На початку травня зацвітає на луках і галявинках кульбаба. Кульбаба — одна з найпоширеніших на всій земній кулі рослин. Очевидно, тому в кульбаби цілий список назв.
У англійській, німецькій, італійській мовах у кульбаби грізна назва, що означає в перекладі "левиний зуб". Є менш страшні назви: коров'яча квітка, кільчаста квітка, сонячний корінь, молочар, яєчна, хлоп'яча трава, ліхтарик, пушок, баранки, козачки, баба-куль, сліпа тютя та одуванчик.
Ранньої весни корисно вживати сік із листочків кульбаби (промити, ошпарити окропом, пропустити через м'ясорубку, відтиснути, розвести навпіл із водою). Приймати двічі на день по дві столові ложки за 20 хвилин до вживання їжі. Такий сік зміцнює організм, корисний при запальних процесах шлунка (якщо понижена кислотність). Його використовують як легке проносне при хронічних закрепах, як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки та жовчного міхура.
Настої коренів застосовують при захворюваннях шкіри: висипах, вуграх, чиряках та інших (столову ложку подрібненого кореня залити склянкою окропу, кип'ятити 15 хвилин). Вживати по чайній ложці за 20 хвилин до їди. Застосовують такий настій і для покращення травлення, лікування геморою та хронічних закрепів.
Відбілювальна маска з листя кульбаби: 6—8 листочків кульбаби дрібно порізати, розтерти в порцеляновій посудині та змішати з 2 чайними ложками сиру. Перед тим як накласти маску, ластовиння, печінкові плями і чорні цятки слід змазати соком кульбаби. Тримати суміш на обличчі 15-20 хвилин, а потім зняти її косметичним шпателем і протерти шкіру кислим молоком.
З квіток кульбаби знахарі готують мазь від опіків: для приготування взяти 20 квіток кульбаби, 1 цибулину, 1 склянку нерафінованої соняшникової олії. Налити в каструльку олію, опустити туди кульбаби та дрібно порізану цибулю і поставити на вогонь. Варити суміш при слабкому кипінні протягом 20 хвилин, потім зняти каструльку з вогню і залишити на 8-10 годин.
Процідивши суміш через марлю, відтиснути, злити суміш у чисту стерильну баночку, закрити кришкою та покласти в холодильник. Змащувати місце опіку кульбабовою маззю щогодини протягом доби, не закриваючи рани, доки вона не вкриється кірочкою.
Навесні, коли свіжої зелені мало, з молодих листочків кульбаби можна приготувати вітамінний салат: взяти 100 г листочків кульбаби, замочити в теплій підсоленій воді на 40 хвилин. Потім дрібно порізати, додати варене яйце, зелену цибулю або 2 штуки редису, посалити, заправити майонезом (сметаною, олією).
Болгарські чоловіки обожнюють салат з листя кульбаби, приготовлений таким чином: взяти 100 г листочків кульбаби, проварити у підсоленій воді приблизно 15 хвилин, поки листя не стане м'яким. Відцідити, нарізати, додати сіль, перець за смаком, 10 г зеленої цибулі, 1 чайну ложку лимонного соку, 1 столову ложку олії. Через годину подати до столу з бринзою.
Уже в давнину кульбабі як афродизіаку приділяли особливу увагу. Кілька листочків кульбаби або її жовтих суцвіть значно збільшують статеву силу чоловіка. У французів дотепер у великій моді так звана кульбабова дієта на основі відвару для підвищення статевої сили: взяти 90 г трави і кореня кульбаби на 1200 мл води. Довести до кипіння, процідити, додати 3 курячі жовтки. Пити по 0,5 склянки тричі на день.
Корисний також є суп із кульбаби. У м'ясний бульйон покласти моркву, цибулю, картоплю (2 штуки) і варити майже до готовності. Потім додати вимочені й дрібно порізані листки кульбаби 100 г), зелень петрушки, сіль за смаком і кип'ятити 5 хвилин. Подати зі сметаною.
Ранньою весною (або восени) копають корені кульбаби. їх миють холодною водою, подрібнюють і сушать. Хто споживатиме каву з підсмажених коренів кульбаби, у того буде надзвичайно красивою шкіра, спокійний характер та весела вдача. Чайна ложка кореня на склянку молока тонізує кишечник, усуває хронічні закрепи, що особливо показано при геморої. Цей засіб покращує обмін речовин та діє заспокійливо, тому таку каву радять пити увечері. Але хворим на гіпертонію, на жаль, цей чудовий напій протипоказаний, оскільки підвищує тиск крові. Якщо до підсмаженого коріння кульбаби додати смажені жолуді та ячмінь у співвідношенні 1:2:7, то така кава (1 чайна ложка на склянку молока) показана навіть тяжко хворим на цукровий діабет. Для здорових людей — це цілющий профілактичний і смачний напій.
Ось рецепт ерзац-кави з коренів кульбаби. Оброблене й підсушене на повітрі коріння порізати шматочками 2 — 3 см завтовшки і висушити в нежаркій духовці до світло-коричневого кольору. Підсмажене коріння кульбаби солодкувате на смак. Цукор, що міститься в корінні кульбаби, під час підсмажування карамелізується і надає відвару своєрідного кавового аромату й кольору. Потім подрібнити шматочки коренів у кавомолці, змішати у співвідношенні 1:1 з меленим цикорієм. Для заварювання беруть 1 чайну ложку суміші на 1 склянку окропу. Цей напій має приємний оригінальний смак, його можна пити з медом і лимоном. Між іншим, цей напій відомий як "кава Азави", і названий на честь відомого японського дієтолога Ж. Азави. Він вважав свою ерзац-каву цілющою для хворих на артрит, ревматизм, а також для людей із захворюванням серця і нервової системи. Слід зауважити, що дія кави з кульбаб протилежна дії натуральної — вона заспокоює і навіть допомагає проти безсоння.
Готовий гарячий мед розфасувати у стерилізовані в духовці маленькі баночки й закрити кришкою або закатати. Якщо закриття банок негерметичне, слід зберігати їх у холодильнику. Кульбабовий мед можна вживати замість справжнього, але він протипоказаний хворим на діабет.
2-й спосіб. Для приготування знадобиться 200 г квіток кульбаби, 1,5 л води, 2 лимона, 1,5 кг цукру. Пелюстки очистити від квітколожа, промити, залити окропом, накрити кришкою і дати настоятися 1 добу. Потім рідину злити й процідити, а пелюстки відтиснути. З'єднати обидві отримані рідини, додати лимонний сік та цукор і варити, помішуючи, до загуснення. Теплий сироп розлити у баночки та закрити гвинтовими кришками. Зберігати цей мед у темному прохолодному місці. У процесі зберігання сироп перетворюється на желе. Його можна мастити на хліб або додавати в чай від застуди.
У англійській, німецькій, італійській мовах у кульбаби грізна назва, що означає в перекладі "левиний зуб". Є менш страшні назви: коров'яча квітка, кільчаста квітка, сонячний корінь, молочар, яєчна, хлоп'яча трава, ліхтарик, пушок, баранки, козачки, баба-куль, сліпа тютя та одуванчик.
Усі частини кульбаби мають гіркий білий молочний сік. У листі й квітках виявлено вітаміни С і В2, каротин, лютеїн. А тому дієтологи радять вживати в їжу кульбабині зелені листочки для стимуляції імунітету, перешкоджання розвитку атеросклерозу, а також виведення токсинів.
Використання кульбаби з лікарською метою відоме з часів глибокої давнини. Найбільшу славу рослина отримала як жовчогінний і кровоочисний засіб. На Закарпатті ходить легенда, як монахи з тамтешнього монастиря врятували австро-угорську королеву від невиліковної екземи на нозі за допомогою настою і мазі, приготовлених на основі кульбаби. У давнину кульбаба допомагала при важких пологах. У китайській медицині її використовували для посилення лактації. У медицині Західної Європи препарати з кульбаби використовують при різних хворобах, а також при зобі та жовтяниці.Ранньої весни корисно вживати сік із листочків кульбаби (промити, ошпарити окропом, пропустити через м'ясорубку, відтиснути, розвести навпіл із водою). Приймати двічі на день по дві столові ложки за 20 хвилин до вживання їжі. Такий сік зміцнює організм, корисний при запальних процесах шлунка (якщо понижена кислотність). Його використовують як легке проносне при хронічних закрепах, як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки та жовчного міхура.
Кульбаба: рецепти
При каменях у печінці й жовчному міхурі також допомагає свіжий сік кульбаби. Він зменшує болі в суглобах при подагрі. Застосовують його як потогінний, сечогінний та жарознижувальний засіб. Дітям — по одній чайній ложці на день такий сік дають як лікувальний і профілактичний засіб від алергії. При вживанні цього соку в матерів, які годують немовлят, збільшується кількість молока. А якщо пожувати помиті стебла (до 10 стеблин), коли вона цвіте, то можна надовго понизити рівень цукру в крові.Настої коренів застосовують при захворюваннях шкіри: висипах, вуграх, чиряках та інших (столову ложку подрібненого кореня залити склянкою окропу, кип'ятити 15 хвилин). Вживати по чайній ложці за 20 хвилин до їди. Застосовують такий настій і для покращення травлення, лікування геморою та хронічних закрепів.
Сухим порошком у вигляді присипок лікують екзематозні дерматити або роблять, додаючи борошно та мед, мазь для лікування екземи. Свіжі корені кульбаби (розтерті) прикладають на місце укусу отруйних комах та тварин, а соком з коренів виводять сухі мозолі, бородавки, видаляють вугри, веснянки та різноманітні нашкірні плями.
Із квіток кульбаби готують відвар для вмивання: 2 столові ложки квіток кульбаби залити 0,5 л окропу, покип'ятити ще кілька хвилин, потім дати відвару охолонути, процідити й вмивати обличчя. Цей відвар призначений для нормальної шкіри, ним можна вмивати обличчя щодня або приготувати з нього косметичний лід. Листя кульбаби також можна застосовувати з косметичною метою.Відбілювальна маска з листя кульбаби: 6—8 листочків кульбаби дрібно порізати, розтерти в порцеляновій посудині та змішати з 2 чайними ложками сиру. Перед тим як накласти маску, ластовиння, печінкові плями і чорні цятки слід змазати соком кульбаби. Тримати суміш на обличчі 15-20 хвилин, а потім зняти її косметичним шпателем і протерти шкіру кислим молоком.
З квіток кульбаби знахарі готують мазь від опіків: для приготування взяти 20 квіток кульбаби, 1 цибулину, 1 склянку нерафінованої соняшникової олії. Налити в каструльку олію, опустити туди кульбаби та дрібно порізану цибулю і поставити на вогонь. Варити суміш при слабкому кипінні протягом 20 хвилин, потім зняти каструльку з вогню і залишити на 8-10 годин.
Процідивши суміш через марлю, відтиснути, злити суміш у чисту стерильну баночку, закрити кришкою та покласти в холодильник. Змащувати місце опіку кульбабовою маззю щогодини протягом доби, не закриваючи рани, доки вона не вкриється кірочкою.
Навесні, коли свіжої зелені мало, з молодих листочків кульбаби можна приготувати вітамінний салат: взяти 100 г листочків кульбаби, замочити в теплій підсоленій воді на 40 хвилин. Потім дрібно порізати, додати варене яйце, зелену цибулю або 2 штуки редису, посалити, заправити майонезом (сметаною, олією).
Болгарські чоловіки обожнюють салат з листя кульбаби, приготовлений таким чином: взяти 100 г листочків кульбаби, проварити у підсоленій воді приблизно 15 хвилин, поки листя не стане м'яким. Відцідити, нарізати, додати сіль, перець за смаком, 10 г зеленої цибулі, 1 чайну ложку лимонного соку, 1 столову ложку олії. Через годину подати до столу з бринзою.
Уже в давнину кульбабі як афродизіаку приділяли особливу увагу. Кілька листочків кульбаби або її жовтих суцвіть значно збільшують статеву силу чоловіка. У французів дотепер у великій моді так звана кульбабова дієта на основі відвару для підвищення статевої сили: взяти 90 г трави і кореня кульбаби на 1200 мл води. Довести до кипіння, процідити, додати 3 курячі жовтки. Пити по 0,5 склянки тричі на день.
Корисний також є суп із кульбаби. У м'ясний бульйон покласти моркву, цибулю, картоплю (2 штуки) і варити майже до готовності. Потім додати вимочені й дрібно порізані листки кульбаби 100 г), зелень петрушки, сіль за смаком і кип'ятити 5 хвилин. Подати зі сметаною.
Ранньою весною (або восени) копають корені кульбаби. їх миють холодною водою, подрібнюють і сушать. Хто споживатиме каву з підсмажених коренів кульбаби, у того буде надзвичайно красивою шкіра, спокійний характер та весела вдача. Чайна ложка кореня на склянку молока тонізує кишечник, усуває хронічні закрепи, що особливо показано при геморої. Цей засіб покращує обмін речовин та діє заспокійливо, тому таку каву радять пити увечері. Але хворим на гіпертонію, на жаль, цей чудовий напій протипоказаний, оскільки підвищує тиск крові. Якщо до підсмаженого коріння кульбаби додати смажені жолуді та ячмінь у співвідношенні 1:2:7, то така кава (1 чайна ложка на склянку молока) показана навіть тяжко хворим на цукровий діабет. Для здорових людей — це цілющий профілактичний і смачний напій.
Ось рецепт ерзац-кави з коренів кульбаби. Оброблене й підсушене на повітрі коріння порізати шматочками 2 — 3 см завтовшки і висушити в нежаркій духовці до світло-коричневого кольору. Підсмажене коріння кульбаби солодкувате на смак. Цукор, що міститься в корінні кульбаби, під час підсмажування карамелізується і надає відвару своєрідного кавового аромату й кольору. Потім подрібнити шматочки коренів у кавомолці, змішати у співвідношенні 1:1 з меленим цикорієм. Для заварювання беруть 1 чайну ложку суміші на 1 склянку окропу. Цей напій має приємний оригінальний смак, його можна пити з медом і лимоном. Між іншим, цей напій відомий як "кава Азави", і названий на честь відомого японського дієтолога Ж. Азави. Він вважав свою ерзац-каву цілющою для хворих на артрит, ревматизм, а також для людей із захворюванням серця і нервової системи. Слід зауважити, що дія кави з кульбаб протилежна дії натуральної — вона заспокоює і навіть допомагає проти безсоння.
Дуже популярне в народі варення з кульбаби. Існує декілька рецептів його приготування, але найбільш популярні ось ці два.
1-й спосіб. Для приготування знадобиться 400 г квіток кульбаби, 1 кг цукру, 2 лимони, 500 мл води. Квітки кульбаб зібрати рано-вранці. Якщо їх було зірвано в чистому місці, мити не потрібно, щоб не втратити цінного пилку. Коли ж вони виросли в межах міста, слід ретельно помити. Вилучити зелені квітконіжки,; а жовті пелюстки замочити в холодній воді на 1 добу. Потім воду злити, пелюстки ще раз промити й змішати із дрібно нарізаним^ разом із цедрою лимонами. Суміш помістити в каструлю з кипи лячою водою та кип'ятити 15 хвилин. Отриманий відвар остудити, процідити, додати у нього цукор і варити, постійно помішуючи, доки маса густотою та кольором не почне нагадувати мед (на це піде приблизно 1,5 — 2 години).Готовий гарячий мед розфасувати у стерилізовані в духовці маленькі баночки й закрити кришкою або закатати. Якщо закриття банок негерметичне, слід зберігати їх у холодильнику. Кульбабовий мед можна вживати замість справжнього, але він протипоказаний хворим на діабет.
2-й спосіб. Для приготування знадобиться 200 г квіток кульбаби, 1,5 л води, 2 лимона, 1,5 кг цукру. Пелюстки очистити від квітколожа, промити, залити окропом, накрити кришкою і дати настоятися 1 добу. Потім рідину злити й процідити, а пелюстки відтиснути. З'єднати обидві отримані рідини, додати лимонний сік та цукор і варити, помішуючи, до загуснення. Теплий сироп розлити у баночки та закрити гвинтовими кришками. Зберігати цей мед у темному прохолодному місці. У процесі зберігання сироп перетворюється на желе. Його можна мастити на хліб або додавати в чай від застуди.
Немає коментарів :
Дописати коментар