пʼятницю, 11 квітня 2014 р.

Інтенсивна терапія при колапсі

Колаптоїдний стан дуже нагадує за клінікою непритомність, хоча трапляється значно рідше.
Причинами розвитку колапсу можуть бути різка зміна положення тіла (ортостатичний колапс), вазовагальна реакція під час розвитку больового синдрому, очікування болю, застосування надмірних доз гангліоблокуючих, наркотичних, антиаритмічних препаратів, місцевих анестетиків, спинномозкова або епідуральна анестезія.

Клінічно проявляється відчуттям загальної слабкості, запаморочення, шумом у вухах, позіханням, блідістю, липким потом; сповільненням пульсу і зниженням артеріального тиску. У тяжких випадках втрачається свідомість. Частіше колапс триває недовго, у затяжних випадках може розвинутися колапс.

З лікувальних заходів, перш за все, треба хворому надати горизонтальне положення з піднятими нижніми кінцівками. Обличчя збризкують холодною водою (тактильний рефлекторний вплив). І обовязково припинити введення потенційного причинного препарату.


Вводять аналептики: кордіамін (0,5-1 мл 25% розчину), кофеїн-бензоат натрій (1-2 мл 10% розчину), судиннозвужуючі: мезатон (0,2 мл 1% розчину) або норадреналіну гідротартрат (0,5-1 мл 0,1% розчину). Якщо не відбувається швидкого купірування симптоматики, тоді плазмо замінники (200-400 мл, реополіглюкін, наприклад), гормональні препарати: гідрокортизон (3-5мг/кг) або преднізолон (0,5-1мг/кг). У випадках наявної брадикардії – 0,5-1 мл 0,1% атропіну сульфату. Якщо після вказаних заходів загальний стан пацієнта не покращився, тоді це розцінюється як перехід колапсу в шок.   

Немає коментарів :

Дописати коментар