Дослідження кровотоку підшлункової залози при гострому панкреатиті

Анотація: зміни ангіограми при гострому панкреатиті.

Актуальність ангіографії для лікування гострого панкреатиту

Контрастне обстеження при тривалій внутрішньоартеріальній інфузійній терапії інформує про стан кровообігу органів даної зони, виявляє сприятливий вплив інфузійної терапії на нормалізацію су­динного малюнка органів, що підлягають інфузії, і є важливим тестом для своєчасної діагностики ускладнень. Вибіркова або селективна катетеризація окремих гілок черевної артерії з додатковим введенням різних препаратів (ношпа, секретин), так звана фармакоангіографія, поліпшує візуальну оцінку судинної сітки підшлункової залози за рахунок підвищення щільності контрастування і поліпшення панкреато-реологічної фази.

Характерна ангіографічна картина гострого панкреатиту

При вивченні ангіосеміотики гострого панкреатиту можуть бути виявлені ознаки, що належать до змін не лише в артеріях самої підшлун­кової залози, але і в органних судинах басейну черевної артерії. В ціло­му ж ангіографічна картина гострого панкреатиту складається з ком­плексу симптомів, які свідчать про порушення кровообігу в підшлун­ковій залозі: посилення або послаблення внутрішньоорганного малюн­ка, звуження й обрив артерій, нечіткість їх контурів, стенози та оклюзії артерій і вен у товщі паренхіматозної строми.

Ангіографія дозволяє обґрунтувати тактику консервативного і хірургічного лікування. При набряковій формі панкреатиту помітне розширення перипанкреатичних ар­терій, посилення або збідніння артеріального малюнка, відтискання загальної печінкової, селезінкової, шлунково-дванадцятипалої, верхньої брижової і відхідної від неї великої підшлункової артерій до тіла і хвостової частини залози, підшлунково-дванадцятипалих верхніх - передньої, задньої і нижніх - пере­дньої і задньої, правої шлунково-чепцевої артерій, що свідчить про набряк підшлункової залози і клітко­вини, що її оточує. В венозній фазі у хворих помітні деформація, відтискання коронарної шлункової вени, правої шлунково-чепцевої, верхніх і нижніх підшлунково-дванадцятипалих та ворітної вен, коли переважає пошкодження голівки підшлункової залози. В таких випадках також помітне відтискання і деформація верхньої і нижньої брижових, селезінкової та лівої шлунково-чепцевої вен.

Про порушення кровопостачання підшлункової залози при панкреонекрозі свідчать дані ангіографії: ослаблення і деформація внутрішньоорганного артеріального малюнка з нечіткістю контурів аж до повної відсутності на ангіограмах зображення окремих артерій. В залежності від вогнища пошкод­ження такі порушення мають локальний або більш-менш поширений характер.

Коли захворювання ускладнюється набряком голівки підшлункової залози, холедохолітіазом, стриктурою жовчної протоки, механічною жовтяницею, може спостерігатись посилення артеріального малюнка ділянки голівки і вертикальної гілки дванадцятипалої кишки (лівої шлункової, шлунково-дванадцятипалих, шлунково-чепцевої артерій).

Катетеризація правої шлунково-чепцевої артерії під час операції може використовуватись і з ме­тою внутрішньоартеріального форсованого діурезу з введенням до 6-й літрів рідини на добу, якщо немає ознак перевантаження правих відділів серця. Це дозволяє проводити подібне лікування і хво­рих похилого віку з різними порушеннями функції серцево-судинної системи і легень, які при панк­реатиті і так значно перевантажені.