Аїр тростиновий (народна назва: гаїр, ірниця, косатник, лепеха звичайна, татарське зілля, шувар, шуварник, сашина, цар-зілля) росте по всій Україні й надзвичайно популярний на нашій землі з давніх часів.
Кореневища рослини мають приємний і сильний запах, тому в червні, на Трійцю (Зелені свята), в українських хатах її розкидають по підлозі, й речовини ефірної олії наповнюють оселю довший час, знезаражуючи повітря завдяки тому, що рослина має протимікробні, фітонцидні властивості.
Лепеха болотна, або звичайна, — виходець із Китаю та Індії. Саме там живуть комахи, здатні запилювати квітки лепехи. Усі частини рослини, особливо кореневище, мають сильний приємний запах. Квітки аїру — зеленувато-жовті, зібрані в суцвіття - початок. Плід — червона ягода.
"Живою водою" називалася лімфа. За тибетськими міркуваннями, вона утворюється з крові.
Знання та навички тибетської медицини були відомі грецьким і римським лікарям. Кореневища лепехи потрапляли в Стародавню Грецію та Рим торговельними шляхами з Близького Сходу. Схвально відгукувалися про лепеху давні вчені Гален, Авіценна у своїх наукових працях-канонах. Про цей корінь згадано в староєврейських писаннях.
Минули тисячоліття, але властивості лепехи, що відкрили народні цілителі, давні лікарі, дотепер не втратили практичного значення. Сучасна наука дала пояснення цілющим властивостям цієї рослини. Біологічно активні речовини кореня лепехи позитивно впливають на роботу серця, зміцнюють судини мозку, поліпшуючи пам'ять, мають загальнозміцнювальну дію.
В Україні під час пошестей — тифу, чуми та холери — люди, які знали про цей корінь, застосовували його, тому залишались живими, і страшні хвороби оминали їх. Нині ті, хто дружить з аїром, легко рятуються від щорічної епідемії грипу. Тепер, коли фармакологія визнала лепеху як цілющий природний засіб проти багатьох недуг, її кореневище використовують проти подагри, рахіту, золотухи, хвороб шлунка й кишок. Допомагає він при раку легень, шлунка, прямої кишки, при кровотечі під час пологів.
У народній медицині діапазон застосування значно ширший. Цілителі рекомендують настої, відвари, настоянки рослини для лікування істерії, неврастенії, бронхопневмонії, плевриту, колітів, водянки, виразки шлунка та проносів. Застосовують аїр також при артриті, жовчнокам'яній хворобі, хворобах печінки, нирок.
Зовнішньо відвар кореневищ використовують для полоскання порожнини рота та зміцнення коренів волосся, а ванни з ним корисні не тільки для дітей, а для жінок, які потерпають від деяких гінекологічних хвороб.
При захворюванні печінки, сечового міхура, навіть при туберкульозі легень використовують горілчану настоянку коріння аїру. При облисінні треба настоювати коріння аїру та коріння лопуха на простій самогонці (міцність 38 градусів).
При ракових пухлинах шлунка, кишечника треба щодня готувати! свіжий настій кореня аїру на холодній джерельній воді, пити шість ковтків і кожного дня, тобто по два ковтки — перед їдою та після неї.
Для поліпшення апетиту: столову ложку подрібненого кореневища лепехи залити склянкою окропу, дати і настоятися в термосі годину. Вживати по столовій ложці тричі на день перед їдою.
Для врегулювання діяльності кишечника готують такий збір: кореневище лепехи — 1 частина; корінь валеріани — 1 частина; листя кропиви 2 частини; кора жостеру — 3 частини; корінь кульбаби — 1 частина. Всі рослини подрібнити на м'ясорубці і ретельно перемішати. Взяти столову ложку суміші на склянку води, кип'ятити 10 хвилин. Вживати вранці й увечері по півсклянки.
Застосовують при гастриті з підвищеною кислотністю: кореневище лепехи — 2 частини; трава звіробою — 8 частин; трава золототисячника -— 4 частини; листя м'яти — 2 частини; листя подорожника — 8 частин; трава споришу — 4 частини; плоди кмину — 1 частина; квітки деревію — 2 частини. Взяти 60 г збору на 1 л окропу, кип'ятити на водяній бані 20 хвилин і настоювати 8 годин. Пити теплим по півсклянки через 30 хвилин після їди тричі на день.
Рецепт для лікування геморою: корінь аїру, череда, кропива, насіння льону — усе по І столовій ложці. Змолоти, взяти столову ложку суміші на склянку окропу, настояти в термосі 20 хвилин і пити тричі на день.
Рецепт старовинного монастирського лікувального збору - імуномодулятора: взяти прополісу — 30 г; бджолиного пилку — 5 г; коренів цикорію — 30 г; листя алое — 30 г; ягід лимонника — 20 г; ехінацеї пурпурової — 20 г; кореня аїру — 10 г; ягід калини — 10 г; трави золототисячника — 5 г. Восени всі інгредієнти покласти до керамічного горщика й залити : червонім міцним вином. Настоювати 2 місяці і за перших ознак епідемії вживати по столовій ложці бальзаму кожні 2 години.
При статевій слабкості: 10 г кореневища залити 130 мл води. Приготувати настій. Залити одержаним настоєм 10 г подрібненого коріння любки дволистої. Вживати по столовій ложці 4 рази на день до їди.
Для полоскання горла та ротової порожнини (зовнішнє): взяти чайну ложку подрібнених кореневищ на 300 мл окропу. Настоюють 2 години, проціджують. Використовують теплим.
Головний компонент цілющого букета — ефірна олія, що являє собою рідину приємного запаху та смаку та надає своєрідного аромату всьому цілющому кореневищу. Її використовують у стоматології, а також у кондитерській і парфумерній промисловостях. У Західній Європі листя аїру, потовчене на порошок, додають до тіста й випікають надзвичайно ароматний хліб.
Маленький секрет для господинь: готуючи компоти, сиропи з яблук і груш, у банки обов'язково покладіть корінець лепехи, тоді вони не будуть вистрілювати.
Ще кажуть: якщо у відварі коріння лепехи ломити голову, волосся буде блискуче як шовк, гарно пахнутиме та швидко ростиме!
Кореневища рослини мають приємний і сильний запах, тому в червні, на Трійцю (Зелені свята), в українських хатах її розкидають по підлозі, й речовини ефірної олії наповнюють оселю довший час, знезаражуючи повітря завдяки тому, що рослина має протимікробні, фітонцидні властивості.
Лепеха болотна, або звичайна, — виходець із Китаю та Індії. Саме там живуть комахи, здатні запилювати квітки лепехи. Усі частини рослини, особливо кореневище, мають сильний приємний запах. Квітки аїру — зеленувато-жовті, зібрані в суцвіття - початок. Плід — червона ягода.
Поширення лепехи пов'язане з татаро-монгольськими набігами. Татари вважали, що лепеха, яка росте біля берегів водойм, очищає воду, робить її безпечною для здоров'я людей та тварин і придатною для пиття, тож татарські наїзники кидали кореневища лепехи в річки, озера, клали в місцях своїх стоянок. "Татарське зілля" — так прозвали лепеху в народі.
Для лікування використовують кореневища лепехи. Цілющі властивості цієї рослини були відомі вже чотири тисячі років тому. Ця рослина має властивість посилювати "вогонь шлунка". Такий термін у тибетській медицині означає нормальну секрецію й моторику різних відділів та органів травного тракту, що забезпечує перетравлення й усмоктування їжі. За допомогою лепехи виліковували хвороби ма-жу-ба, що в перекладі означає "нетравлення їжі". Тибетські цілителі лікували горло, хвороби "жовтої води", до яких належать артрит, алергійні прояви, захворювання лімфатичних вузлів."Живою водою" називалася лімфа. За тибетськими міркуваннями, вона утворюється з крові.
Знання та навички тибетської медицини були відомі грецьким і римським лікарям. Кореневища лепехи потрапляли в Стародавню Грецію та Рим торговельними шляхами з Близького Сходу. Схвально відгукувалися про лепеху давні вчені Гален, Авіценна у своїх наукових працях-канонах. Про цей корінь згадано в староєврейських писаннях.
Минули тисячоліття, але властивості лепехи, що відкрили народні цілителі, давні лікарі, дотепер не втратили практичного значення. Сучасна наука дала пояснення цілющим властивостям цієї рослини. Біологічно активні речовини кореня лепехи позитивно впливають на роботу серця, зміцнюють судини мозку, поліпшуючи пам'ять, мають загальнозміцнювальну дію.
В Україні під час пошестей — тифу, чуми та холери — люди, які знали про цей корінь, застосовували його, тому залишались живими, і страшні хвороби оминали їх. Нині ті, хто дружить з аїром, легко рятуються від щорічної епідемії грипу. Тепер, коли фармакологія визнала лепеху як цілющий природний засіб проти багатьох недуг, її кореневище використовують проти подагри, рахіту, золотухи, хвороб шлунка й кишок. Допомагає він при раку легень, шлунка, прямої кишки, при кровотечі під час пологів.
У народній медицині діапазон застосування значно ширший. Цілителі рекомендують настої, відвари, настоянки рослини для лікування істерії, неврастенії, бронхопневмонії, плевриту, колітів, водянки, виразки шлунка та проносів. Застосовують аїр також при артриті, жовчнокам'яній хворобі, хворобах печінки, нирок.
Зовнішньо відвар кореневищ використовують для полоскання порожнини рота та зміцнення коренів волосся, а ванни з ним корисні не тільки для дітей, а для жінок, які потерпають від деяких гінекологічних хвороб.
Сік із кореневищ у народі раніше вживали для поліпшення зору пам'яті та слуху, а також для викоренення шкідливої звички — куріння. Порошком кореневищ народні цілителі присипали гнійні рани й виразки Коли у вас згага (печія), досить узяти на кінчик ножа змелений порошок кореня аїру, а якщо його немає, то рятує жування коріння в роті — і згага швидко минає. При виразці шлунка з підвищеною кислотністю теж допомагає настій кореня на холодній) воді, а якщо туди додати настій валеріани, крушини та м'яти, то можна лікувати пухлини шлунка.
Після ранкової ложки оливкової олії варто випити такий чай, що добре очищає печінку: корінь аїру - 30 г; корінь лопуха — 30 г; корінь солодки - 30 г; квіти бузини - 30 г. Столову ложку суміші залити склянкою окропу, пити по склянці тричі на день.При захворюванні печінки, сечового міхура, навіть при туберкульозі легень використовують горілчану настоянку коріння аїру. При облисінні треба настоювати коріння аїру та коріння лопуха на простій самогонці (міцність 38 градусів).
При ракових пухлинах шлунка, кишечника треба щодня готувати! свіжий настій кореня аїру на холодній джерельній воді, пити шість ковтків і кожного дня, тобто по два ковтки — перед їдою та після неї.
Для поліпшення апетиту: столову ложку подрібненого кореневища лепехи залити склянкою окропу, дати і настоятися в термосі годину. Вживати по столовій ложці тричі на день перед їдою.
Для врегулювання діяльності кишечника готують такий збір: кореневище лепехи — 1 частина; корінь валеріани — 1 частина; листя кропиви 2 частини; кора жостеру — 3 частини; корінь кульбаби — 1 частина. Всі рослини подрібнити на м'ясорубці і ретельно перемішати. Взяти столову ложку суміші на склянку води, кип'ятити 10 хвилин. Вживати вранці й увечері по півсклянки.
Застосовують при гастриті з підвищеною кислотністю: кореневище лепехи — 2 частини; трава звіробою — 8 частин; трава золототисячника -— 4 частини; листя м'яти — 2 частини; листя подорожника — 8 частин; трава споришу — 4 частини; плоди кмину — 1 частина; квітки деревію — 2 частини. Взяти 60 г збору на 1 л окропу, кип'ятити на водяній бані 20 хвилин і настоювати 8 годин. Пити теплим по півсклянки через 30 хвилин після їди тричі на день.
Рецепт для лікування геморою: корінь аїру, череда, кропива, насіння льону — усе по І столовій ложці. Змолоти, взяти столову ложку суміші на склянку окропу, настояти в термосі 20 хвилин і пити тричі на день.
Для підвищення тонусу рекомендують такий відвар: взяти столову ложку кореневища (15 г) на 3 склянки води й варити 15 хвилин. Пити по 100 г і 3 рази на день за півгодини до їди
Ефективна спиртова настоянка: 10 г кореня на 100 г 40-градусного спирту. Настоювати 7 днів у темному прохолодному місці, вживати по чайній ложці до їжі.Рецепт старовинного монастирського лікувального збору - імуномодулятора: взяти прополісу — 30 г; бджолиного пилку — 5 г; коренів цикорію — 30 г; листя алое — 30 г; ягід лимонника — 20 г; ехінацеї пурпурової — 20 г; кореня аїру — 10 г; ягід калини — 10 г; трави золототисячника — 5 г. Восени всі інгредієнти покласти до керамічного горщика й залити : червонім міцним вином. Настоювати 2 місяці і за перших ознак епідемії вживати по столовій ложці бальзаму кожні 2 години.
При статевій слабкості: 10 г кореневища залити 130 мл води. Приготувати настій. Залити одержаним настоєм 10 г подрібненого коріння любки дволистої. Вживати по столовій ложці 4 рази на день до їди.
Для полоскання горла та ротової порожнини (зовнішнє): взяти чайну ложку подрібнених кореневищ на 300 мл окропу. Настоюють 2 години, проціджують. Використовують теплим.
Головний компонент цілющого букета — ефірна олія, що являє собою рідину приємного запаху та смаку та надає своєрідного аромату всьому цілющому кореневищу. Її використовують у стоматології, а також у кондитерській і парфумерній промисловостях. У Західній Європі листя аїру, потовчене на порошок, додають до тіста й випікають надзвичайно ароматний хліб.
Слід пам'ятати, що всі препарати аїру протипоказані вагітним.
З лікувальною метою збирають кореневища рослини. їх викопують восени чи рано навесні, швидко промивають у холодній проточній воді, розрізають на шматки завдовжки 15-20 см і прив'ялюють на повітрі, після чого сушать у спеціальних сушарках при невисокій температурі (+25 - 30). Готову сировину зберігають у сухому місці. Сушені кореневища аїру можна придбати у спеціалізованих аптеках та у травників.Маленький секрет для господинь: готуючи компоти, сиропи з яблук і груш, у банки обов'язково покладіть корінець лепехи, тоді вони не будуть вистрілювати.
Ще кажуть: якщо у відварі коріння лепехи ломити голову, волосся буде блискуче як шовк, гарно пахнутиме та швидко ростиме!
Немає коментарів :
Дописати коментар