Молоточкоподібні пальці

Молоточкоподібні пальці — самостійна де­формація, що формується переважно при склад­них деформаціях стопи, які виникають найчас­тіше при плоскорозпластаній стопі внаслідок осідання поперечного склепіння, при в’ялих та спастичних паралічах, мієлодиспластичній по­логій стопі, глибоких склепіннях, після травм стопи.

При поздовжній плоскій стопі відбувається не лише її розпластання, а й подовження, що призводить до напруження м'язів — згиначів пальців і згинання фаланг, а опущення головок

плеснових кісток та скорочення довгого і ко­роткого м'язів — розгиначів пальців зумовлю­ють тильне зміщення основних фаланг що при­зводить до підвивиху або повного вивиху.

Тильне зміщення основної фаланги і згинан­ня фаланг у І міжфаланговому суглобі надає пальцям молоточкоподібної форми.

Клінічні прояви. Пальці II—III—IV зігнуті у I—II міжфалангових суглобах і розігнуті у плесно-фалангових, що надає їм молоточкоподібної форми. На шкірі по тильній поверхні міжфалангових суглобів — мозолі, болючі на дотик. На підошвовій поверхні відповідно до проекції головок плеснових кісток — потовщення, мозолі, болючі при натисканні. Усунути дефор­мації пальців ні активно, ні пасивно не вдається. Опущення головок плеснових кісток на підошвову поверхню надає передньому відділу стопи випуклої в підошвовий бік форми.

Лікування. На ранніх стадіях — аплікації із шавлії, устілки з викладенням склепінь і під­няттям головок плеснових кісток у тильний бік. На фаланги при редресації в максимальному розгинанні накладають для фіксації липкоплатирну пов'язку. У разі несприятливих наслідків консервативного лікування і тяжкого ступеня деформацій показане оперативне лікування. Ви­конують операцію Гомана — резекцію головок основних фаланг пальців або операцію Гехта — резекцію основної фаланги вивихнутого пальця.

Після операцій хворі повинні постійно ко­ристуватися ортопедичними устілками або ортопедичним взуттям з викладенням склепінь.