Очанка гайова: лікувальні властивості

Очанка не така відома, як, наприклад, звіро­бій, та все-таки не може "поскаржитися" на неувагу до неї фіто­терапевтів: описи рос­лини та її впливу на організм людини трап­ляються у багатьох наукових публікаціях.
Усі очанки паразитують на лугових зла­кових рослинах та осоці, бо вони своїми гаусторіями-присосками живляться за рахунок чужого коріння, зате власним зе­леним листям фотосинтезують хлорофіл та інші органічні сполуки. Залежно від часу квітування очанки поділяють на весняні форми, які встигають зацвісти до скошу­вання злаків, та осінні, що відростають та цвітуть після покосів.

Ростуть очанки по всій Україні, крім Кри­му. У Карпатах серед чагарників на соняч­ній поляні можна знайти очанку лікарсь­ку, або, як її називають, світлик гайовий та світлик лікарський. На низинних луках та полях у Карпатах очанку можна побачити там, де ростуть овес та ячмінь, у липні-серпні.

В офіційній медицині очанку тепер не застосовують, а от тибетська, болгарська та українська народна медицина лікують очанками доволі багато різних хвороб. Крім того, з очанок виготовляють гомео­патичні препарати.
Зрізують очанку під час цвітіння, сушать у затінку. Наші бабусі-знахарки знали, у який літній день вона найбільш ефектив­на для лікування. З розповіді моєї бабусі, незрячі діточки чи хворі на очі можуть ви­лікуватись нею у ніч на свято літнього Пет­ра і Павла, тобто 12 липня. За переказом, незряча дівчина зцілилась, промивши очі зібраною... Читати далі