четверг, 25 сентября 2014 г.

Стенозуючі лігаментити

Стенозуючий лігаментит — хронічне прогресивне асептичне запалення зв'язок унаслідок мікротравм, постійних перенапружень зв'язкового апарату, що призводить до його рубцево-дистрофічного переродження.
Уперше стенозуючий лігаментит тильної поперечної зв'язки променево-зап'яст­кового суглоба описав у 1895 р. де Кервен.
Частіше на стенозуючий лігаментит хворіють жінки працездатною віку 35—55 років. Ліва рука уражується частіше, інколи спостерігаються ураження обох рук.
Захворювання виникає поступово. Хворі починають відчувати біль, особливо під час фізичної роботи, при розгинанні пальців та ульнарному відхиленні кисті. Біль наростає і з часом супроводить навіть активні рухи без напруження першого пальця кисті. При легкій формі перебігу працездатність збережена, а при тяжкій — поруше­на. З’являється припухлість у ділянці шилоподібного відростка променевої КІСТКИ і згладжується контур табакерки. Контури променево-зап'ясткового суглоба при стенозуючих лігаментитах ніколи не дефігуровані.
Пальпаторно припухлість над шилоподібним відростком... Читати далі

среда, 10 сентября 2014 г.

Контрастні методики рентгенологічного дослідження

Останнім часом контрастні методики рентгенологічного дослідженля розробле­ні для більшості органів і систем. Проведення рентгенологічного дослідження із застосуванням контрастування обумовлене потребою одержання диференційованого зображення досліджуваних органів і тканин, які за своєю щільністю не відрізняються від навколишніх анатомічних структур (травний канал, судинна система та ін.). Контрастування виконують шляхом застосування нешкідливих рентгенологічних речовин, газів або їх поєднання. Під час контрастування порожнистих орга­нів уточнюють їх форму, розміри, контури, рельєф слизової оболонки, топографічне співвідношення.
Деякі контрастні методи рентгенологічного дослідження досить складні й застосовуються для уточнення діагнозу лише для проведення бсзконтрастних і контрастних методів за суворими рентген показаннями. Інші методи контрастування завдяки простоті введення контрастної речовини (перорально, через пряму кишку) використовуються в... Читати далі

понедельник, 8 сентября 2014 г.

Видалення кліща

Найзручніше видаляти зігнутим пінцетом або хірургічним затискачем. Кліща захоплюють якомога ближче до хоботка.
Потім його акуратно потягують і при цьому обертають навколо своєї осі в зручну сторону. Через 1-3 обороту кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то велика ймовірність розриву.
Зараз у продажу є спеціальні гачки для видалення кліщів. Такий гачок схожий на вигнуту двозубу вилку. Кліщ вставляється між зубами і також викручується. Є й інші інструменти для... Читати далі

воскресенье, 7 сентября 2014 г.

Що таке аменорея, її види і прояви

Аменорея — відсутність менструацій у дорослої жінки протягом 6 місяців і більше. Аменорея — не самостійне захворювання, а симптом ба­гатьох захворювань, що викликають порушення регуляції менструальної функції на різних рівнях.
Форми аменореї:
Справжня — відсутність циклічних змін в організмі жінки, пов'язана найчастіше з різкою недостатністю статевих гормонів.
Несправжня аменорея (криптоменорея — прихована менструація) — відсутність виділення менструальної крові за наявності в організмі цикліч­них змін. Несправжня аменорея є клінічним проявом аномалій розвитку статевих органів — атрезії дівочої пліви чи піхви, коли кров, не маючи ви­ходу назовні, скупчується у піхві, матці, маткових трубах.
Первинна аменорея — відсутність менструації з пубертатного віку.
Вторинна аменорея — припинення менструації у жінки, яка раніше менструювала.
Фізіологічна аменорея — відсутність менструацій до пубертатного пе­ріоду, під час вагітності та лактації, в період менопаузи.
Патологічна аменорея може бути викликана багатьма причинами, зок­рема загальними, найчастіше ендокринними захворюваннями.
За рівнем виникнення порушень регуляції... Читати далі 

вторник, 2 сентября 2014 г.

Молоточкоподібні пальці

Молоточкоподібні пальці — самостійна де­формація, що формується переважно при склад­них деформаціях стопи, які виникають найчас­тіше при плоскорозпластаній стопі внаслідок осідання поперечного склепіння, при в’ялих та спастичних паралічах, мієлодиспластичній по­логій стопі, глибоких склепіннях, після травм стопи.
При поздовжній плоскій стопі відбувається не лише її розпластання, а й подовження, що призводить до напруження м'язів — згиначів пальців і згинання фаланг, а опущення головок
плеснових кісток та скорочення довгого і ко­роткого м'язів — розгиначів пальців зумовлю­ють тильне зміщення основних фаланг що при­зводить до підвивиху або повного вивиху.
Тильне зміщення основної фаланги і згинан­ня... Читати далі 

понедельник, 1 сентября 2014 г.

Hallux valgus

Зовнішнє відхилення І пальця (hallux val­gus) — досить поширена патологія, яка розви­вається частіше в жінок віком понад 35 років. Причину вбачають у природженій та набутій слабкості апоневрозу, капсульно-зв'язкового апа­рату стопи і м'язів гомілки, особливо в людей, робота яких пов'язана з тривалим перебуваннямна ногах, виконанням важкої фізичної праці, ві­ковими інволютивними процесами.
При функціональній недостатності апоневрозо-капсульно-зв'язкового апарату переднього відділу стопи утримання плеснових кісток у па­ралельному положенні порушується і вони віялоподібно розходяться, а головки ІІV плесно­вих кісток осідають нижче від горизонтальної лінії у підошвовий бік. Перша плеснова кістка відхиляється досередини, сухожилок довгого м'яза — розгинача І пальця, не змінюючи свого напрямку, розриває фіксуючу із зовнішнього боку слабеньку зв'язку і зміщується... Читати далі