Що таке полінейропатія. Народні методи лікування

У зв'язку з вірусною інфекцією, яка прони­кає в організм завдяки вірусу Епштейна — Барр, виникають нейропатії (ураження пе­риферійних нервів дистрофічного харак­теру, що характеризу­ються руховими пору­шеннями, м'язовою гіпотонією тощо).
Спостерігаються тривалі не­приємні відчуття затерпання, поколювання, повзання мурашок, тягучий біль за ходом нервових стовбурів та м'язів. Порушення чутливості передує паралітичним симптомам.

Провокаторами полінейропатій можуть бути: алкоголізм, цук­ровий діабет, захворювання нирок, печінки, отруєння солями ртуті, свинцю, міді й іншими ва­жкими металами, парами органічних розчинників, лаків та інші. Ракові захворювання в де­яких випадках теж стимулюють розвиток недуги.

Оскільки в механізмі розвитку полінейропатії — розлад місцевого кровообігу і лімфообігу, внаслідок чого розвиваються по­рушення кровопостачання, наб­ряк та стиснення нерва, що призводить до порушення його провідності.

1. Для поліпшення місцевого та загального крово- і лімфообігу рекомендують збір: по 30 г трави ас­трагалу шерстистоквіткового, трави буркуну лікарського і хвоща польового; по 20 г листків руги за­пашної, квіткових кошиків арніки гірської, трави горицвіту весняного, квітів глоду колючого, плодів амі зубної, плодів моркви дикої. Столову ложку суміші заливають 300 мл води, доводять до кипіння, варять 10 хв. на малому вогні, на­стоюють до охолодження, процід­жують. Уживають по 75 мл 4рази надень за 15хв до їди. Під дією збо­ру зменшується концентрація недоокиснених продуктів у спазмованих м'язах, поліпшується жив­лення тканин.
2. Узяти по 5 столових ложок котячих лапок, осоту звичайного, гуньби сінної, бруньок бузку, коре­ня оману високого, кореня лепе­хи, звіробою, материнки і деревію. Увесь збір добре вимішати. Столо­ву ложку збору залити 1 літром води, кип'ятити З хвилини, пити по 100 мл тричі на день за годину до їди.
3. Узяти по 50 г жостеру вільхоподібного, порошку коричного дерева, плодів гвоздикового
   
   дере­ва, кореневищ солодцю голого, елеутерококу колючого, лепехи звичайної, листків розмарину лікарського, імбиру лікарського, плодів кропу запашного, трави лабазника берестоволистого, ко­реневища валеріани лікарської, ехінацеї пурпурової, плодів кмину звичайного, кореня золотушника звичайного, півонії незвичайної, листя лавровишні, а також плодів анісу звичайного. Весь збір добре вимішати. Дві столові ложки оде­ржаної суміші залити на ніч 1-1,5 л холодної води. Уранці кип'яти­те 1 хвилину, потім усе злити в те­рмос (разом із сировиною). Пити по 0,5 склянки тричі на день за 30 хвилин до їди протягом усієї хво­роби (довічно). Під дією вірусу відбувається уш­кодження правильно сформова­ного мієліну (речовини ліпідної природи, до складу якої входять білки і фосфоліпіди) з розвитком запальних та демієлінізуючих полінейропатій (ушкодження мієлінової оболонки, що навколо нервових волокон, яке призво­дить до порушення проходження імпульсів. Демієлінізація нервових волокон, пов'язана із запаленням і вегетативно-трофічними пору­шеннями, спричиняє розвита больового синдрому.
4. Для усунення болю, набряк нерва і розміщених навколо його стовбура тканин використовують рослини, які послабля­ють фазу ексудації, справляють протизапальну дію, зменшують чутливість організму до алергенів та проникність судинних стінок.
5. Листки розмарину лікарсь­кого — 10 г; трава фіалки три­колірної — 20 г; квітки дивини
   
   скіпетроподібної — 20г; суцвіття з приквітками липи серцелистої — 20 г; квіткові кошики арніки гірської — 20 г; квітки бузини чо­рної — 20 г; квіткові кошики ро­машки лікарської — 20 г. Столову ложку суміші заливають 200 мл води, витримують на водяній бані 20 хвилин, настоюють 30 хвилин, проціджують. Уживають по 0,5 склянки 3 — 4 рази на день за 20 хвилин до їди.
6. При демієлінізувальному вріанті ураження нервових стовбурів використовують насіння головатеню звичайного. Спиртову настоянку плодів 1:10 на 40% спирті етиловому призначають по 20 — 30 крапель 2 рази надень. У хворих на ранніх стадіях недуги функція нерва відновлюється за­звичай упродовж 3—4 тижнів. Ал­калоїд ехінопсин прискорює про­цеси відновлення в периферійній нервовій системі, сприяє поси­ленню біоелектричної активності нерва, поліпшує проведення імпульсів у нервово-м'язових си­напсах (сполученнях нервових клітин).
7. 3 такою ж метою рекоменду­ють такий збір: трава підмарен­ника справжнього — 20 г; насіння головатеню звичайного — 30 г; листки подорожника великого — 40 г; трава кропиви дводомної — 50 г. Столову ложку суміші зали­вають 200 мл води, доводять до ки­піння, кип'ятять 5 хвилин на ма­лому вогні, настоюють 4 години Уживають по 50-100 мл три рази на день за 30 хвилин до їди.
8. Для відновлення нервових клі­тин рекомендують таку лікуваль­ну суміш: 100 г кореня валеріани; 50 г квітів вересу; 200 г собачої кропи­ви; 30 г меліси; 50 г м'яти перцевої; 70 г квітів буркуну жовтого; 50 г головатеню шароголового; 50 г ко­ренів півонії незвичайної; 20 г хме­лю, 50 г материнки; 20 г чебрецю; 70 г синюхи голубої. Змішати всі ро­слини, взяти одну столову ложку суміші на склянку окропу, настоя­ти 10 хвилин. Пити теплим ковтка­ми.
9. Цілющий полікомпонентний збір прянощів, який відновлює мо­зковий кровообіг: корінь родіоли рожевої — 10,0 (частин); корінь елеутерококу колючого — 10,0; ко­рінь аралії маньчжурської — 10,0; плоди лимоннику китайського — 10,0; плоди гвоздикового дерева — 10,0; плоди ялівцю звичайного — 10,0; надземна частина татарнику колючого — 10,0; корінь дудника лісового —10,0; корінь солодцю го­лого — 10,0. Збір подрібнити. Сто­лову ложку збору залити 1 літром води. Випаровувати на повільному вогні до 0,5 літра, вживати по 0,3 склянки тричі на день у проміжках між їдою.
10. Чотири лимони змолоти зі шкіркою, але без насіння, та змі­шати їх з трьома столовими ложками порошку листя меліси, столо­вою ложкою порошку трави чеб­рецю і столовою ложкою порошку кориці. Додати 0,5 кг травневого меду і по 20 г настоянок валеріани та глоду. Вживати по столовій ложці 3 рази на день до їди.
11. Узяти 50 г чорного муміє і 250 г меду. Вимішувати доти, доки муміє повністю не розчиниться у медові. Вживати по чайній ложці під час їди.

Засіб для зміцнення імунітету: узя­ти по 50 г насіння кропу, пастерна­ку, петрушки, кореня солодцю, елеутерококу, листочків малини, квіток лабазника, листя шавлії, бе­рези, хвоща польового, плодів ялівцю. Увесь збір добре вимішати, а потім 2 столові ложки суміші залити 1 літром води й умлівати це 15 хвилин на малому вогні. Пити по 0,5 склянки тричі на день за годи­ну до їди. Починати вживання відвару з 1 столової ложки.

Лікування доповнюють теп­ловими процедурами. Вологе тепло сприяє розширенню судин, зменшенню болю. При полінейропатії корисна постільна парова ванна. Після ванни тре­ба обмити тіло водою температури 30 градусів, розтерти вов­няною тканиною і зробити загальний масаж (погладжування всього тіла).
Для лікування паралічу, що прогресує, роблять таку лікува­льну суміш: 100 г листя волоського горіха, по 500 г всієї росли­ни бузини трав'яної і пагонів сосни, залити 5 л води, варити 30 хвилин (наприкінці вкинути жменю кухонної солі), проці­дити. Відвар використовувати для ванн протягом 10 хвилин раз на день. Температура води 36 градусів.
У бавовняну торбинку по­класти по 150 г дубової кори, вільхи сірої, верби білої, осики звичайної, а також листя і квітів черемшини. Торбинку зав'яза­ти і помістити у п'ятилітрову каструлю. Залити водою й пари­ти на малому вогні протягом однієї години. Потім налити у ванну води і вилити в неї разом із торбинкою цей відвар. Темпе­ратура води не повинна переви­щувати 39 градусів. Тривалість процедури 10 хвилин.

Для масажів хребта, промежи­ни, тімені, шиї, колінних і ліктьо­вих суглобів (на ніч після аромати­чної ванни) використовують такі бальзами, які відновлюють й нор­малізують рухову функцію:

1. 0,5 л соняшникової нерафінованої олії, 0,5 л меду, 0,5 л 96% спирту налити в одну по­судину і збивати міксером про­тягом 3 — 5 хвилин. Тривалість масажу близько 30 хвилин;
2. до 50 мл олії долити ефірних олій лаванди (5 крапель), коріанд­ру (5), лимона (5). Масажувати м'язи рук, ніг, хребта. Так робити через день протягом двох місяців.

Схильним до полінейропатії треба уникати переохолоджен­ня, стресів, оберігатися від інфекційних захворювань, ос­кільки це може спричинити за­гострення.