Терен: лікувальні властивості. Корисні рецепти з терену

Плоди терну починають дозрівати на початку осені, але збирають їх у другій декаді жовтня. Свіжі плоди доволі не­приємні на смак через велику кількість у них дубильних речовин. Тому найкраще збирати ці ягоди під час перших приморозків.
При низькій температурі ду­бильні речовини руйнуються, і ягоди стають кисло-солодкими на смак.
Після збору плодів бажано їх вису­шити в перший тиждень. Це мож­на робити на відкритому повітрі, але в теплу пору, або в печі при не- високій температурі — +45-50 С.
А ось цвіт терну збирають у пе­ріод бутонізації, зазвичай це по­чаток або середина серпня. Листя краще заготовляти в період цвітіння — у червні-липні. Мо­лоді пагони терну доцільно зби­рати наприкінці травня, а вису­шувати на відкритому і добре провітрюваному місці. Коріння терну викопують у вересні- жовтні й висушують на повітрі або в печі. Кору збирають на­весні з молодих бокових гілок, сушать під укриттям на повітрі й зберігають у сухому приміщенні. Свіжі плоди сушать або зберіга­ють у погребі, у дерев'яній тарі, накритій зверху вологою тканиною. З них готують варення, ки­селі, компоти, повидло, роблять наливки, лікери та настоянки.
Усі ці складники лікувального чагарника можна зберігати рік, а корені—3 роки. Зберігати всі вису­шені компоненти треба в скляних банках або полотняних мішечках при кімнатній температурі в захи­щеному від сонця місці.

Терен: корисні властивості

Цілющі якості терну широко зас­тосовують у народній медицині. Для приготування лікарських пре­паратів використовують майже всі частини рослини.
Настоянки з терну рекомен­дують вживати при розладах шлунково-кишкового тракту, неспецифічних виразкових колітах, дизентерії, харчових отруєннях і кандидозах. Тер­нове вино — чудовий лікуваль­ний напій при кишкових інфе­кціях. Свіжий сік з ягід корис­но вживати при жовтяниці (ге­патиті), при лямбіозі. Препа­рати з квіток поліпшують пери­стальтику кишечника, мають сечогінну й потогінну дію, знижують артеріальний тиск, підсилюють обмін речовин в організмі. Призначають ці за­соби при гастритах, спастич­них колітах, атонії кишківни­ка, сечокам'яній хворобі, цис­титі, набряках, ревматизмі, фурункульозі та інших гнійни­чкових хворобах шкіри. Настої квіток і відвари плодів викори­стовують при запаленні слизо­вої оболонки ротової порож­нини, стоматиті.
Квітки терну звичайного за­стосовують також у гомеопатії. Листки рослини, заварені як чай, збільшують сечовиділен­ня, поліпшують обмін речо­вин, мають відхаркувальну та проносну дію. Цей напій поле­гшує стан хворих, котрі потер­пають від хронічних закрепів, сечокам'яної хвороби, цисти­ту й аденоми передміхурової залози (простати). Зазначають також, що чай із завареними листками терну трохи змен­шує вміст цукру в крові. Кори­сно вживати чай з листя при шкірних висипаннях (чиряки, прищі, короста), гіпертонії. А також тим, хто довго засиджується біля комп'ютера.
Кора й корені мають жароз­нижувальну та потогінну дію. Відвари з них п'ють при висо­кій температурі, а зовнішньо використовують для обмивань при різних запаленнях шкіри та для спринцювання при деяких гінекологічних хворобах.

Лікувальні рецепти з терену

Відвар плодів: 2 столові ложки сушеної сировини додати у 500 мл окропу. Варити 10 хвилин, процідити. Вживати по 0,5 склянки 4 рази на день.
Настій квіток: 2 столові ложки сировини настояти годину в 400 мл окропу, процідити. Пити по пів склянки 4 рази на день.
Відвар кори чи коренів: 5 г подрібненої сировини засипати на 200 мл окропу. Кип'ятити 15 хви­лин, процідити, охолодити. Пи­ти невеликими ковтками. Жарозни­жувальний засіб.
Відвар кори чи коренів (зовні­шньо): 5 г подрібненої сировини всипати в 200 мл окропу. Кип'я­тити 5 хвилин, процідити й охо­лодити. Для обмивання і спри­нцювання.
Чай з листків терну: Сушене листя заварити і пити як чай з медом.
Завдяки наявності в рослині цінних лікувальних властивос­тей народна медицина рекоме­ндує використовувати терен для лікування лейкемії та ревматиз­му, Пропоную для лікування цих недуг рецепти, у яких вико­ристовується терен.
При лейкемії: покласти свіжі плоди тернупід гніт на добу, по­тім 1 кг плодів залити 0,5 л води і ще добу настояти, долити до 1 л хо­лодної кип'яченої води, додати 0,5 кг кавунового меду, ретельно розмішати, поставиш на малий вогонь, довести до кипіння і відразу процідити.
Зберігати в про­холодному місці. Пити по 100 г тричі на день за 20 хвилин до їди.
При спастичному коліті використовують збір: взяти по 2 частини квітів терну, ревеню та оману, 3 частини кори крушини і 2 частини листя м'яти. 1 столову ло­жку суміші залити 300 мл води, кип'ятити 10 хвилин, процідити та охолодити. Пити по 0,5 склянки 3 рази на день.
При уратних камінцях у нирках вживають такий збір: по 15 г квітів терну ди­кого, стручків квасолі, лис­тя чорниці, трави деревію; по 20 г хвоща польового, трави споришу та звіробою. Взяти 1 столову ложку су­міші залити 200 мл холодної води. Варити 20 хвилин на водяній бані, настоювати 30 хвилин. Пити ковтками протягом дня.

З терну варили варення, желе, виготовляли соки, ко­мпоти, киселі, пастилу, цу­кати, оцет, вина, лікери. Все це дуже смачні наїдки та напої, до того ж з дієтични­ми властивостями і з надзвичайно приємними пахо­щами, оскільки ягоди міс­тять ароматичні речовини .
Дуже смачний і квас із ягід терну. їх збирають пі­сля перших приморозків. Добу витримують при кім­натній температурі. Піс­ля цього товчуть, залива­ють водою (на 1 кг ягід шість літрів води) і кип'я­тять 40 хвилин. Після цього додають дріжджі (30 г) і склянку меду. Через 10 — 12 годин, коли закінчи­ться бродіння, квас гото­вий. Випивати його краще протягом найближчих 2-3 днів.

Немає коментарів :

Дописати коментар