Герпес-інфекція і поцілунок

Вірус герпесу може провокувати часті напади радикуліту, запалення сідничного і трійчастого нерва, міжреберну невралгію.
Герпес — інфекційна хвороба, причиною якої є збудник вірусу герпе­су. На сьогодні відомо понад 100 вірусів герпесу, які спричиняють захворювання.
Найпоширеніші з них: вірус герпесу людини 8-го типу (він сприяє виникненню пухлини — саркоми Капоші); вірус гер­песу людини 7-го типу; вірус герпесу людини 6-го типу; ві­рус Епштейна-Барр. Цей ві­рус може нічим не проявляти­ся, хіба що температурою 37 — 37,3 градуса "незрозумілого походження"; вірус вітряної віспи, оперізувального лишаю (Herpes zoster); вірус простого герпесу 2-го типу (HSV-2, гені­тальний герпес, висипає на статевих органах); вірус прос­того герпесу 1 типу (HSV-1, ла­біальний герпес, висипає на губах, слизових носа і рота).

За даними ВООЗ, близько 95% населення планети є носі­ями герпесу. Ним заражена більш як половина жінок діто­родного віку.

Вірус герпесу передається такими шляхами: повітряно-крапельним (аерозольним), контактним, у тому числі й статевим шляхом; фекально-оральним; вертикальним; гемоконтактним, у тому числі й при трансплантації органів.
Для повітряно-крапельного шляху передачі герпетичної інфекції потрібен тісний кон­такт (передається зі слиною при поцілунках, наприклад). Інтенсивно передається інфе­кція контактно, через мініма­льно ушкоджену шкіру або слизові, у тому числі й стате­во. Проникнення найчастіше відбувається в ротоносовій ді­лянці, через кон'юнктиву, слизову рота, статевих орга­нів, шийку матки тощо.
Діти можуть заражатися у віці від 6 місяців до 5 років (як правило, це вірус 1-го типу), коли з крові дитини почина­ють зникати протигерпетичні антитіла, що були передані від матері. Первинне інфікування у 80% осіб має безсимптомний характер, але в окремих випа­дках може проявлятися озна­ками загальної інтоксикації окремо або в поєднанні з міс­цевим ураженням.
Інкубаційний період триває від 4 до 12 діб, байдуже, який шлях зараження. Залежно від важкості, загострення хворо­би може тривати 7-20 днів.
Після зараження людини, незалежно від способу інфіку­вання, вірус поселяється у не­рвових вузлах і криється там до часу, коли ослабнуть захисні сили організму, — при вагіт­ності, тривалих стресах, пере­втомі, тривалому лікуванні ан­тибіотиками, глюкокортикоїдами, імунодепресантами, внаслідок неправильного спо­собу життя. Сьогодні медики називають герпес "родичем" СНІДу, бо обидві хвороби вра­жають лейкоцити і наслідком їх є різке ослаблення імунітету.

Клініка

Клінічно герпетичний висип на шкірі проявляється папула­ми, що згодом перетворюють­ся на везикули, з серозним (прозорим) або серозно-геморагічним вмістом, при їх роз­риві утворюються мокнучі ерозії, що з часом епітелізуються (затягуються). Для подаль­шого "життя" вірус знаходить собі місце в нервових гангліях, тому клінічно це може прояв­лятися невритом того чи іншо­го нерва. При ураженні вірусом 1-го типу (герпес на губах) най­частіше вражається трійчастий нерв, при вірусі 2-го типу — в сакральних гангліях S2-S5, може проявлятися як радику­літ, запалення сідничного не­рва, при оперізувальному гер­песі (висипи на шкірі тулуба і голови) — дуже сильна міжре­берна невралгія.

Як же переконатися, що ви­сипи на тілі саме герпетичного походження?

Перш за все це клінічні прояв. У загально­му аналізі крові буде незначне зниження (або нижня межа норми) лейкоцитів, а у розши­фруванні лейкоцитарної фор­мули буде підвищення лімфоцитів — це характерна озна­ка вірусної інфекції.
В ускладнених випадках знижується число тромбоци­тів, можлива незначна анемія. ШОЕ підвищується незначно. При ураженні печінки в біохі­мічному аналізі буде підвище­на активність ACT і АЛТ, збі­льшений рівень білірубіну.
Специфічна діагностика — це виявлення антитіл до віру­су герпесу (IgM — гостра інфе­кція або період загострення та IgG — свідчить про хронічне інфікування). У період висипу — вияв збудника у вмісті міхурчиків.

Лікування у період загострен­ня

Призначають специфічні противірусні препарати. При герпесі на губах, слизових — ацикловір чи герпевір 10-14 днів, при генітальному герпесі віддають перевагу фамцикловіру. Але призначати препарат повинен лікар, оскільки само­лікування може дуже дорого коштувати, якщо помилитись дозою чи діагнозом. У цей пе­ріод призначають препарати для посилення імунітету, у ва­жких випадках колять проло­нговані інтерферони.

У період висипання ви заразні. Тому дотримання правил гігієни, використан­ня індивідуального кухонного приладдя, рушників та інших засобів гігієни. Це вбе­реже ваших рідних і близьких від зараження. Вірус герпесу легко переноситься при прямому ко­нтакті. Під час розмови важко заразитись герпесом, а от при поцілунку або дотику — дуже легко. І ще. При генітальному герпесі обов'язково після відві­дин туалету, перш ніж злити воду, закрийте кришку — щоб вірус не розносився і не заражав ваших близьких.

Лікування в період ремісії для профілактики загострення

1. В офіційній медицині три­вало (місяці, а то й роки, залеж­но від важкості процесу)
   
   призначають ацикловір.
2. У практиці народної медици­ни дуже добре себе зарекомен­дував збір "Вірусана": трава фіа­лки триколірної, листя сморо­дини, трава череди трирозділь­ної, трава парила звичайного, корінь лопуха справжнього, ли­стя кропиви дводомної, квіти нагідок лікарських, плоди горо­бини звичайної, кора верби бі­лої, квіти ехінацеї пурпурової — все взяти у рівних частинах, за­лити спиртом на 2 см вище від пухко укладених трав. Настою­вати місяць, вживати при заго­стренні по 5 крапель кожні дві години, для профілактики — 4 рази на день по 5 крапель на 2 ст. л. води за 15-30 хвилин до їди.
3. У випадках частих рецидивів додатково готуємо настоянку "Імуніта" (вживати її слід разом з першою настоянкою): корене­вище ехінацеї пурпурової, трава вівса посівного, трава зніту зви­чайного, корінь цикорію дико­го, кореневище радіоли роже­вої, корінь солодки голої, трава меліси лікарської, плоди сморо­дини, трава меліси, плоди ши­пшини — усе взяти в рівних ча­стинах, залити спиртом на 2 см вище від пухко укладених трав. Настоювати місяць, вживати при загостренні по 5 крапель кожні дві години, для профілактики — 4 рази надень по 5 крапель на 2 ст. ложки води за 30 хвилин до їди.
4. Курс апітерапії допоможе підсилити імунітет, а у випад­ку герпесу, ускладненого нев­ритом, укуси бджіл позбавлять нестерпного болю.
5. У випадку генітального ге­рпесу дуже ефективний курс гірудотерапії в ділянки
   
   регіональних лімфоколекторів з підко­люванням під поставлену п'я­вку препаратів, що в рази поси­лює місцевий імунітет.
6. Дотримуйтесь режиму пра­ці й відпочинку, регулярно ви­конуйте фізичні вправи, доде­ржуйте збалансованої дієти, уникайте стресів.
7. Для профілактики загострень генітального герпесу: забороне­но використовувати засоби інтимної гігієни з парабенами та ін. продуктами нафтопереро­бки, які дуже ослаблюють місце­вий імунітет. Природний дог­ляд — це відвар шавлії, підкис­лений 1 ст. л. перекип'яченої сироватки на 0,5 л. Заборонено користуватися мазями з антибі­отиками, кортизоновими кре­мами, вазеліном, оскільки вони будуть сильно пригнічувати імунну систему, а отже, допо­можуть вірусу розмножуватися.
8. Носіть тільки натуральну спі­дню білизну. Заборонено кори­стуватися щоденними прокла­дками, які не дають тілу вільно дихати, під час місячного про­кладки треба міняти кожні дві- три години, незалежно від їх забруднення.
9. Не передавайте хворобу ін­шим, згадайте, як заразились ви, і подбайте, щоб уберегти інших. Під час висипу і на стадії виразок заборонено статеві ко­нтакти, у стадії ремісії для біль­шої безпеки користуйтесь пре­зервативом.