Мікоз стоп, як лікувати?

Грибкові інфекції вражають організм людини набагато рідше ніж вірусні і бактеріальні, проте лікування цієї проблеми може затягнутися на рік і більше.

Грибкове ураження стоп відразу варто поділити на грибкові ураження безпосередньо шкіри (мікоз) і нігтів (оніхомікоз).

Причини

Сама по собі грибкова інфекція виникає рідко. Обов’язково потрібні певні сприятливі фактори. Вологість є обов’язковою ознакою середовища, де починає розвиватися грибок. Тому саме попрілості в міжпальцевих проміжках забезпечують плацдарм для розвитку грибка. Разом з тим порушення гігієни і відвідування громадських місць (басейн, сауна, спортзал) створюють особливо сприятливі умови для виникнення мікозу стоп.

Окрема роль відводиться ослабленню імунітету як місцевого так і загального характеру. Зниження імунної опірності виникають зазвичай при цукровому діабеті, важких розладах обміну речовин, ожирінні, порушенні місцевого кровообігу та ін. 

Прояви мікозу стоп

Клінічна картина грибкового ураження стоп типова. Зазвичай процес починається з ледве помітного шелушіння в міжпальцевих складках стоп (частіше між III и IV, IV и V пальцями) і на підошвах. При цьому людина рідко коли звертає на це увагу. Через деякий час на суміжних поверхнях пальців з’являється незначна мацерація шкіри, яка поступово переходить на підошвову поверхню. Мацерація сприяє виникненню тріщин, які можуть стати вхідними воротам для бактеріальної інфекції. Підошва може покриватися дрібними лусочками зі своєрідним сітчастим малюнком. При ураженні нігтьової пластинки спостерігається зміна її кольору, появляються ознаки розшарування і ніготь легко кришиться. 

Лікування оніхомікозу

Лікувати мікоз стоп завжди легше на початкових етапах його розвитку. Фармацевтичний ринок пропонує велику кількість протигрибкових препаратів, проте ми зупинимося на препаратах місцевої дії. Вони хоч і не такі ефективні ліки для перорального прийому, зате є менш небезпечними для організму. Для мікозного ураження власне шкіри застосовують протигрибкові середники у вигляді кремів, мазей, розчинів. Правильно підібрати конкретний препарат повинен лікар на основі мікробіологічного і культурального дослідження ураженої шкіри. Найбільш широковживаними препаратами є розчин «Екзодерилу», мазь «Клотримазол» і різні форми «Ламізилу». Лікування оніхомікозу мазями чи кремами неефективне, тому слід

використовувати лаки («Лоцерил», «Батрафен»). Можна також застосувати альтернативний спосіб – набір «Канеспор», який представляє собою пластир з протигрибковим препаратом і речовиною для розм’якшення нігтя. Через 2 тижні використання, ніготь безболісно видаляється, а антимікотичний препарат легко виконує свою дію. Для закріплення ефекту від лікування, в подальшому, необхідно дотримуватись правил особистої гігієни і проводити профілактику грибкових уражень.