Нагідки лікарські: лікувальні властивості

Нагідки, англійською "marigold", названі на честь Діви Марії. Нагідки часто трапляються у весільних букетах, звідси їхня інша назва в англійців — "літня весільна пара" (сим­волізує вірність і довге кохання).

Що таке нагідки і які вони мають лікувальні властивості

Народні назви: гвоздика народна, календула, крокіж, нагідка, пацюрки. У кожнім селі знають про цю чудову рослину, яка цвіте все літо, аж до пізньої осені, і дарує людям свої квіти жовтого та оранжевого кольору. На­гідки, або календула здавна відомі як лікарська рослина. У народній меди­цині її називають крокіс і використо­вують, крім цвіту, листя та стебла. Різноманітні фізіологічно активні ре­човини квітки мають протизапальні, протимікробні, ранозагоювальні, спа­змолітичні, в'яжучі, жовчогінні, анти­оксидантні, протипухлинні властивості.
Для приготування ліків збирають квіткові кошики нагідок без квітко­носів у період повного розкриття квіток. Сушать у теплому провітрю­ваному приміщенні або під накриттям на відкритому повітрі в затінку. До­сушують у сушарках при температурі 40-45°С. Термін придатності сиро­вини — рік.

Застосування нагідок в народній медицині

Квітки нагідок здавна застосовують у народній медицині, дозволені вони для використання й у науковій меди­цині. Найбільш широко настої і на­стоянки квіток календули застосову­ють зовнішньо. Для лікування тріщин шкіри та герпесу призначають 10% настій квіткових кошиків на оливковій олії. Розчином спиртової настоянки календули (чайна ложка настоянки на склянку кип'яченої води) лікують жи­рну себорею, екземи, гнійничкові ура­ження та обморожені ділянки, поло­щуть ним ротову порожнину і горло при стоматиті, гінгівіті, пародонтозі, тонзиліті та ангіні.
Призначають цей засіб для сприн­цювання у лікуванні ерозії шийки ма­тки і трихомонадного кольпіту. Цей же розчин використовують для ванночок і мікроклізм при тріщинах заднього проходу та проктиті. Розчин подвійної концентрації (чайна ложка настоянки на півсклянки кип'яченої води) засто­совують для компресів і примочок при очних хворобах (блефарит, ко­н'юнктивіт).
Препарати нагідок ефективні при серцево-судинних хворобах із су­путніми тахікардією, задишкою та на­бряками. Настій чи настоянку росли­ни при цьому приймають внутрішньо. Допомагають ці лікарські форми ва­гітним при нудоті (препарат прийма­ють перед їдою протягом 2-3 тиж­нів). З квіток календули виготовляють засоби для лікування виразки шлун­ка і дванадцятипалої кишки, а та­кож їх приймають при гострому гаст­риті.
У народній медицині настій і насто­янку квіткових кошиків нагідок вжива­ють при бронхіті, рахіті, жовтяниці, за­хворюванні сечового міхура і се­лезінки, нервовому збудженні та за­памороченні.
Швейцарські лікарі використовують нагідки для лікування ракових хвороб і рекомендують пити чай з усієї рос­лини протягом тривалого часу. Такий чай добре допомагає при вірусних неду­гах, а також при запаленні кишкового тракту, спазмах і виразках шлунка. Квіти нагідок — чудовий засіб для лікування печінки, зокрема, допома­гає при жовтяниці. Для цього квіти за­лити окропом і випивати без цукру З — 4 склянки щодня. Вони також до­помагають при відкритих ранах на ногах та при різноманітних пухлинах. Гемангіоми, старечі плями на тілі, а та­кож бородавки можна вивести соком цієї скромної рослини.
Надзвичайно ефективний такий протионкологічний рецепт: взяти сто­лову ложку квіток календули, по 3 сто­лові ложки чистотілу, кропиви, 5 г ци­булиння. Варити на малому вогні в 1 л води 10 хвилин. Процідити, додати
5 столових ложок бефунгіну (витяж­ка з чаги), пляшку настоянки елеуте­рококу. Добре розмішати, випивати через кожні 2 години по столовій ложці. Зберігати в холодильнику. Вистачає на 3-4 дні. Потім роблять нову порцію. Курс лікування від 3 до 6 місяців.
Для лікування жовчнокам'яної хворо­би дуже корисний та ефективний такий збір: узяти по 10 г календули, насіння кропу, листя берези, трави лісового су­хоцвіту, плодів ялівцю, по 20 г квітів ромашки, плодів суниці, пелюсток білої троянди, по 30 г — пагонів польового хвоща, кореня кульбаби, товчених плодів шипшини, кукурудзяних прий­мочок і 40 г квітів безсмертника. Готу­вати такий настій: 5-6 г суміші залити 0,5 л окропу, дати настоятися 10 хви­лин, приймати по 150 г тричі на добу за 10-15 хвилин до щи.
Проти закрепу, для посилення мо­торики кишечника добре діє такий збір: взяти па 10 г квіток нагідок, квіту чорної бузини, олександрійського листа (сени), по 20 г кори крушини та звіробою і 50 г трави меліси. Столову ложку суміші залити склянкою окро­пу і варити 2 хвилини, настояти 10-15 хвилин. Пити по 0,5-1 склянці перед сніданком, обідом, після вечері. Цей чай регулює травну та нервову систему.
Під час клімаксу рекомендують та­кий збір: узяти квіток календули лікарської — 30 г, кори жостеру вільхоподібного, трави фіалки три­колірної, корінь вовчуга орного, корінь солодцю голого і квіток бузи­ни чорної — по 20 г. 2 столові ложки суміші залити 2 склянками окропу, настоювати 30 хвилин у теплому місці. Остудити, процідити і пити по склянці 2 рази на день.
Для лікування імпотенції викорис­товують збір: беруть квіток календу­ли лікарської — 10 г, квіток безсмер­тника (пізньоцвіту) піщаного — 10 г, трави звіробою продірявленого — 30 г, кореневищ валеріани лікарської — 25 г. Столову ложку суміші зава­рити склянкою окропу, дати настоя­тися 30 хвилин у теплому місці і вжи­вати по столовій ложці теплого на­стою 3 рази на день.
Для лікування ангіни і полоскання ротової порожнини готують настоян­ки і настої. Подрібнену сировину за­лити 70% розчином етилового спир­ту у співвідношенні 1:10, настоювати 7 днів, 2 рази на день перемішати, вживати по 15-20 крапель 4 рази надень. Настоянку (чайну ложку) розвести в 200 мл теплої води і полоска­ти горло 6 разів на день.
Настій кошиків нагідок лікарських: 2 столові ложки сировини залити 400 мл окропу, настоювати годину, процідити, вживати по 100 мл 4 рази на день. Цим же настоєм полоскати горло 6 разів на день. У разі недостатньої ефективності рекомендують го­тувати 20% розчин нагідок.
Від хронічного висипання на шкірі допомагає змащування уражених ділянок таким складом: взяти 100 мл настоянки календули і змішати з 10 розтертими пігулками стрептоциду. Щовечора робити собі маску з білої або зеленої глини, а потім після кон­трастного вмивання (чергуючи холодну та гарячу воду) ваткою накласти | цю суміш на обличчя. Змивати вранці. Процедуру можна робити до повно­го одужання.

1 коментар :