Щавель: корисні властивості

І яка весна без щавлю? Його ми додаємо до традиційних зелених борщів, пюре, салатів. А чим корисний квасок? Чи всім пасують і ці кислуваті страви?

Корисні властивості щавелю

У цій рослині дуже бага­то заліза й інших міне­ральних солей, а тому лікарі рекомендують його при не­докрів'ї, серцево-судинних захворюваннях. Щавель особ­ливо корисний для пе­чінки, бо сприяє виробленню жовчі, а ще активізує мото­рну функцію кишечника. У кислуватих листочках є уні­кальний вітамін К, що допо­магає нормальному зсідан­ню крові, додає еластичнос­ті судинам. Тож ця рослина має бути на столі людей, котрі дбають про своє здоров'я.
Однак увага: важливий ко­мпонент цієї рослини — щавлева кислота. У помірній дозі вона виводить з організму шкідливий холестерин, підтримує м'язи в тонусі. Але, на жаль, саме через на­явність цієї кислоти часте споживання щавлю може загострити прояви сечокам'яної хвороби. Через неї особи, у яких унаслідок по­рушення обміну речовин розвинулися подагра чи сечокам'яна хвороба, страва­ми з кваском ласувати можуть лише зрідка або мусять узагалі від них відмовитися.
Щавель не рекомендують додавати до раціону і при запаленнях у нирках і кишечнику, гастритах із підвищеною кислотністю, виразко­вій хворобі шлунка та кишок. Також небажано вико­ристовувати в їжу листя, зібране зі старих (віком 1,5 - 2 місяці) рослин, бо концентрація кислоти в них най­вища. Улітку згаданої кис­лоти у рослині накопичуєть­ся найбільше, у цьому сенсі квітневий щавель найкори­сніший.

До яких страв додавати щавель

Зелений борщ із щавлем - класика народної кухні. Страва набуває завдяки цій рослині особливого кислу­ватого смаку. Буде ще смач­нішим, якщо не забудете до­дати до борщу й кропиви, лободи, кропу, петрушки. Добрий щавель і для начи­нок: вареники, пиріжки із подрібненим кваском, цибулею, кропом виходять більш дієтичні. Із листя ща­влю можна навіть робити повидло (найкраще з ме­дом). Воно має приємну кислинку і незвичний зеленку­ватий колір.

Чи їстівний дикий щавель?

Дикий (його ще на­зивають горобиним) щавель росте на полях і пасовищах. Він дрібніший за шпи­натний щавель, який спеці­ально висаджують на горо­дах, але має такий самий приємний кислуватий смак. У цій зеленині також є аско­рбінова кислота, флавоної­ди, білки, цукор, дубильні речовини, каротин, калій, кальцій, магній, залізо, віта­міни групи В.

Зелень – джерело вітамінів

Будь-яка зеленина—кріп, пе­трушка, кінза, крес-салат, зелена цибуля, шпинат, щавель тощо містить майже всі поживні речови­ни, потрібні людині. Найважли­віше, що це — джерело білка. Ска­жімо, у 500 грамах зеленини міститься добова норма білків для лю­дини. Крім того, усі листові овочі мають у своєму складі дев'ять основних амінокислот, які засво­юються організмом значно легше, ніж з м'ясних продуктів. Урешті, у зеленині у великій кількості міститься клітковина, яка адсорбує та виводить з організму токсини.
Крім того, у зеленині міститься багато вітамінів, у тому числі Е, який нейтралізує дію канцерогенів — вихлопів автомобілів, тю­тюнового диму, смаженої та кон­сервованої їжі. Тож для міських жителів вона конче потрібна. Це — потужний антиоксидант, що протидіє виникненню онкозахворювань, а ще омолоджує.
До речі, з точки зору роздільно­го харчування, зелень — єдина категорія продукту, яку можна суміщати з будь-якими іншими — білками, вуглеводами чи жира­ми. Тож її можна додавати майже до всіх страв, у тому числі дрібни­ти з фруктовими коктейлями, со­ками з м'якоттю, кефіром тощо.
Загалом, ще у давніх трактатах про здоров'я сказано: що більше зелені споживає людина, то вона здоровіша. Тому обов'язково вживайте якомога більше зеле­них паростків (кропу, петрушки, зеленої цибулі), їх можна виро­щувати навіть удома, як і проро­щувати зерна, а ще листових овочів (листя салату, порею тощо). Намагайтеся, щоб ваша тарілка буквально потопала в зеленині — таке харчування вважається раці­ональними і здоровим.