Хірургічне лікування стискаючого перикардиту

Анотація: діагностика і особливості хірургічного лікування стискаючого перикардиту. Торакоскопічна перикардектомія. Торакоскопічна симпатектомія.

Суть патології полягає в тому, що серце в період діастоли не в змозі розширюватись, а це веде до зменшення діастолічного наповнення. Об'єктивно спостерігаються різко ослаблені тони серця з поступово наростаючою недостатністю кровообігу у великому колі: набряки, асцит, ціаноз, заду­ха, підвищення венозного тиску. Рентгенологічно і на УЗД -серце малих розмірів, різке зниження зубців пульсації серцевих дуг, помітні явища калькульозно­го перикардиту - звапнення перикарда або по всьому периметру серця, або у вигляді окремих плям.

Шляхом серединної стернотомії забезпечується широкий доступ до перикарда, який розсікають у рубцевозміненій ділянці, де виступає звапнення. Від рубців у першу чергу звільняється ліве перед­сердя, щоб уникнути застою у малому колі кровообігу. Резекція перикарда повинна поширюватись далеко за лівий край і верхівку серця, включаючи легеневу артерію, праве передсердя і вічка порожнистих вен, зберігаючи цілість діафрагмального нерва. Особливо обережно слід препа­рувати у ділянці клітковини, що оточує коронарні артерії, оскільки тут зрощення найбільш щільні і звапнені, щоб не пошкодити артерії. При пораненні стінки передсердя рану закри­вають пальцем, обережно звільняючи час­тину рани, отвір поступово зашивають П-подібними швами. У місцях різкого потов­щення звапненого перикарда застосовують кісткові кусачки. Знаходять шар між щільним рубцево зміненим перикардом і м'яким інтактним серцевим м'язом, звідси просу­ваються у всіх напрямках. Праву межистінальну плевру разом з діафрагмальним нервом відпрепаровують від ле­геневого кореня, у діафрагмі мобілізують вічко нижньої порожнистої вени. ВІД рубців звільняють правий шлуночок і пе­редсердя до місця впадання обох порожнистих вен. Поблизу нижньої порожнистої вени перикард розсікають у напрямку його поздовжньої осі і печінки на жолобуватому зонді. Повністю видаляють діафрагмальні рубці для створення мобіль­ності серця у відношенні до діафрагми. У кінці видаляють рубцевозмінений перикард у зоні верх­ньої порожнистої вени для забезпечення вільного наповнення серця у період діастоли. Як тільки серце звільняється від кільцевих рубцевих зрощень, воно починає енергійніше скорочуватись і у хворого швидко поліпшується кровообіг. Межистіння дренують і пошарово зашивають.

Торакоскопічна перикардектомія з евакуацією рідини

Виконується з трьох проколів: один - 10 мм, у який вводять троакар для оптичної системи у V міжребер'ї по середньоключичній лінії, ще два п'ятиміліметрових троакари для маніпуляторів вво­дять теж у V міжребер'ї по парастернальній лінії та у VI міжребер'ї по передньо-пахвовій лінії. По передній поверхні перикарда ножицями з монополярним електрокоагулятором висікають вікно 5x5 см і з допомогою аспіраційного пристосування видаляють рідину. Плевральну порожнину дренують через третій прокол. Цей метод особливо цінний у важкохворих з ексудативним перикардитом із загрозою тампонади серця на фоні хронічної ниркової недостатності.

Торакоскопічна симпатектомія з приводу облітеруючого ендартеріїту та хвороби Рено

Під ендотрахеальним наркозом здійснюють три проколи у V і VI міжребер'ях справа у положенні хворого на лівому боці. Колабують легеню, розсікають парієтальну плевру над симпатичним стовбу­ром і видаляють частину нервового стовбура з 4-м і 5-м симпатичними вузлами. Місце проколів закривають кліпсами.