Малоінвазійна кардіологія

В останні десятиріччя широко використовуються малотравматичні методи лікування. При ішемічній хворобі серця - внутрішньопросвітна балонна коронарна ангіопластика (ВБКА). Невирішеною залишається надзвичайно важлива проблема запобігання нових звужень на місці прове­дення ВБКА, оскільки основою рестенозу є проліферація гладком'язових елементів середнього шару артеріальної стінки внаслідок травми і звільнення "факторів росту". На цьому місці нерідко утворюються атероматозні бляшки в міру прогресування основного процесу. Застосовувані методи (металічні каркаси, лазерна реканалізація і випаровування бляшки лазерним променем, повне ви­далення бляшки атеректомічним катетером) для запобігання рестенозу ще не досить ефективні.

Для контролю за якістю дилятації зображення коронарних артерій фіксують на відеомагнітофон або у пам'яті комп'ютера. Для виконання операції застосовують тонкі металеві провідники діамет­ром 0,012 - 0,018 мм з різною довжиною дистального гнучкого кінчика (від 3 до 6 см), балонні катетери з базовим катетером від 2,3 до 4,3F з різними модифікаціями та діаметром балонного сег­мента від 2 до 4 мм і довжиною балона 2 см. Використовуються адаптери для керування металевим провідником, система для введення різних розчинів у просвіт аорти і коронарних артерій, тонкостінні датчики (8-9F) з гемостатичним клапаном для введення у просвіт артерії різних інструментів, дилятаційні шприци високого тиску з манометром від 2 до 20 атмосфер.

Операцію можна виконувати під місцевою анестезією. У стегнову артерію вводять тонкостінний інтродюсер 9F з гемостатичним клапаном. З його допомогою у висхідну аорту вводять провіднико­вий катетер 8,0-8,5F з різними модифікаціями дистального вигину кінчика, що змодельований відпо­відно з анатомічними особливостями коронарного артеріального дерева, дуги аорти, вічок коронар­них артерій і кожної з магістральних коронарних артерій, що підлягають втручанню. Після того, як досягнуто надійної селективної катетеризації, кінчиком провідникового катетера вічка відповідної коронарної артерії у просвіт провідникового катетера вводиться комплекс: балонний катетер, мета­левий катетер з різним вигином кінчика, який при допомозі системи керування вводиться у відповід­ну коронарну артерію через місце ураження у дистальні її відділи. Враховуючи коронарографічні дані у звужену ділянку коронарної артерії, проводять балонний сегмент балона-катетера, за точним установленням якого слідкують з допомогою металевих або інших рентгеноконтрастних маркерів після попереднього введення у коронарну артерію малих доз контрасту.
Розширення просвіту звуженого місця коронарної артерії здійснюється шляхом нагнітання у балонний сегмент контрастної речовини (омніпак-200) під тиском 4-16 атмосфер з експозицією від 30 до 300 сек. залежно від ішемічної реакції (порушення серцевого ритму, болі у ділянці серця). По закінченні ангіопластики і видаленні балонного катетера виконують контрольну коронарогра- фію для об'єктивної оцінки ефекту дилятації. Успішною вона вважається при ступені розширення звуженої частини на 50% і більше просвіту коронарної артерії, вирахуваному при денситометрич- ному аналізі коронарограм. Із ускладнень зустрічаються: спазм, дисекція (розрив) стінки коронар­ної артерії.