На початку травня зацвітає на луках і галявинках кульбаба. Кульбаба — одна з найпоширеніших на всій земній кулі рослин. Очевидно, тому в кульбаби цілий список назв.
У англійській, німецькій, італійській мовах у кульбаби грізна назва, що означає в перекладі "левиний зуб". Є менш страшні назви: коров'яча квітка, кільчаста квітка, сонячний корінь, молочар, яєчна, хлоп'яча трава, ліхтарик, пушок, баранки, козачки, баба-куль, сліпа тютя та одуванчик.
У англійській, німецькій, італійській мовах у кульбаби грізна назва, що означає в перекладі "левиний зуб". Є менш страшні назви: коров'яча квітка, кільчаста квітка, сонячний корінь, молочар, яєчна, хлоп'яча трава, ліхтарик, пушок, баранки, козачки, баба-куль, сліпа тютя та одуванчик.
Усі частини кульбаби мають гіркий білий молочний сік. У листі й квітках виявлено вітаміни С і В2, каротин, лютеїн. А тому дієтологи радять вживати в їжу кульбабині зелені листочки для стимуляції імунітету, перешкоджання розвитку атеросклерозу, а також виведення токсинів.Використання кульбаби з лікарською метою відоме з часів глибокої давнини. Найбільшу славу рослина отримала як жовчогінний і кровоочисний засіб. На Закарпатті ходить легенда, як монахи з тамтешнього монастиря врятували австро-угорську королеву від невиліковної екземи на нозі за допомогою настою і мазі, приготовлених на основі кульбаби. У давнину... Читати далі
Немає коментарів :
Дописати коментар