Типовим і одним із небезпечних для життя хірургічним ускладненням цукрового діабету є розвиток гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок, результати лікування яких не можна визнати задовільними. Згідно з даними ВООЗ, приблизно у 5 % хворих на цукровий діабет констатують ураження стоп, яке проявляється синдромом "діабетичної стопи".
Останній являє собою специфічний симптомокомплекс ураження стопи на тлі цукрового діабету, в патогенезі якого з урахуванням вікових змін, виділяють діабетичну мікро-, макроаніопатію, периферичну нейропатію та остеоартропатію, що розвивається паралельно, взаємообтяжуючи одне одного з приєднанням важких гнійно-некротичних процесів, які характеризуються особливим складом мікрофлори і розвиваються на тлі глибоких порушень обмінних процесів тканин та імунодепресії. Означена патологія в 3 % випадків захворювання на цукровий діабет є причиною ампутацій нижніх кінцівок (ВООЗ 1987). Не дивлячись на застосування сучасних методів лікування хворих з СДС, адекватно скоротити кількість високих ампутацій нижніх кінцівок не вдається і сьогодні.
Якщо врахувати, що на сьогодні в Україні понад 1,5 млн. хворих на цукровий діабет, то можна припустити, що в країні кожного року виконують більше 30 тис. ампутацій нижніх кінцівок у даного контингенту хворих. Необхідно звернути увагу на той факт, що хворі на цукровий діабет після ампутацій ніг гірше піддаються протезуванню, ніж інші категорії, а в багатьох випадках взагалі йому не підлягають. Після ампутації такі хворі стають малорухомими і потребують постійного стороннього догляду.
Ампутація кінцівки — операція, травматична як для самого хворого, так і для його сім'ї, і призводить до значних економічних витрат для суспільства. Крім того, летальність у хворих з СДС після... Читати далі
Немає коментарів :
Дописати коментар