Гострий та хронічний парапроктит: хірургічне лікування

Анотація: коротко наведено класифікацію парапроктитів і основні методики їх хірургічного лікування

Гострий парапроктит: класифікація

Аноректальні абсцеси в за­лежності від глибини розташування бувають:

• перианальний, що розташований безпосередньо під шкірою;
• ішеоректальннй абсцес локалізується під м'язами, що піднімають відхідник;
• підслизовий абсцес, при якому з-під слизової через сфінктерне кільце інфекція розповсюджується в боковому напрямку і за­хоплює ішіоректальний простір;
• пельвіоректальннй абсцес розміщуєть­ся між м'язом, що піднімає пряму кишку, і очеревиною, тому легко проривається в че­ревну порожнину.

Всі ці клітковинні скупчення через ретроанальний і ретроректальннй простори дов­кола прямої кишки з'єднуються між собою, і тоді пряма кишка оточена з усіх боків ре­зервуаром, заповненим гноєм. Порожнину абсцесів розкривають у місці найбільшого випинання з боку відхідника.

Гострий парапроктит: хірургічне лікування

Підшкірний абсцес розкривається еліпсоподібним висіканням тканин з утворенням конічної форми рани. Після цього скальпелем проколюють тканини до попадання в порожнину абсцесу. При появі гною в рану вводять корнцанг, формують широкий канал для дренування. В рану вводять вказівний палець і проводять ревізію порожнини гнійника, розриваючи перетинки і видаляючи некро­тичні маси з подальшим адекватним дренуванням.

При пельвіоректальних гнійниках у пряму кишку вводять вказівний палець, а під його контролем - скальпель і, проколюючи стінку кишки, після обробки її просвіту окиснюючими розчинами (перекисом водню, марганцевокислим калієм) розкривають перианальний і ішіоректальний просто­ри аж до нижньої поверхні м'яза, що піднімає пряму кишку. Тупим інструментом розширюють отвір у м'язі для вільного відтоку гною і абсцес дренують.

Підслизовий абсцес розкривають через розширену пряму кишку дзеркалами в місці найбільшо­го випинання гнійника, розсікають слизову оболонку, а порожнину абсцесу після випорожнення пухко тампонують.

Хронічний парапроктит: класифікація

Типові параректальні нориці розпочинаються в глибині крипти на рівні гребінчастої лінії - це первинний отвір. Звідси він прямує до шкіри зі слизової, де розміщується вторинний отвір.
1. За анатомічними ознаками всі види нориць залежно від первинної локалізації запального про­цесу діляться на:
а) підшкірні;

б) підслизові; 

в) ішіоректальні; 

г) пельвіоректальні.
2. Залежно від відношення до зовнішнього сфінктера прямої кишки: 

а) повні; 

б) неповні; 

в) внутрішні; 

г) зовнішні.
3. Залежно від відношення до зовнішнього сфінктера прямої кишки: 

а) розташовані досередини від сфінктера; 

б) черезсфінктерні; 

в) позасфінктерні.

Хронічний парапроктит: хірургічне лікування

Класифікація парапроктитів: 1-підшкірний;
2-ішіоректальний; 3-пельвіоректальний;
4-підслизовий; 5-перипроктит. 

Просте розсікання на зонді застосовують при підшкірно-підслизових норицях, або якщо вона про­ходить через підшкірну частину сфінктера. Найбільш поширеною є методика Габрієля, коли після розсікання повністю висікають норицю разом зі шкірою. Краї рани при цьому не зводять, це сприяє виповненню нориці грануляційною тканиною і запобіганню рецидиву.

Задні нориці можна видаляти без пересікання анокутанної лінії, коли нориця з крипти проходить через внутрішній сфінктер, потім розширюється в міжсфінктерній щілині і проходить через зовнішній сфінктер до шкіри. У просвіті кишки разом із норицею висікається патологічно змінена крипта разом із частиною внутрішнього сфінктера з норицею аж до зовнішнього сфінктера. Тоді на шкірі циркулярно висікають норицю разом зі шкірою до міжсфінктерної щіли­ни. Ще й досі широко використовується лігатурний метод лікування хронічного пара­проктиту. Через норицю проводять зонд, на який зав'язують 3-4 товсті шовкові нитки, які протягу­ють через всю норицю. В першу чергу зв'язують кінці однієї з них. У процесі некрозу тканин під ниткою вузол послаблюється, тому через 6-8 днів туго зав'язують наступну нитку. Якщо вона повністю не прорізується, тоді зав'язують і третю. Цей процес супроводжується хронічним запаленням, у ході якого відбувається рубцева фіксація волокон сфінктера. Після розкриття і ви­шкрібання просвіту нориці вона швидко загоюється.