Дієві рецепти при алергії

Якщо причиною недуги є шерсть котів або собак, то з хат­німи улюбленцями, на жаль, до­ведеться розлучитись. Візьміть до уваги, що навіть через тиждень після того, як у вашій кімнаті по­бував пухнастий друг, можливий напад алергії.
У разі схильності до алергічних реакцій слід віддавати перевагу гіпоалергенній косметичній про­дукції, що не містить барвників, ароматичних речовин, ефірних олій, екстрактів трав та ін.
Також треба мати на увазі, що при алергії на білок курячого яйця протипоказана імунізація вакцинами, які вирощують на ку­рячих ембріонах (грип, кліщовий енцефаліт, жовта лихоманка, деякі імпортні вакцини проти кору, краснухи та епідемічного паротиту).

Цілюща сила трав

Антиалергійну дію у випадку за­хворювання шкіри мають квіти алтеї лікарської, дивини скіпетроподібної, бруньки сосни звича­йної, квітки глоду колючого, тра­ва вероніки лікарської, череди трироздільної, фіалки триколір­ної, кропиви дводомної, зайцегубу п'янкого, корені солодки голої, цикорію дикого, лопуха ве­ликого. Не зумовлюють алергіч­них реакцій свіжі та сухі ягоди смородини, журавлини, селера, яблука зелених сортів.

При алергії дітям віком після 3 років рекомендують такі засоби: 150 г свіжого хрону змішати зі соком 2-3 лимонів. Уживати по половині чайної ложки вранці та ввечері або чайну ложку вранці.
Головку часнику розтерти з трьома лимонами. Суміш залити 0,5 л перевареної води кімнатної температури, настояти 5 діб. Уживати по чайній — столовій ложці 3 рази на день за 20 хвилин до іди.
Як зовнішній засіб у випад­ку шкірної реакції на харчовий алерген можна застосовувати свіжий сік із кореневищ селери.
Змочивши в ньому марлеву се­рветку, накладають її на ура­жені ділянки. Після поперед­ньої консультації лікаря мож­на спробувати дати дитині на­стій з 2 столових ложок подрі­бненого кореня селери, витриманого 3 — 4 години в хо­лодній воді (без прогрівання та кип'ятіння). Проціджений настій рекомендують вживати по 0,5 склянки тричі на день за 30 хвилин до їди.
У лікуванні кишкових ро­зладів алергійної природи до­помагає настій ромашки лі­карської. Це перевірений за­сіб, який набув великого по­ширення в педіатрії. Лікуваль­ний чай готують з розрахунку чайна ложка сухих квітів рома­шки на 200 мл окропу, насто­ювати 10 хвилин. Вживати те­плим по півсклянки у проміж­ках між прийомами їжі. Нас­тій трави ромашки лікарської вживають усередину при ек­земі, кропив'янці, ревма­тизмі, бронхіальній астмі. З настою роблять ванни, при­мочки, припарки (2 - 3 сто­лові ложки трави облити окро­пом). Гарячу кашкоподібну масу на чистій тканині прик­ладають до уражених місць.
Листя смородини містить флавоноїди, тому для пом'як­шення симптомів алергії слід вживати його як чай. Столову ло­жку подрібненої сушеної сировини залити 200 мл окропу та настоювати 15 хвилин. Вживати 3 рази на день у проміжках між прийомами їжі.
При алергодерматозі дуже по­мічна трава ефедри двоколосової: 15 г залити 400 мл окропу, запари ти до половини, процідити. Вживати по чайній — столовій ложці 2-З рази на день. Відвар трави (сто­лову ложку на 400 мл води кип'я­тити 5 хвилин на малому вогні, процідити) використовують для компресів на уражені дерматозом ділянки шкіри. У хворих зменшується свербіння.

До високоефективних протиалегічних засобів належить ранник вузлуватий. Вживають на­стій трави або відвар кореневищ цієї рослини. Настій трави ранни­ка вузлуватого: 10 г подрібненої сировини залити окропом, кип'я­тити 3 хвилини, настояти годину, процідити, пити по 50 мл 4 рази на день. Відвар кореневищ ранника вузлуватого: 2 чайні ложки подрі­бненої сировини залити окропом, кип'ятити 5 хвилин, настояти, пити по 50 мл 4 рази на день. З настою та відвару робити примочки.

На Закарпатті помічним при свербежі вважається агалик (головайчик гірський), сік цієї рослини вживають по чайній ложці за 20 хвилин до їди.
Давнім засобом вважається курячий послід, його заливають водою, настоюють та змащують сверблячі й болючі місця, а ще присипають їх крейдою.
Допомагає при алергії і на­пар полину гірського — по 50 мл тричі на день.
Як засіб проти сверблячки застосовують такий відвар: 20 г чебрецю заварити у склянці води, пити по столовій ложці тричі на день.
Лимон порізати на 10 кружа­лець, кожне посипати 1 г меленої яєчної шкаралупи та з'їдати це натщесерце за 15 хвилин до їди (по кружальцю три рази на день).
Вранці та ввечері вживати по чайній ложці олії чорнушки, паралельно протирати нею хворі місця на шкірі.
Уразі алергічного захворю­вання доцільно використовувати також збори лікарських трав: корінь солодки голої — 20 г, коріт іь лопуха великого —15 г, корінь ци­корію дикого — 20 г, корінь куль­баби лікарської — 20 г. Столопу ложку збору залити 500 мл окро­пу, кип'ятити 3 хвилини, насто­ювати 2 години, процідити, вжи­вати по 50 мл 4 рази на день перед їдою.
Взяти 3 столові ложки квітів ромашки лікарської, по 2 столові ложки трави м'яти перцевої, ефедри звичайної, безсмертника пі­щаного, квітів бузини чорної, ве­роніки лікарської, 1 столову лож­ку листя волоського горіха і500м ш води. Дві столові ложки збору покласти в термос, залити окро­пом, залишити настій на 2 годи­ни, процідити. Пити по 0,25 склянки 3 рази на день за годину до їди.
При алергії на пил, в тому числі книжковий, рекомендую­ться такий збір: трава хвоща польового — 20 г; трава ранника вузлуватого — 15 г; трава золотисячнику малого — 30 г; трава звіробою звичайного — 25 г, ко­рені кульбаби лікарської—20 :г; суцвіття цмину піскового — 20 г; трава череди трироздільної - 30 г; ягоди шипшини — 15 г. Три столові ложки збору залити 500 мл холодної води, насто­ювати 12 годин, довести до кипіння, настоювати 2 години, процідити, вживати по 100 мл 4 рази на день.

При холодовій алергії використовують суміш такого складу: квіткові кошики арніки гірської 30 г; пелюстки маку дикого — 8 г; зерно вівса посівного — 40 г; коренеплоди редьки чорної — 100 г. Суміш подрібнити до однорідної маси, додати 70 г меду травнево­го, нагріти в духовці в замаще­ному тістом глиняному глечику 30 хвилин, настояти 10 год. Вжи­вати по чайній ложці дітям і по столовій ложці дорослим 4 раз и на день за 20 хвилин до їди.

У разі шкірних алергічних реакцій (кропив'янка) також ко­рисні рослини, що містять флавоноїди. Добрий результат дає лі­кувальний чай, для якого беруть 3 частинки материнки, 2 части­ни кориці, 2 частини чебрецю повзучого та 1 частину чебрецю звичайного. Чайну ложку суше­ної подрібненої суміші залити 200 мл окропу й через 5 хвилин процідити. Вживати по 3 склян­ки на день у перервах між прийо­мами їжі.

Ароматерапія

Засоби ароматерапії можна за­стосовувати тільки в тих випад­ках, коли алергічна реакція не по­в'язана з ефірними оліями. З ве­ликою обережністю їх застосову­ють у разі дихальних розладів, ви­кликаних алергією, оскільки будь-які різкі запахи можуть спровокувати астматичний на­пад. Ефірні олії знаходять засто­сування в лікуванні симптомів контактної алергії та різних шкі­рних хвороб алергічної природи.
Так, при екземі для ослаблення свербіння та поліпшення стану шкіри рекомендують обробляти проблемні ділянки сумішшю на основі мигдалевої олії або олії з насіння бурячника, до якого до­дано олію ялівцю, ромашки або календули.
При кропив'янці полегшення дає втирання у місця, де з'явив­ся висип, ефірних олій з чорнуш­ки, гвоздики або меліси. Для однієї процедури досить 1 краплі олії. Гарний ефект також дають теплі ванни з настоєм імбирного кореня (125 г подрібненого коре­ня імбиру на 1,5 л окропу).