визначення локалізації метастазів в лімфатичні вузли та різні органи, визначення пухлинних меж та операбельності;
- Офтальмологія – використання спеціальних ультразвукових зондів дозволяє виміряти розміри ока і визначити положення кришталика;
- Педіатрія – УЗД-показання, практично, такі самі як і для дорослого організму. В період грудного віку найчастіше призначаються нейросонографія для виключення аномалій та захворювань головного мозку, УЗ-обстеження кульшових суглобів для виявлення дисплазії або вродженого вивиху стегна, ультразвукове дослідження серця у випадку появи шуму чи порушень ритму. УЗД діагностика у дітей є одним з найкращих методів дослідження незрілого організму.
- Терапія – патологія органів грудної та черевної порожнини часто вимагає застосування ультразвуку. Обстежують органи шлунково-кишкового тракту, сечовидільну систему та позаочеревинний простір. В грудній порожнині перевіряють наявність ексудативного вмісту в плеврі, оглядають міжреберні проміжки.
- Травматологія – вивчення великих суглобів та стану міжребцевих дисків, діагностика м’яких тканин після травм.
- Урологія – дослідження нирок, сечового міхура і простати, визначення прохідності судин статевого члена та огляд калитки.
- Хірургія – діагностика гострих патології черевної порожнини та органів малого тазу, визначення прохідності судин різного калібру.
Лікар вказує на анатомічні або функціональні зміни, які він
побачив на УЗД. Діагноз і методику лікування визначає спеціаліст, який скерував
на таке обстеження.
УЗД - протипоказання
УЗД діагностика не має протипоказань як відносно дорослого
так і дитячого організму. Проте слід пам’ятати, що практично завжди слід
порадитися з лікарем чи дійсно варто проводити УЗД. Показання до обстеження
визначає лікар. Наприклад, у випадку
травми колінного
Підготовка до УЗД
При дослідженні органів черевної порожнини необхідно прийти
на обстеження натще. Останній прийом їжі повинен бути не раніше ніж 8 годин
перед обстеженням. День перед обстеженням має мати такий раціон, який виключає
молочні продукти, чорний хліб і бобові. Якщо пацієнт має схильність до
метеоризму слід прийняти напередодні активоване вугілля у вікових дозах або
будь-який інший сорбент. Здуття кишечника не дозволяє оглянути всі органи
черевної порожнини, тому результати можуть бути не правильними.
Дослідження сечового міхура, простати або матки потребує
наповнення сечового міхура водою для кращої візуалізації. Тому за годину до
обстеження слід випити пів літри води. Якщо ультразвукове сканування
проводиться через порожнисті органи (наприклад трансвагінальне обстеження у
жінок), то сечовий міхур слід випорожнити.
Читайте в блозі:
Читайте в блозі:
Немає коментарів :
Дописати коментар