Задня частка гіпофізу належить до проміжного мозку. У ній гормони не утворюються. Вони надходить по аксонах нервових клітини із гіпоталамуса, депонуються і виділяються в кров'яне русло. Обидва гормони нейрогіпофіза (вазопресин і окситоцин) за хімічною структурою є високомолекулярними пептидами.
Антидіуретичний гормон (АДГ, вазопресин) утворюється и нейронах супраоптичного та паравентрикулярного ядер гіпоталамуса. Він синтезується у вигляді попередника препроАДГ, який у пластинчастому комплексі перетворюється на проАДГ. У складі нейросекреторних гранул проАДГ транспортується аксонами нейронів гіпоталамуса в нейрогіпофіза. Переміщення гранул супроводжується процесингом проАДГ ній розщеплюється на зрілий антидіуретичний гормон (нонапептид з молекулярною масою близько 1100 Да) і білок нейрофізин. Гранули, що містять АДГ і нейрофізин, накопичуються в закінченнях аксонів у нейрогіпофізі. Секреція АДГ у кров відбувається шляхом екзоцитозу й опосередковується кальційзалежним механізмом. Період напіврозпаду антидіуретичного гормону — 2-4 хв, він руйнується в головному мозку, печінці та нирках.
Найважливіша функція АДГ - антидіуретична дія. Основною мішенню АДГ є клітини дистальних канальців і збірних трубочок нефронів. Приєднання вазопресину до рецепторів, що містяться на базолатеральній мембрані цих клітин, активує аденілатциклазу. Утворений цАМФ стимулює вбудовування водних каналів в апікальну мембрану, й епітелій стає проникним для води, що забезпечує її пасивну реабсорбцію в гіпертонічну мозкову речовину нирок. АДГ справляє також судинозвужувальну дію.
Норма АДГ у плазмі крові при нормальному вживанні рідини за методами РІА й ІФА — 1-13,3 нг/л (1-13,3 пг/мл).
Підвищення спостерігають при синдромах Пархона, Жюльєна-Барре, порфірії, пухлинах мозку, пневмонії, туберкульозі легенів, менінгіті, нирковому нецукровому діабеті, стресових ситуаціях, кровотечах.
Зниження рівня АДГ — при нецукровому діабеті, спричиненому дефіцитом АДГ (центральний нецукровий діабет), або резистентністю нирок до АДГ (нефрогенний нецукровий діабет), нервовій полідипсії (дипсогенний нецукровий діабет), нефротичному синдромі. У вагітних у III триместрі також спостерігають зниження рівня АДГ (нецукровий діабет вагітних), яке зумовлене руйнуванням АДГ плацентарними ферментами, наприклад, цистиніламінопептидазою.
Зниження рівня окситоцину може бути наслідком стресу.
Антидіуретичний гормон (АДГ)
Норма АДГ у плазмі крові при нормальному вживанні рідини за методами РІА й ІФА — 1-13,3 нг/л (1-13,3 пг/мл).
Підвищення спостерігають при синдромах Пархона, Жюльєна-Барре, порфірії, пухлинах мозку, пневмонії, туберкульозі легенів, менінгіті, нирковому нецукровому діабеті, стресових ситуаціях, кровотечах.
Зниження рівня АДГ — при нецукровому діабеті, спричиненому дефіцитом АДГ (центральний нецукровий діабет), або резистентністю нирок до АДГ (нефрогенний нецукровий діабет), нервовій полідипсії (дипсогенний нецукровий діабет), нефротичному синдромі. У вагітних у III триместрі також спостерігають зниження рівня АДГ (нецукровий діабет вагітних), яке зумовлене руйнуванням АДГ плацентарними ферментами, наприклад, цистиніламінопептидазою.
Окситоцин
Окситоцин синтезується в гіпоталамусі, де зв'язується з білками нейрофізином І, II, III і транспортується в задню частку гіпофіза. За хімічною будовою він нонапептид. Основний біологічний ефект окситоцину пов'язаний зі стимуляцією скорочення непосмугованих м'язів матки під час пологів і м'язових волокон, які розміщені навколо грудного кружальця. Окситоцин використовують у клініці для стимуляції пологів. Виявлений в інших тканинах, у тому числі спинному мозку, де він може функціонувати як нейромедіатор.
Норма окситоцину у плазмі крові — 3,2 мкОД/мл.Зниження рівня окситоцину може бути наслідком стресу.
Немає коментарів :
Дописати коментар