Дивертикули дванадцятипалої кишки: лікування

Анотація: коротко про дивертикули дванадцятипалої кишки і їх хірургічне лікування.

Найчастіше дивертикули розмішуються в вертикальній чи в нижній горизонтальній частинах дванадцятипалої кишки. Вони бувають справжніми і набутими, часто супроводжуються больовим синдромом із періодичними загостреннями. Клінічна картина може нагадувати жовчнокам'яну хворобу чи хронічний холецистопанкреатит. Кінцевий діагноз встановлюється рентгенологічно, ендоско­пічно. Ускладнюються дивертикули дванадцятипалої кишки перфорацією, перитонітом, кровотечею, запаленням, дивертикулітом і непрохідністю.

При зашиванні перфоративного отвору обов'язково накладають розвантажувальний гастроентероанастомоз для попередження роз­витку дуоденальної нориці. Дивертикул може стискати холедох і призвести до розвитку холангіту й обтураційної жовтяниці. Дуже рідко проводять резекцію дивертикула, оскільки операція досить травматична і виконується зі значними труднощами. Оптимальним є правобічний параректальний доступ. Перед операцією диверти­кул заповнюють барієвою сумішшю. Заповнений контрастом, він контурує на фоні довколишніх тканин у вигляді білої плями. Якщо є труднощі в пошуках дивертикула, тоді виконують дуоденотомію і проводять пальцеве чи ендоскопічне дослідження з боку слизової оболонки. Після мобілізації дивертикула з довколишніх тканин його резекують. Дефект у стінці кишки зашивають дворядним швом з одночасним накладанням розвантажувального гастроентероанастомозу для попередження недостатності швів.

Оскільки вони прилягають до голівки підшлунко­вої залози близько від Фатерового соска і протоки підшлункової за­лози, то у хворих, крім функціональних розладів сусідніх органів, нерідко бувають калькульозні холецистит і панкреатит.