Яблуко в боротьбі з хворобами

Корисні складові яблук

У яблуках є білки, вуглеводи, різні органічні кислоти, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо, йод, провітаміни А, віта­міни В1, В2, В6, РР, С. А також пектин, що регулює травлення, а ще він нормалізує рівень холесте­рину в організмі, тобто відвертає атеросклероз і його наслідки — інфаркт, інсульт. Щодня треба з'їдати хоча б два яблука. Дітям же рекомендують бодай одне яб­луко на день — тоді вони скоріше ростуть і менше хворіють, попо­внюючи свій організм належними мікроелементами.

Коли допоможуть яблука

Добрі результати дає розванта­жувальна дієта — 1-2 рази на ти­ждень споживати по 2 кг яблук, тоді подагра, відкладення солей відразу зменшуються, особливо це помітно, коли хворі спожива­ють сік із запеченого яблука. Сік яблучний вживають при атеро­склерозі, гіпертонії, хворобах жовчного міхура (по півсклянки за 15-20 хвилин до їди). Яблука зміцнюють серце, шлунок, пе­чінку, кишечник, поліпшують апетит. Корисні вони при поси­леному серцебитті. Їсти яблука і вдихати їхній запах корисно при нервових розладах, гіпертонічній хворобі. Плоди кислих сортів — при хворобах шлунка зі зниже­ною кислотністю, закрепах, діа­беті й ожирінні. Плоди солодких сортів — при хворобах шлунка з підвищеною кислотністю, при виразці. Пюре з 2-3 плодів — при проносах (3-4 рази на день за 30-40 хвилин перед їдою). Натерті свіжі плоди з маслом (1:1) використовують зовнішньо для загоєння ран, подряпин, тріщин на губах і сосках. Натерті свіжі плоди — при опіках, обмороженні, ранах, що не гояться.

Відвар плодів п'ють при сечо­кам'яній хворобі, подагрі (по півсклянки 2-3 рази на день). Подрібнені плоди (2 столові лож­ки) заливають склянкою окропу і в скляному посуді настоюють 4-6 годин. Чай з яблучної шкірки п'ють при ожирінні, депресії, психічних і нервових розладах по склянці 2 рази на день. Настій су­шеного листя вживають при за­студних захворюваннях, захрип­лості голосу (по півсклянки через кожні 2-3 години гарячим).
Методи оздоровлення поляга­ють у застосуванні яблучного соку та яблучного оцту. Для лікування використовують плоди і листя яблунь.
Яблука характеризуються загальнозміцнювальною, протизапа­льною, сечогінною дією, перешкоджають утворенню в організ­мі надлишків сечової кислоти і стимулюють кровотворення. Плоди садової яблуні фітотерапія рекомендує як чудовий дієтич­ний і лікувальний засіб.
Для лікування гострого коліту, малокрів'я пропонують пере­терті яблука солодких сортів. Кислі яблука приписують пов­ним людям і хворим на анемію. Досліджено, що яблука знижу­ють дію підвищеної радіації, а та­кож запобігають закрепам, діють як протиатеросклеротичний засіб, виводячи з організму холестерин. Яблука корисні при авітамінозі С, головному болю, неспокійному сні, імпотенції.
Для цього можна порадити напій, приготовлений з неочищених яблук, прокип'яче­них протягом 15 хвилин у літрі води. З такою ж метою застосовують порошок із сушених яб­лук (столова ложка на склянку окропу). Сушені яблука мають унікальні цілющі властивості. Вони допомагають при сечокам'яній хворобі й каменях у нирках. Відвар сушених яблук і яблучної шкірки рекоменду­ють пити також тим, хто має камені в нирках, до того ж його вважають дієвим засобом про­ти закрепу.

Як самостійно приготувати яблучний оцет

Д.С. Джарвіс у книжці "Мед та інші природні продукти", ви­даній у Бухаресті в 1981 році, ре­комендує широке застосування яблучного оцту як ефективного засобу народної медицини. Ме­ханізм лікувального ефекту яблу­чного оцту Джарвіс пояснює тим, що цей засіб змінює лужну ре­акцію організму (рН =8,0-11,0) у кислий бік (рН=4,0).

Джарвіс описує технологію приготування яблучного оцту в домашніх умовах. Яблука миють, відрізують гнилі й червиві части­ни, потім подрібнюють або нати­рають на великій тертці, викори­стовують і серцевину, і шкірку. Цю кашку кладуть у посудину до­статньої місткості і заливають прокип'яченою теплою водою з розрахунку літр води на 0,8 кг яб­лучної кашки. На кожний літр води додають 100 г меду або цук­ру, 10 г хлібних дріжджів, щоб пришвидшити бродіння, і 20 г житнього хліба. Банку з сумішшю зберігають відкритою в примі­щенні при температурі +20-30 градусів.
Оцтовокислому бродінню спри­яють рідина з незначним вмістом (менш як 20%) цукристих речо­вин, досить оптимальна темпера­тура навколишнього середовища і велика поверхня контакту яблу­чної кашки з повітрям (аеробна ферментація). Посуд для бро­діння повинен бути скляний (ба­нка) або дерев'яний (барило без кришки), або емальований. Збе­рігати його треба в тіні, оскільки сонячні ультрафіолетові промені перешкоджають бродінню.

Щоб відбулася перша стадія ферме­нтації, ємкість зберігають протягом 10 днів при температурі 20-30 гра­дусів, перемішуючи яблучну кашку два-три рази на день дерев'яною ло­жкою. Потім суміш перекладають у марлевий мішечок і відтискають. Цей сік знову проціджують через марлю, визначають вагу, переливають у посу­дину з широким горлом. До кожного літра соку додають ще по 50-100 г меду або цукру, помішуючи до повно­го розчинення. Для проведення дру­гої стадії ферментації банку накрива­ють марлею, зав'язують і зберігають у теплі, щоб продовжити процес бро­діння. Через 40-60 днів процес бродіння закінчується. Після цього прозору рідину (готовий оцет) шлан­гом переливають у пляшку, фільт­руючи його за допомогою лійки з ма­рлею. Пляшки щільно закривають, за­корковують воском і зберігають у про­холодному місці.

Яблучний оцет приємний у вживанні як приправа до салатів та інших страв, відповідає потребі людського ор­ганізму в кислій добавці у їжі. Ним можна підкисляти супи, салати та інші страви. Зберігати яблучний оцет у темному місці, без доступу прямих со­нячних променів, при температурі 6-8 градусів, можна в холодильнику.

Яблучний оцет: лікувальні властивості

Д.С. Джарвіс пише, що яблучний оцет можна вживати і як дієтичний продукт, і як терапевтичний засіб при різних хворобах. За даними вченого, 2 чайні ложки яблучного оцту можуть задовольнити потребу організму в кислих органічних кислотах. Яблучний оцет рекомендують у лікуванні нирковокам'яної хвороби, статевої слаб­кості.

Народна медицина у своєму арсе­налі має безліч рецептів лікування яблучним оцтом. Дозування індиві­дуальне. Найчастіше застосовують цей продукт при розширенні варикозних вен, нічній пітливості, сверблячих лишаях, артриті, гіпертонії, ожирінні, ангіні, га­ймориті та тонзиліті. Добрих резуль­татів можна домогтися, якщо спожи­вати яблучний оцет для позбавлення від алкоголізму, лікування щитоподібної залози, при епілепсії.
Яблучний оцет — продукт бродіння яблук, що має у своєму складі багато яблучної кислоти, яка в організмі спо­лучається з лужними елементами та мінеральними речовинами й утворює енергію для підживлення всіх органів людини. Ця енергія у формі глікогенів здатна відкладатися в організмі й про запас. Тому застосування яблучного оцту підвищує згортання крові, відновлює менструальний цикл, оздо­ровлює кровоносні судини, а також сприяє утворенню червоних кров'я­них тілець.
Особливо ефективний яблучний оцет при нестачі калію — макроеле­мента (мінеральна речовина, що міститься в організмі людини у від­носно великій кількості і бере участь у багатьох обмінних процесах). Важ­ливе значення має калій для під­тримання діяльності серцевого м'яза — міокарда. Для запобігання набря­кам та їх усунення, при ревматизмі, для посилення перистальтики кишечника потреба в цьому мікро­елементі збільшується до 5 г на добу. Ознаками нестачі калію в організмі людини є погіршення розумової діяльності, пам'яті, млявість, апатія, нервозність, часті закрепи, сухість шкірних покривів, висипання, біль у суглобах, часті застудні захворюван­ня, бронхіти, пневмонії; порушення сну, біль голови. У перерахованих і деяких інших випадках рекомендова­но профілактичне й лікувальне використання яблучного оцту.
Щоденне вживання склянки води з 2 чайними ложками яблучного оцту, меду і краплею йоду ефективне для очищення крові, при запамороченнях і для профілактики багатьох хвороб, а також як загальнозміцнювальний засіб.
Для профілактики і лікування за­студних захворювань, при грипі, а також для профілактики перевтоми та лікування нервових захворювань (не­врози, вегетосудинна дистонія) рекомендовано розтирання шкіри з використанням яблучного оцту. Процеду­ру краще виконувати на ніч на по­рожній шлунок.

Рецепти

При ангіні. Полоскати горло яблуч­ним оцтом (чайна ложка на склянку води).
При артритах, що супроводжують­ся болем у суглобах, у болючу ділянку втирають мазь, приготовлену так: збити курячий жовток, додати до ньо­го чайну ложку скипидару і столову ложку яблучного оцту. При артритах також використовують такий засіб: чайну ложку ладану розтерти на порошок і змішати з 2 столовими ложками яблучного оцту. Суміш використовують для компресів.
При варикозному розширенні вен. Змащувати оцтом шкіру по ходу вен знизу вгору в ділянці розширення вен на ніч і вранці. Приблизно через місяць має настати звуження вен. Поряд з розтиранням двічі на день пити по 2 чайні ложки оцту на склянку води.
При гаймориті. Біль у придаткових пазухах порожнини носа можна зменшити, якщо випивати через кожну годину склянку кип'яченої води з чайною ложкою яблучного оцту.
При гіпертонічній хворобі рекоме­ндують прикладати до стоп марлю, складену в чотири шари і змочену в нерозведеному яблучному оцті (на 15-20 хвилин). Проводити проце­дуру, контролюючи артеріальний тиск, бо можливе його різке зниження.