Протизапальні препарати в лікуванні ревматизму

Для пригнічення і усунення запалення при ревматизмі використовують не стероїдні протизапальні препарати і глюкокортикоїди.

Механізм дії нестероїдних середників полягає у наступному:

• зменшення проникності капілярної судинної стінки, що суттєво обмежує ексудацію;
• стабілізація лізосом, що в свою чергу перешкоджає виходу в цитоплазму і позаклітинний простір лізосомальних гідролаз, які здатні пошкоджувати тканини;
• гальмування синтезу макроергічних сполук (зокрема АТФ), що призводить до гальмування прогресування запалення;
• пригнічення синтезу медіаторів запалення (простагландинів);
• цитостатична дія, що призводить до припинення проліферативної фази запалення і зменшенню склеротичного процесу, так як колаген – основна складова склерозованих ткани, яка має клітинне (фібробластове) походження;
• знеболююча і жарознижуюча дія за рахунок пригнічення синтезу медіаторів запального процесу;
• зменшення агрегації тромбоцитів і таким чином покращення мікроциркуляції.

Найбільшу перевагу серед препаратів мають індометацин і ортофен (вольтарен). При гострому і підгострому варіантах перебігу ці препарати є терапією вибору. Для початку доза складає 150 мг (до 20-30 днів), далі – підтримуюче лікування (50, 75 мг). Як альтернативу можна застосовувати ацетилсаліцилову кислоту по 1000 мг 4р/д, ібупрофен по 400 мг 4р/д.

Завжди необхідно пам’ятати про побічні ефекти НПЗП (нудота, ага, біль в епігастрії, ерозивні ураження ШКТ).

Ліки з даної групи застосовують при ревматичному поліартриті, хореї, ревмокардиті легкої і середньої ступені важкості.

При затяжному і рецидивуючому варіанті перебігу ревмокардиту призначають індометацин по 75-100 мг на добу в поєднанні зі слабкими імунодепресантами – амінохіноліновими середниками (делагіл, хлорохін) по 250 мг на добу на весь час стаціонарного лікування. При латентному перебігу доза НПЗП дещо менша і складає 50-75 мг на добу в тандемі з амінохіноліновими похідними в тих же дозах.

Терапія глюкокортикостероїдами

Зазвичай ГКС використовуються для лікування важкого і загрозливого для життя панкардиту.

Найчастіше використовують преднізолон в добовій дозі 20-30 мг протягом 14 днів, потім дозу поступово знижують до по 2,5 мг кожні 5-7 днів. Курс триває 45-60 днів. При відміні ГКС зазвичай призначають НПЗП для попередження загострення.

ГКС також мають багато побічних ефектів про які треба пам’ятати і намагатися максимально їх усунути (набряковий синдром за рахунок затримки натрію і води, гіперглікемія, глюкозурія, диспепсія і ерозивні вогнища в ШКТ, артеріальна гіпертензія кушингоїдний синдром та ін.).