Алергія на котів: прояви і профілактика

Алергія на котів зустрічається в два рази частіше, ніж алергія на собак. Число людей, що страждають від алергії на кішок, перевищує 10 мільйонів. Справжньою причиною даної форми алергії є не котяча шерсть, як прийнято вважати, а протеїн (білок), що міститься в слині, шкірних лусочках, сечі і екскрементах тварини.

Загальні відомості

Кішки, будучи дуже охайними тваринами, витрачають багато часу на вилизування, залишаючи при цьому на своїй шерсті велику кількість алергенної слини. Крім того, при вилизуванні дрібні крапельки слини кота розсіюються в повітрі і легко потрапляють в дихальні шляхи людини. Так що зовсім не обов’язково брати кішку на руки або цілувати її, щоб спровокувати алергічну реакцію.

В силу того, що істинним алергеном є білок, що міститься в найдрібніших частинках шкіри і слини тварини, гіпоалергенних кішок не існує. Алергенна небезпека кота не залежить ні від породи, ні від довжини шерсті, ні від того, наскільки інтенсивно тварина линяє. Будь-яка порода котів потенційно може стати причиною алергії, навіть безшерсті сфінкси.

Симптоми алергії на кішок можуть з’явитися як через кілька хвилин, так і через кілька годин. Приблизно 20-30% людей, які страждають алергічною астмою, відчувають загострення симптомів після контакту з кішкою.

Алергічна реакція може включати наступні симптоми:

• кашель, чхання, хрипи;
• кропив'янка або висип на грудній клітці та обличчі;
• алергічний кон'юнктивіт: почервоніння та подразнення очей (кон’юнктивіт);
• почервоніння шкіри на місці подряпини, укусу або потрапляння слини кота;
• нежить і закладений ніс.

Візьміть до уваги, якщо ви часто хворіли в дитинстві астматичним бронхітом, надалі у вас може розвинутися алергія на кота.

Лікування і профілактика

Хоча симптоми алергії на кішок очевидні, але не завжди причиною їх є ця тварина. Враховуйте наступний момент: ваш улюбленець може мати до алергії опосередковане відношення в тому випадку, якщо у вас реакція не на котячий протеїн, а на пилок або спори цвілі, які тварина заносить додому з вулиці. Тому для уточнення діагнозу варто звернутися до алерголога.

Також ви можете на деякий час (мінімум на 1 місяць) переселити кота до знайомих або самим перебратися туди, де не тримають тварин, і поспостерігати за симптомами. Якщо алергічна реакція не зникає, ймовірно, у неї інші причини, а контакт з твариною лише посилює її.

З іншого боку, якщо ви побоюєтеся можливої ​​алергічної реакції, збираючись завести кошеня, то найрозумніше буде спочатку на деякий час позичити тварину у знайомих. Таким чином ви зможете визначити, наскільки гостро стоїть проблема алергії на кішок у вашій родині, і приймете розумне рішення.

Більшість алергологів вважають, що найкращий спосіб контролювати алергію на кішок - це уникати контакту з ними. Навіть одиничне погладжування тварини може виявитися достатнім для алергічної реакції, тому не чіпайте і тим більше не цілуйте кішок. Не забувайте, що кількість алергену не має значення від самого вигляду тварини: великий кіт або маленький, довга у нього шерсть або коротка - це все несуттєві фактори, оскільки для запуску алергічної реакції достатньо вже однієї молекули речовини-алергену.

Поставте всіх знайомих до відома, що у вас алергія на кішок, особливо власників пухнастих улюбленців: навіть якщо ваші відвідувачі залишили своїх котів вдома, вони напевне принесуть на собі шерсть, що може спричинити алергію.

Якщо вам доводиться залишатися в будинку, де є кіт, попросіть господарів, щоб вони не пускали тварину в кімнату, де ви будете ночувати, хоча б протягом декількох тижнів до вашого приїзду. Якщо відомо, що вам не вдасться уникнути контакту з представниками сімейства кошачих в найближчому майбутньому, проконсультуйтеся у алерголога, які препарати треба почати завчасно вживати, щоб зменшити неприємні симптоми.

Але що робити, якщо у вас вже є кіт?

Якщо кіт все ж має залишитися, є деякі методи, які можуть принести позитивний результат.

По-перше, дотримуйтеся дистанції, зведіть до мінімуму контакт з котом і доручіть кому-небудь догляд за твариною.

По-друге, зробіть недоступними для кота деякі зони вашого будинку. Не дозволяйте йому вільно ходити по будинку. Ніколи не пускайте тварину в спальню, а також в автомобіль. Якщо є можливість, тримайте кота на вулиці - для багатьох алергіків це стало виходом із ситуації, що дозволило не розлучатися зі своїм улюбленцем.

По-третє, зробіть бездоганну чистоту в будинку своїм способом життя. Шерсть кота може бути скрізь, ви повинні регулярно підмітати підлогу і витирати пил, а також пилососити. Якщо можливо, купіть пилосос з високоефективним сухим повітряним фільтром, оскільки звичайні фільтри не вловлюють алергени. Позбавтеся від килимових покриттів, в яких накопичується лупа тварин. Викладіть плиткове або дерев'яне покриття, яке зручно мити. Регулярно періть спальну білизну в гарячій воді - прання видалить лупа тварини.

По-четверте, алергологи радять регулярно мити тварину, але котам, на відміну від собак, водні процедури рідко приносять задоволення. В якості альтернативи можна протирати шерсть тварини вологою тканиною, або придбати спеціальні рушники в магазині товарів для тварин. І обов'язково мийте руки після будь-якого контакту не тільки з котом, але з будь-якими предметами котячого «ужитку», особливо посудом і туалетом.

Крім вищесказаного, ви можете підтримувати здоров’я шкіри тварини вітамінними комплексами, що зменшить утворення лупи.

Всі перераховані методи можуть бути ефективними, але якщо вони виявляться недостатніми, то, на жаль, тварина не може залишатися в будинку. Яких би сил не коштувало вам таке рішення, але якщо присутність кішки ставить під загрозу ваше здоров'я або здоров'я ваших близьких, то постарайтеся знайти їй новий дім і нових господарів.

Які б заходи ви не прийняли, не думайте, що можна перечекати, і алергія пройде сама по собі - з часом вона може тільки посилитися, а неконтрольована алергія на кішок підвищує ризик розвитку астми.

Про алергію на собак та як з нею боротися можна дізнатися в наступній статті.