Лікування запалення легень народними методами

Запалення легенів, або пневмонія — інфекцій­на хвороба, що виникає як самостійне за­хворювання або як ускладнення інших хвороб.
Запалення легенів може бути го­стрим або хронічним, і запальний процес іноді охоплює більшу, а ча­сом меншу частину легенів. Захво­рювання переважно спочатку вра­жає нижню частину легені, потім може поширитися на верхню, а іноді охоплює і другу легеню.

Коротко про симптоми

На початковій стадії крупозного запалення легенів хворого раптово кидає то в жар, то в холод, підвищується температура тіла до 39-40°С. Через кілька годин з'являєть­ся біль в ураженій легені. Під час глибокого дихання біль посилюється, оскільки кожен дихальний рух подразнює плевру. Спостерігаєть­ся частий кашель, виділяється хар­котиння, яке згодом стає слизисто-гнійним, а під кінець хвороби зни­кає. Хворий скаржиться на біль го­лови, слабкість, спрагу. Апетиту немає, язик обкладений, обличчя хворого набуває синюшного кольору, стає одутле. Нерідко трапляє­ться блювання, кровотечі з носа, хворий може навіть марити. Сильно болить, якщо лягти на хворий бік, водночас, лежачи на здорово­му боці, хворому важко дихати, і Особливо небезпечне це захворювання для дітей, бо може виклика­ти судоми і втрату свідомості. Насті ускладнення при пневмонії — плеврит, абсцес легенів. Гостра пневмонія також може супроводжува­тися запаленням нирок.

Пневмонію спричиняють різні типи мікробів, такі як стрептокок, стафілокок, а також деякі віруси. Причинами пневмонії можуть бути: грибкова інфекція, глисти, подра­знення дихальних шляхів газами або сторонніми предметами. Без­посередня причина пневмонії та­кож — отруєння організму токси­нами і шлаками, які потрапили в легені й дихальні шляхи.

Народна медицина для лікування запалення легень

1. Приготувати суміш із 50 г свіжо­го соку ріпчастої цибулі і 50 г травне­вого або липового меду. Цю суміш до­бре перемішати й пити по 1 столовій ложці тричі на день.
2. Корисний настій сушених плодів або листя ожини. Настій з листя: 2 столові ложки на 500 мл окропу, на­стояти 1 годину, процідити. Пити по півсклянки 4 рази на день до їди. Настій із сушених плодів: 2 столові ло­жки на 200 мл окропу настоюють 15-20 хвилин. Пити по 2-3 склян­ки протягом однієї або двох годин.
3. Пити сік барбарису (свіжий сік з плодів) по 1-2 столові ложки на день.
4. Лікує відвар з 1-2 чайних ло­жок подрібненої трави горицвіту на склянку окропу. Доза для дорослих: 1 столова ложка тричі на день.
5. Розтерти цибулину, змішати зі склянкою меду і залишити на 3 годи­ни. Потім процідити
   
   через капронове сито і вживати по 1 чайній ложці піс­ля їди.
6. Запивати чайну ложку олії чорнушки половиною склянки медової води (1 столова ложка меду) за 15 хви­лин до їди. Одночасно на ніч ретель­но розтирати груди олією чорнушки.
7. Протизапальну, антимікробну та жарознижувальну дію має комбіно­вана настоянка (1:10) на етиловому спирті 40% суміші бруньок тополі чо­рної, берези бородавчастої та осики звичайної, взятих порівну. Дітям ста­ршого віку приймати по 10-15 кра­пель, дорослим від 15 до 25 крапель з водою тричі на день не менше 7-10 діб.
8. Підвищує секрецію, розріджує ха­ркотиння і сприяє його відходженню такий засіб: взяти по 20 г кореня алтеї лікарської, коренів солодки голої, плодів ганусу звичайного, листків шавлії лікарської, бруньок сосни зви­чайної. Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, витримати 10 хвилин на малому вогні в закритому посуді. Приймати теплим по 100 мл 3-4 рази на день невеликими ковтками.
9. Складний рецепт народних ціли­телів: 1 кг гусячого смальцю, 1 кг 200г цукру, 1 кг меду квіткового, 100 г прополісу, 100 г липового цвіту, 400 г бе­резових бруньок, 100 г соснових бруньок, 100 г багна звичайного. Все, крім меду, заливають двома літрами окропу. Ніч настоюють. Зранку кип'ятять. Варити доти, доки не загусне, як варення (1-1,5 години). Гарячу рідину проціджують через марлю, до­дають мед. У каструлі охолоджують, щоб застигло. Те, що залишилося, за­ливають окропом (3 л) і кип'ятять. Тримають у темному місці в скляних банках. Рідке п'ють по 50 г за годину до їди. Коли закінчиться рідке, зажи­вають по 1 чайній ложці густої суміші тричі на день перед їдою. Не ковтають, а розсмоктують.
10. Відходженню харкотиння спри­яють: чай з медом або молоком, від­вар двох суплідь інжиру на склянку! молока, журавлинний морс, морквяний сік та сік редьки чорної з медом.
11. Для приготування вітамінного чаю згодиться така суміш: плоди шипшини коричної — 30 г, по 20 г плодів малини лісової, трави кропиви дводомної, листків брусниці звичайної. Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, кип'ятити 10 хвилин на малому вогні, процідити пити гарячим протягом дня.
12. При бронхопневмонії викорис­товують такий засіб: беруть 1 частину подрібненого листка
    
    алое деревови­дного та по 2 частини смальцю і меду. Суміш тримати 5 годин у духовці. Приймати по 0,5 — 1 чайній ложці з молоком 3 рази на день. Для поліпшення смаку додати какао, ванільний цукор. Вгамовується кашель, поліпшується апетит.
13. Взяти столову ложку мати-й-мачухи, залити склянкою окропу. Настоювати 30 хвилин. Напій прийми охолодженим 4—5 разів на день.
14. Взяти 4 столові ложки хвої ялини або сосни, залити 0,5 склянки окропу, настоювати 3 дні. Приймати З столові ложки 5-6 разів на день.
15. Дорослим при сильному кашлі втирають у груди масло з квіток маку, дають пити на ніч гаряче столове вино з корицею.
16. Миколайчики сині (чортополох), стебло зелене — потім блакитне, збирати квіти з листками, сушити і пити як чай по 50 мл тричі на день.
17. Настій з квітів бузини чорної, взяти 20 г сухої сировини на 1 л води, пити по 3 склянки на день при сухому кашлі.
18. Для розрідження мокроти стар­ші люди радять сироп з ягід кам'янки (брусниці) і меду, взятих порівну. За­живати по 1 столовій ложці й запи­вати компотом з суниць (суничного варення).
19. Від кашлю допомагає вишневий клей, його треба смоктати.
20. Сприяє відхаркуванню, очищає легені та бронхи порошок кореневи­ща з коренями оману високого, змі­шаний з медом у співвідношенні 1:2. Суміш розмазати по тарілці і давати хворому злизувати, тримаючи таріл­ку на деякій відстані від рота.
21. При хронічній пневмонії, особ­ливо зі слизисто-гнійним харкотин­ням, беруть квітки бузини чорної, бру­ньки тополі чорної та траву розхідника звичайного у співвідношенні 1:2:2. Півтора столової ложки суміші зали­ти 300 мл води, довести до кипіння, настояти 6-8 годин. Слід випити протягом дня рівними порціями за 5-6 прийомів.
22. Як відхаркувальний та знеболю­вальний засіб використовують диви­ну скіпетроподібну. Особливо її цінують жителі Карпат. У народі цю рослину називають коров'яком. Столову ложку квіток залити 250 мл окропу, кип'я­тити 5 хвилин на малому вогні, нас­тояти 2 години. Пити по 50-100 мл 3-4 рази на день за 30 хвилин до їди три-чотири доби.
23. Дуже допомагає від хронічних легеневих захворювань, зокрема пне­вмонії, і такий рецепт: взяти 100 г живиці соснової (смоли), залити 1 л оливкової олії і варити на водяній бані до повного розчинення живиці. Теплим відвар профільтрувати, додати скля­нку меду. Ретельно перемішати. Вжи­вати по 1 столовій ложці, запивати ві­дваром з кореня малини (1 столова ложка кореня на 300 мл води, варити 10 хвилин).
24. Дуже важливо в домашній ап­течці тримати під рукою ось такий сильний допоміжний засіб: настій з мо­лоденьких пагонів ялиці білої, корін­ня малини лісової (викопаної у квітні — травні) залитих медом. Можна бра­ти меду наполовину з цукром (1 кг).
25. Пагони ялиці (1 кг) і коріння малини (0,5 кг), ретельно миють, особливо малину, і сушать.
    
    Коріння малини по­дрібнюють. Складають у скляну бан­ку так: ялиця-малина-цукор, ялиця-малина-цукор і так доверху. Залива­ють все це склянкою окропу. Настою­ють добу на сонці, прикривши криш­кою. Через добу кладуть на водяну баню і тримають 8 годин, доливаючи гарячу воду, щоб банка весь час по горлечко стояла у воді. Опісля, коли суміш охолоне, доливають рідкий мед і дають настоятись ще дві доби. Після того сік з чудовим ароматом зливають і тримають у холодильнику. Дорослі п'ють по 1 столовій ложці 4 рази на день, діти — по 1 чайній ложці 5 разів на день за годину до їди. Курс лікува­ння — 10 днів. Після цього роблять перерву на стільки ж днів. Це сильний потогінний та жарознижувальний за­сіб, який зменшує запальні явища в організмі.
26. Зібрати пагони ялиці або ялини справжньої в кінці травня, коли вони відростуть на 3-5 см, промити в хо­лодній воді, підсушити і подрібнити. На 1 кг пагонів — 3-4 л води. Кип'я­тити в емальованій каструлі 15 хвилин, процідити, дати відстоятися і знову процідити через декілька шарів марлі. На 1 л отриманого настою додати 1 кг кавунового меду і 10 г 30% спиртової настоянки прополісу. Охолоджений настій розлити в півлітрові пляшки і тримати в темному прохолодному місці. Вживати по чайній ложці тричі на день до їди.
27. Як протизапальний засіб, який має потогінну та жарознижувальну дію, рекомендують таку суміш: беруть по 20 г кори верби білої, листків під­білу звичайного, суцвіть з квітами липи серцелистої, плодів малини лі­сової, плодів ганусу звичайного. Сто­лову ложку суміші заливають 300 мл окропу, кип'ятять 5 хвилин на мало­му вогні, проціджують. Пити слід по 100-150 мл гарячого відвару. Дітям дають 30-50 мл. Хворого треба та­кож тепло вкутати, а коли він добре пропотіє, витерти насухо і переодяг­нути.
28. При хронічному затяжному запаленні п'ють гаряче молоко з очище­ним скипидаром (на склянку молока — 1 крапля). Це можна робити і на по­чатку захворювання.
29. Взяти одну склянку вівса польо­вого, залити літром молока і варити годину на слабкому вогні. Процідити. Пити гарячим протягом дня, особли­во на ніч. Можна підсолодити медом.
30. Взяти 2 чайні ложки трави гісо­пу лікарського 500 мл води. Траву залити холодною водою, покласти на вогонь і довести до кипіння, залиши­ти на 5 хвилин, процідити. Вживати по 1 склянці двічі на день. Вгамовує си­льний кашель.
31. Чайна ложка трави чебрецю, мед, 250 мл води. Траву залити водою, покласти на вогонь і довести до кипіння, настояти 10 хвилин, процідити, додати мед за смаком. Вживати по 1 склянці 3 рази на день. Допомагає при сильному кашлі.
32. Весною пити кленовий сік з га­рячим молоком.
33. При водянці легень знахарі ре­комендують змолоти насіння моркви на порошок і змішати його в про­порції 1:1 за об'ємом з кавуновим медом. Вживати по чайній ложці суміші 4-5 разів на день.
34. Для відновлення сил після хво­роби: 10 столових ложок сухого по­дрібненого листя люцерни посівної заливають 1 л окропу і варять на малому вогні годину, настоюють, заку­тавши, 2 години, проціджують. Також слід додати 1,5 кг кавунового меду і розмішати до однорідного стану. Вживати по 50 г після їди тричі на і день. Курс лікування: 15-20 днів.
35. Для знищення патогенної мікро­флори вдихають хрін. Корені хрону миють, але не очищають, труть на тертці з дрібними вічками. 15-20 г цієї маси кладуть на блюдце. Інгаляцію проводять дозовано, повільно збільшуючи її інтенсивність за рахунок глибини дихання та відстані від блюд­ця. Тривалість інгаляції — 10 хвилин з перервами на 30-60 секунд через кожні 3-5 хвилин. Інгаляції слід проводити не пізніше 6-ї години ве­чора, оскільки фітонциди хрону збу­джують нервову систему.
36. Набагато ефективніше діє хрін, розведений у 20% насто­янці кореневища перстачу прямостійного (калган). 1 частину тертого хрону змішати з 5 частинами настоянки кореневища калгану, настояти 10 хвилин, процідити. На одну інгаляцію беруть 10-20 мл суміші. Тривалість інгаляції — 5-10 хви­лин. Процедуру слід проводити до 6-ї години вечора.
37. Інгаляції з часником, цибулею, хроном, а також соком ка­ланхое і прополісом активізують усі фази фагоцитозу, збі­льшують рівень лізоциму-ферменту, який каталізує руйну­вання клітинних стінок деяких бактерій.

Полегшенню виділення мокротиння (після вживання бронхолітичних і відхаркувальних засобів) сприяє позиційний дренаж, при якому мокротиння з бронхіол та дрібних брон­хів відтікає до зон кашльового рефлексу, що містяться у ве­ликих бронхах, трахеї і гортані. Послідовною зміною поло­ження тіла вибирають таку позицію, при якій виникає ефек­тивний кашель і відходить мокротиння. Цьому сприяє гли­боке дихання (по 7 глибоких вдихів і видихів) у кожному по­зиційному положенні, що прискорює пересування мокро­тиння до рефлекторних зон кашлю та його виділення.

Корисні гірчичні ванни для ніг — температурою 37-41 °С (тривалість ванни — 10-15 хвилин); душ, хвойні ванни, за­гальний масаж і масаж грудної клітки.
Багатьох хворих від тяжких форм пневмонії рятували ме­дичні п'явки. їх прикладали безпосередньо до місця, де най­імовірніше локалізувався осередок інфекції. Після кількох процедур хворий починав одужувати.
Хворим із залишковими запальними явищами, інфільтра­тами, що не розсмокталися цілком, з утворенням локально­го фіброзу легень (розростання сполучної тканини) на груд­ну клітку накладають аплікації парафіну, озокериту або торфу.
Для того щоб усунути порушення прохідності бронхів, по­трібні дихальні вправи. На всіх етапах лікування пневмонії ко­рисна дихальна гімнастика.
Рекомендують накладати гірчичники або банки, а коли немає гірчичників, можна використовувати кору вовчого лика, замочивши її у воді або в оцті, тертий хрін, який накладають на серветку. Ефективне обгортання грудної клітки сіткою вну­трішнього свинячого жиру. Корисно втирати в груди козя­чий або баранячий жир.
Дуже корисний гірський, степовий та морський клімат, пе­ребування у сосновому лісі. Карпатські знахарі кажуть, що вівчарі, які пасуть високо в горах на полонинах овець, ніколи не слабують на легеневі хвороби, тому що постійно п'ють ове­че молоко і їдять овечий сир - бринзу.