Процес статевого дозрівання регулюється гормонами, що виробляються статевими залозами. Ще до появи першої менструації посилюється функція гіпофіза та яєчників. Вважається, що вже у цей час ці залози функціонують циклічно, хоча овуляція не відбувається навіть після менархе. Початок функції яєчників обумовлений регулюючим впливом гіпоталамуса та гіпофіза.
У період статевого дозрівання збільшується
виділення не лише статевих гормонів, а й стероїдних, які стимулюють функцію
інших ендокринних залоз, особливо надниркових. Прогресує виділення
наднирковими залозами мінерало-, глюкокортикоїдів, андрогенів. Дією останніх
зумовлене оволосіння — на лобку, в пахвових ямках, підсилений ріст дівчинки.
Перша менструація з'являється в нашій популяції в 12-14 років. На термін її
появи впливають деякі чинники — спадковість, кліматичні умови. Допустимі варіанти
появи менархе у віці 11-15 років. Порушення статевого розвитку може полягати у
його передчасному ровитку або затримці.
Передчасне статеве дозрівання
Передчасне статеве дозрівання (pubertas praecox) є аномалією, що зустрічається досить
рідко і характеризується появою вторинних статевих ознак та менструації у віці
від 8 до 10 років. Ознаками передчасного статевого дозрівання крім появи
вторинних статевих ознак та менархе є прискорений фізичний розвиток під час
періоду статевого дозрівання із наступною його затримкою, раннє, невідповідне
віку окостеніння, що зумовлює низький зріст після періоду статевого
дозрівання, нерідко — затримка інтелектуального розвитку.
Розрізняють конституційну або криптогенну,
церебральну, оваріальну, надниркову форми передчасного статевого дозрівання.
При конституційній формі передчасного статевого дозрівання
спостерігаються справжні менструації з овуляцією, може настати вагітність.
Іноді можуть спостерігатись ановуляторні цикли. Будь-які органічні патологічні
зміни з боку статевих органів, гіпофіза, надниркових залоз відсутні. Нерідко у
розумовому розвитку такі дівчатка відстають, але пізніше наздоганяють своїх
ровесниць. Батькам, педагогам і самій дівчинці лікар повинен роз'яснити суть
захворювання, переконати, що після закінчення статевого дозрівання дівчинка
буде розвиватись нормально, а також попередити про можливість вагітності.
Церебральна форма виникає як результат різноманітних
захворювань головного мозку — гідроцефалії, енцефаліту, менінгіту, пухлин
сірого горба, гіпофіза, вентрикулярних кіст тощо. Циклічні маткові кровотечі,
що відбуваються при цій формі, проходять без овуляції.
Оваріальна форма передчасного статевого дозрівання
генетичне пов'язана з пухлинами яєчників. Вона може бути викликана не лише
гормонопродукуючими, але і злоякісними пухлинами яєчника. Ця форма супроводжується
періодичними кровотечами з матки, які можуть бути ритмічними, але без
овуляції. Іноді кровотечі бувають надзвичайно сильними.
Причиною надниркової форти передчасного
статевого дозрівання можуть бути пухлини кори надниркових залоз. Ця форма
супроводжується вірилізмом (гірсутизм, гіпертрофія клітора, надмірний розвиток
мускулатури). Внутрішні статеві органи дівчинки відповідають реальному вікові
дитини чи навіть гіпопластичні, менструацій, як правило, не буває. Оваріальну
та наднирникову форми нерідко називають несправжнім передчасним статевим
дозріванням.
Розпізнавання передчасного статевого дозрівання,
зазвичай, не складає труднощів. Вони виникають при диференціації у випадках
захворювань надниркових залоз, коли з'являються симптоми вірилізму, що симулюють
передчасне статеве дозрівання. Виявлення причини pubertas praecox нерідко вимагає детального клінічного
обстеження дитини, особливо при підозрі на захворювання наднирників чи
головного мозку.
Лікування залежить від причини та форми
аномалій. У випадку наявності пухлин яєчників чи надниркових залоз найкращі
результати дає своєчасне хірургічне втручання. Після радикального видалення
пухлини симптоми захворювання піддаються зворотньому розвитку, темпи якого
залежать від тривалості захворювання, віку дівчинки та деяких інших факторів.
Менструації припиняються, а зворотній розвиток вторинних статевих ознак іде
повільно і закінчується лише через 1-2 роки.
Найгірше піддаються лікуванню церебральні
форми, викликані важкими пошкодженнями мозку.
Конституційна форма передчасного статевого
розвитку спеціального лікування не потребує. Проте такі дівчатка повинні
перебувати під ретельним наглядом лікаря, позаяк не завжди підтверджується
чисто функціональний генез цієї патології, в окремих випадках врешті-решт може
виявитись органічне захворювання, що є причиною аномалії і вимагає
спеціального лікування.
Затримка статевого розвитку
Як правило, ця патологія є наслідком
порушення правильних взаємовідносин між різними ланками системи
ппоталамус-гіпофіз-яєчники-матка, що регулюють процес статевого дозрівання.
Затримкою статевого розвитку слід вважати
такі стани, при яких відсутні або явно недорозвинуті всі вторинні статеві
ознаки. Розрізняють статевий недорозвиток центрального
(гіпоталамо-гіпофізарного) та периферичного (яєчникового) генезу, а також
ідіопатичний, спричинений тяжкими екстрагенітальними захворюваннями.
Гіпоталамічний статевий недорозвиток проявляється в двох варіантах — з
ожирінням і без ожиріння. Перша форма захворювання проявляється у вигляді
адіпозо-генітальної дистрофії (синдром Фреліха). При виникненні захворювання у
дівчаток-підлітків спостерігається зупинка розвитку зовнішніх і внутрішніх
статевих органів, вторинних статевих ознак, відсутні або припиняються
менструації. Розвинуті м'язи, широкий таз, великі кінцівки, відсутнє
оволосіння. Жир відкладається у надмірній кількості скрізь, але переважно — у
нижній частині живота, ділянці стегон і сідниць. Нерідко діти скаржаться на
головний біль, розлади зору. Розумовий розвиток нормальний. Синдром Фреліха
необхідно диференціювати від банального ожиріння дівчаток у пубертатному
періоді. Для усунення його буває досить дотримання відповідного режиму, дієти і
занять фізкультурою. Щодо синдрому Фреліха, то при ньому прогноз несприятливий.
При гіпоталамічному статевому недорозвитку
без ожиріння дівчатка часто відстають у рості, а також мають інші соматичні
порушення. Нерідко відмічаються симптоми, характерні для пухлини головного
мозку (геміплегії, зміни на очному дні, порушення зору). Відсутні або різко
знижена кількість гонадотропних гормонів, 17-кетостероїдів і естрогенів.
Гіпоталамічний статевий недорозвиток
спадкового генезу характеризується
значним відставанням у рості, нецукровою поліурією, ожирінням та дефектами
розвитку кінцівок. Ефективних методів лікування не існує.
Гіпофізарний статевий недорозвиток виникає при ізольованому дефіциті
гонадотропних гормонів. Проявом цієї форми захворювання є недорозвиток
молочних залоз, іноді — повна відсутність менструацій. Статевий недорозвиток
може поєднуватись з акромегалією, гігантизмом чи навпаки — карликовим зростом
(гіпофізарний нанізм). При карликовому нанізмі відмічається різко виражена
гіпоплазія внутрішніх органів. Генітальний інфантилізм залишається і у зрілому
віці.
Всі форми затримки статевого розвитку
гіпофізарного походження залежать від недостатності функції гіпофіза. Зниження
ендокринної функції статевих залоз має вторинний характер.
Статевий недорозвиток яєчникового генезу зумовлений різноманітними формами
дисгенезії гонад.
При «чистій» формі дисгенезії гонад
відмічається високий зріст, недорозвиток зовнішніх та внутрішніх статевих
органів та вторинних статевих ознак. Яєчники в рудиментарному стані, статевий
хроматин часто відсутній. Хромосомні дефекти статевого диференціювання лежать в
основі порушень при синдромі Шерешевського-Тернера, адреногенітальному синдромі
та чоловічому псевдогермафродитизмі.
Лікування розпочинається у пубертатному віці і
проходить у 2 етапи. Спочатку впродовж 3-4 місяців призначають естрогени
пролонгованої дії, а
далі лікування проводять циклічно:
естрогени протягом 15 днів, потім — протягом 6 днів прогестерон (чи інші
гестагени). При такому лікуванні розвиваються вторинні статеві ознаки, можуть
з'явитись циклічні маткові кровотечі, але зберігається безплідність.
Конституційне (ідіопатичне) сповільнене статеве дозрівання зумовлене
причинами спадкового характеру, а також наявністю різноманітних захворювань, що
негативно впливають на організм. Якщо у дівчинки 15-16 років не з'являються
вторинні статеві ознаки і при обстеженні не виявлено інших форм статевого
недорозвитку, можна провести курс лікування хоріонічним гонадотропіном — 500 ОД
1 раз на 3 дні під час «очікуваної» лютеїнової фази, всього 4-5 разів. Можна
провести 2-3 таких курси з інтервалами в 2-3 місяці. Профілактику затримки
статевого розвитку слід розпочинати ще під час вагітності — лікування
гестозів, анемій, гіповітамінозів, усунення шкідливих факторів виробництва та
довкілля можуть зіграти суттєву роль у розвитку дитини як внутрішньоутробно,
так і в майбутньому. Раціональне вигодовування малят, повноцінне харчування у
препубертатному віці, запобігання хронічним інфекційним захворюванням, безперечно,
впливає на нормальний розвиток дітей.
Немає коментарів :
Дописати коментар