Цілюща сила трав при лікуванні подагри

Лопух справжній (народні назви: дідових, лопушник, ре­п'ях, ріпейник) знають в Україні від малого до старого. Він росте по всій території України. Ця рослина володіє цінними ліку­вальними властивостями. Одна з них — регулювання обміну ре­човин в організмі при хворобах шкіри, суглобів, печінки, шлун­ка, підшлункової залози, ендок­ринних залоз. Дуже допомага­ють препарати лопуха при по­дагрі.
Для цього 10 г сухого, доб­ре подрібненого коріння ло­пуха заливають 200 мл води, доводять до кипіння і кип'я­тять 15-20 хвилин, після чого настоюють 20 хвилин під теп­лим рушником. Обов'язково процідити через 3-4 шари марлі. Вживати по столовій ложці 3-4 рази на день за 30 хвилин до їди протягом трьох місяців. Зробити перерву на місяць і знову повторити курс очищення суглобів від шлаків.
Яглиця звичайна (народні назви: дяглиця, гірочиник, снидь, снитка, снить, ягличка). Фізіологічно активні речо­вини цієї рослини регулюють обмін речовин, що значною мірою покращує стан суглобів при подагрі. Препарати цієї рослини можна застосовувати внутрішньо та зовнішньо.
Настій листків яглиці зви­чайної: 3 чайні ложки подріб­неної сировини залити склян­кою окропу, настояти 30 хви­лин, процідити, приймати по 50 мл 4 рази на день до їди.
Арум плямистий (народна назва: арум альпійський, вовча кукурудза, гребінник, сухотний корінь). Настій бульб аруму плямистого: чайну ложку свіжих або висушених потовщених ко­ренів залити склянкою холодної кип'яченої води, настоювати 8 годин, процідити і випити про­тягом дня (висушені або проки­п'ячені бульби нетоксичні, сві­жі — токсичні). Готують з бульб цієї рослини і горілчані настоя­нки, які використовують для розтирання при подагрі. Взяти 20 г сировини, залити 100 мл 70% розчину етилового спирту, настояти 7 днів, пе­ріодично збовтуючи.
Вероніка лікарська (народ­ні назви: буквиця, лежанка, протачник, сухітник). Фітоте­рапевти вважають вероніку лікарську рослиною "від усіх хвороб", зокрема й від подагри. Настій трави вероніки лікар­ської: 2 чайні ложки залити 400 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 10-12 годин, вжи­вати по 100 мл 3 рази на день протягом 14 днів, потім зроби­ти перерву на 7 днів.
Бузок звичайний (народні назви: баз, базник, бевз, бузник, синиль, сирень). Квіти цієї рос­лини містять ефірну олію, фар­незол, феноли, глікозиди, ас­корбінову кислоту, що мають протизапальну, протимікроб­ну, потогінну дію. Настій лист­ків і квітів бузку звичайного: 20 г листків і квітів рослини залити 400 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 2 години, вживати по столовій ложці З рази на день перед їдою. Настоянка квітів бузку звичайного: у однолітрову скляну банку насипати квітів (не приминати) доверху і залити 40% розчином спирту етилового у співвідно­шенні 1:5, настоювати 8 днів, періодично помішуючи дере­в'яною паличкою, і вживати по 40 крапель 3 рази на день. Для розтирання настоянку витри­мують 21 день у темному місці. Цією лікарською сумішшю розтирають проблематичні хворі суглоби, а також наклада­ють на них компреси.
Кріп запашний (городній). Настій плодів кропу запашно­го: 2 чайні ложки подрібненої сировини залити 500 мл окро­пу, довести до кипіння, насто­ювати 30 хвилин, вживати по 100 мл 3 рази на день до їди. Або взяти на склянку молока столову ложку насіння кропу і кип'ятити 10 хвилин і вжива­ти настій дуже гарячим протягом 10 днів. Пити раз на день, бажано за одним заходом.
Квасоля звичайна. Внут­рішньо відвар лушпиння: 40 г подрібненої сухої сировини на літр води. Кип'ятити на водяній бані годину, процідити. Пити по столовій ложці 4-5 разів на день.
Лавр благородний. Вико­ристовують настій листків: 10 листків залити 3 склянками І окропу, настояти 2-3 годи­ни, процідити. Вживати по 0,5 склянки 3 рази на день. На­стоєм сухого листя лавру на рослинній олії розтирають хворі місця при подагрі. Взяти 30 г листя на 200 мл соняшни­кової олії, настоювати 10 діб і, не проціджуючи, втирати в болючі місця.
У домашніх умовах можна приготувати мазь з листя лавра благородного та глиці ялівцю козацького. Розігріти 1 кг сма­льцю, додати 200 г листя лавра та 300 г глиці. Усе поставити мліти на водяній бані 30 хви­лин, дати настоятися ніч, уран­ці перетерти та процідити.
Коли болять ноги і нарос­тають "кісточки", можна ско­ристатися таким рецептом: пачку лаврового листа запари­ти в тазі на 40 хвилин. У пер­ший день парити ноги в цій на­стоянці. Наступного дня до цього настою додати 200 г ку­хонної солі, 2 столові ложки скипидару та 2 столові ложки столового оцту, підігріти та тримати ноги протягом 20 хви­лин. Так у цьому настої лікувати ноги протягом тиж­ня, підливаючи скипидар. Че­рез тиждень рідину вилити та приготувати новий настій. "кісточки" на ногах зникають через місяць.
Арабські цілителі для ліку­вання подагри рекомендують та­кий рецепт: на ніч накласти на хворі місця лікарську суміш, приготовлену з меленої гуньби сінної і соку часнику, взятих у пропорції 1:1, а вранці, масажу­ючи, розтерти хворі місця олив­ковою олією. Курс — 7 днів.
Знахарі рекомендують при подагрі використовувати нафту (гас). Кращого результа­ту можна досягнути, змащую­чи хворі місця сумішшю нафти і бальзаму "Золота зірочка". Після змащування такою маз­зю ділянки шкіри суглоба вит­римати годину, потім змити теплою водою і насухо витер­ти. Після цього хворі подагричні суглоби закутати вовня­ною тканиною. Корисно роби­ти масажі зі смальцем нутрії.
Сік березовий. При по­дагрі березовий сік рекоменду­ють пити по склянці три рази на день протягом 1,5 місяця. Сік сприяє зменшенню подаг­ричного болю, виведенню со­лей сечової кислоти і має сла­бку сечогінну властивість.
Вовче тіло болотне (на­родні назви: бутянові ніжки, гвоздички, золотник, огіроч­ник) вважають одним з найпо­ширеніших засобів лікування подагри. 2 столові ложки подріб­неного сухого коріння рослини залити 500 мл окропу, кип'яти­ти на малому вогні до зменшен­ня об'єму води до четверті. На­стояти 2 години, процідити. Вживати по 100 мл 3-4 рази на день.
Настоянку коріння вовчого тіла болотного готують так: 25 г коріння подрібнити і залити 500 мл горілки. Настоювати 21 день у темному місці, періодично збовтувати. Процідити. Пити по чарці 3 рази на день до їди про­тягом 2-3 місяців.
Для лікування подагри ви­користовують таку лікувальну суміш: змішати 200 г кавунового меду, 300 г кашки ріпчастої ци­булі і 600 мл білого сухого вино­градного вина, настояти 2 доби, часто помішуючи суміш, проці­дити. Вживати по 2-4 столові ложки на день.
Кавуновий мед (нардек) роблять зі свіжого соку кавуна. М'якоть подрібнюють, протирають через сито, проціджують сік через два шари марлі й ставлять на вогонь. Піну знімають, сік знову про­ціджують, а потім випарюють на повільному вогні, помішуючи. Коли об'єм соку зменшиться в п'ять-шість разів, перевіряють го­товність меду краплею. Нардек завжди рідкий. Зберігають його в скляних банках у холодильнику, зав'язавши їх чистою ганчіркою.
Вишня садова. 15 г суше­них плодоніжок вишні залити 1 л окропу і настоювати близько години. Приготовлений настій розподілити на декілька при­йомів протягом дня. На додаток до цього засобу рекомендують вживати в сезон свіжі плоди вишні до склянки щоденно. Плоди і сушені плодоніжки, ви­користовувані для настою, допо­магають уникнути хвороби або пом'якшують її симптоми.
Фіалка триколірна (на­родні назви: братки, братки ди­кі, братик і сестричка). Рекоме­ндують курс лікування чаєм з фіалки триколірної тривалістю декілька тижнів. Для приготування чаю 2 чайні ложки тра­ви залити 250 мл гарячої води і настоювати близько 10 хвилин. Рекомендована доза — щодня випивати 3 склянки цілющого напою.
Кульбаба лікарська (на­родні назви: бабка, жабник, бовтушка, купава, літучки, мо­лочай, солдатки). Взяти 350 квіточок кульбаби з кошиками і покласти у миску або в каст­рулю. Залити літром холодної води, довести до кипіння і за­лишити на слабенькому вогні на годину. Потім дати настоя­тися 30-40 хвилин, квіти від­тиснути і викинути, а у відвар — він зеленувато-золотистого кольору — покласти 1 кг цук­ру, довести до кипіння і знов потримати на слабкому вогні годину. Утворився кульбабо­вий мед. Вживати тричі на день по чайній ложці.
Хвощ польовий (народні назви: гречка мишача, жабій, івка, ілець, копильник, лускавець, смеречок, сосонка, тіничка, яличка). Хвощові ван­ни полегшують стан хворих із порушенням обміну речовин при подагрі завдяки розчин­ній кремнієвій кислоті, яка під час купання проникає в шкіру. Для ванни беруть 100 г трави, яку заливають 3 л окропу і нас­тоюють протягом години. Цей настій додають у наповнену водою ванну. Лягайте у воду (+ 38) на 15-20 хвилин. Опісля випускайте воду поступово, уявляючи, що вона забирає із собою всі ваші болячки і проб­леми. Скажіть подумки: "Куди вода — туди біда". Витріться насухо та мерщій у ліжко. Ба­жано таку ванну приймати 2-3 рази на тиждень.
Взяти середню синю ци­булину, столову ложку цукру, 100 г господарського мила. Подрібнити, все змішати, роз­терти на однорідну масу. Нак­ладати як компрес на хворе місце.
Розмолоти насіння чор­нушки, змішати з яблучним оцтом і накласти цю мазь по­верх марлі на хворе місце.
Підігріти 20 крапель олії чорнушки і м'яко розтирати хворі суглоби 2 рази на добу, а внутрішньо вживати по 5 крапель олії чорнушки.
Також допомагає від пода­гри відвар спаржі. Один 76-літній чоловік потерпав від подаг­ри вже 16 років. За порадою військового фельдшера він по­чав уживати вранці спаржу, спершу дику, а потім садову, ва­рячи її у воді без усяких прип­рав, і так лікувався 28 днів поспіть. Наслідки були вельми втішні: протягом року хвороба поверталася рідше і набагато слабше, ніж колись. На наступ­ну весну хворий почав пити, теж уранці, відвар спаржі, не вжива­ючи до обіду ніякої їжі, а за обідом дотримувався суворої дієти. Через рік, отак вчасно вживаючи спаржу та її відвар, хворий не відчував ніякого болю, а кашель, який його мучив майже 30 років, зовсім зник.
Паростки холодку лікарсь­кого (спаржі) заготовляють на­провесні, поки вони ще не по­вилазили із землі (у цей час вони білі й ніжні), їх викопують із гру­нту і використовують як делі­катесний ранній овоч. Для лі­кувально-профілактичного ха­рчування використовують білі потовщені стеблові паростки, які ще не з'явилися на по­верхні. Вони містять білок і вітаміни. Вживання молодих паростків у їжу сприяє зниже­нню артеріального тиску, за­спокоює і збільшує сечовиді­лення. Спаржу їдять вареною або обвалюють у сухарях, змочують у яйці й обсмажують, і раніше паростки холодку пода­вали як делікатесний гарнір до різноманітних страв.
Від подагри надзвичайно допомагає кількаразове ужалення бджолою (апітерапія). Одного ні­мецького броварника так мучи­ла подагра, що він цілий тиж­день не вставав з ліжка. Після семи бджолиних ужалень виду­жав цілком. В одній провінції Німеччини дівчинка 9 років так сильно кульгала, що не могла стояти на ногах. За порадою лікаря вдалися до бджолиного ужалення: припустили бджіл укусити ноги дівчинки два, три, чотири і більше разів. Уже після першого ужалення дів­чинці стало краще, а після кіль­кох ужалень здоров'я почало поліпшуватися швидше і шви­дше.
Ще можна рекомендувати такий засіб: на гарячій золі роз­топити коров'яче масло, зні­маючи з нього піну. Коли воно закипить, влити в нього таку ж саму частину очищеного винного спирту або найкращої, найміцнішої горілки. Потім за­палити цю суміш і дати всій горілці вигоріти. Рідина, що залишилася, — чудовий засіб проти подагри, якщо, сидячи навпроти розпаленої печі, зма­щувати нею хворі місця.

Ароматерапія для лікування подагри

Велику користь у лікуванні подагри мають теплі арома­тичні ванни з додаванням олії кипариса і лимона, вони спри­яють виведенню з організму то­ксинів. Зігрівальні компреси з імбиром і майораном покращу­ють кровообіг при подагрі, а у для холодних компресів можна застосовувати ефірні олії лаванди і ромашки. Добрим засо­бом для запобігання подагрич­ним нападам є масаж із застосу­ванням кунжутної та мигдале­вої олій, підігрітих на водяній бані до температури тіла. М'я­кими розслаблювальними руха­ми слід накладати суміш на ступні, спину і нижню частину живота. Уникайте дуже різких, енергійних рухів під час маса­жу, щоб не викликати болючих відчуттів. Процедуру бажано проводити регулярно не менш як раз на день. При подагрі ре­комендують розтирання з ефір­ними оліями дягелю, кипариса і ялівцю.

Немає коментарів :

Дописати коментар