Хламідіоз: прояви і варіанти лікування

Хламідії - це грам-негативні бактерії (тобто такі, що забар­влюються за методи­кою Грама в рожево- червоний колір) із внутрішньоклітинним паразитуванням. Роз­множуються у тканинах, що вистилають порожнини тіла та внутрішню оболонку кровоносних і лімфа­тичних судин.

Хламідіоз належить до хвороб, що передаються статевим шляхом. При цьому захворюванні можливе ура­ження сечівника (уретри), прямої ки­шки, піхви, шийки матки (у жінок), су­глобів, серця і очей. Хламідіози - група споріднених інфекцій, що спричиняються патогенними внутрішньоклітинними мікроорганізмами. Зараження відбувається найчастіше через статеві контакти або внутрішньоутробно - від матері до плода. Кип'ятіння вбиває їх за хвилину. Імунітет до цієї інфекції не виробляєть­ся, людина буде заражатися стільки разів, скільки матиме контактів з інфікованими партнерами. Від однієї материнської хламідії в клітині утворюється від 500 до 2000 тисяч «на­щадків». Коли клітина гине, вони ви­ходять «на полювання» у міжклітин­ний простір, щоб захопити нові клі­тини й прилаштуватися там. А роз­множуються хламідії в основному в епітеліальних клітинах кон'юнктиви, бронхів, бронхіол, легень, сечовід­них і статевих органів, що зумовлює розвиток патологій зору, дихальної та сечостатевої систем.

Та оскільки інфекція поширюєть­ся з потоком крові в усьому орга­нізмі, то вона може вражати також жовчовивідні шляхи, печінку, лім­фовузли, суглоби, центральну нер­вову і серцево-судинну системи. Хламідії дуже часто стають винуватцями розвитку фіброматозних вузлів та інших передракових хвороб матки, аденоми передміхурової залози, неплідності чоловіків та жінок. У вагітних жінок хламідіоз ускладнює пологи, у більш як половині випадків відбувається зараження новонароджених дітей, що стає причиною важкого ураження в них внутрішніх органів.

Як себе проявляє хламідіоз

При урогенітальному хламідіозі можливе загострення, для якого характерні субфебрильна температу­ра, почервоніння слизових оболо­нок рота, очей, піхви, біль у сугло­бах, поява дрібного плямистого ви­сипання, часте відвідування туале­ту. Але нерідко хламідійна інфекція перебігає безсимптомно, тому природно вона не завжди виявляє­ться й до кінця лікується, що приз­водить до виникнення хронічних форм захворювання. Хламідії ма­ють дві форми: одна з них існує у міжклітинному просторі, друга — усередині клітини. Оселившись у піхві, хламідії можуть стати причи­ною неплідності; якщо ж вагітність відбулася - спричинити патологію плоду, неспецифічні хвороби ново­народжених і грудних дітей. При проходженні через родові шляхи можливе інфікування немовляти і розвиток у нього кон'юнктивіту і за­палення легень.

У більшості випадків зараження хламідіозом відбувається при ста­тевих контактах. Зараження при оральному сексі можливе, але ма­лоймовірне. Так само малоймові­рним є й побутове зараження. Це зумовлено такими факторами:

а) хламідія швидко гине поза органі­змом людини; 

б) для зараження потрібно, щоб в організм потрапи­ла достатня кількість хламідій. 

По­бутовий шлях не забезпечує прони­кнення потрібної кількості хламі­дій. Тому сидіння унітазів, басейни, лазні, спільний посуд і рушники не можуть стати джерелом зараження.
Інкубаційний період хламідіозу становить 2-4 тижні. Симптоми хламідіозу: слизувате виділення з піхви; біль при акті сечовипускан­ня; ациклічні кровотечі; біль унизу живота. Іноді хламідіоз не прояв­ляє симптомів. Жінки, що зажива­ють гормональні контрацептиви, менше, ніж інші, піддаються хламі­діозу, оскільки протизаплідні пре­парати змінюють проникливість клітин у жіночому організмі, й хла- мідіям важче в них потрапити і по­чати розмножуватися.

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу спрямова­не на ліквідацію збудника, тому по­винно бути комплексним і поєдну­вати використання антибіотиків, імуностимуляторів, гепатопротекторів, вітамінних комплексів. На весь час лікування важливо відмо­витися від статевого життя і обов'я­зково провести курс лікування ра­зом з партнером. Щоб подіяти на всі стадії розвитку паразита, анти­бактеріальна терапія може прово­дитися за кількома схемами ліку­вання, які визначає лікар. Щоб ви­явити й потім знищити мікроорга­нізми, треба спершу подразнити їх, таким чином змушуючи проявити­ся, і тільки після того призначати адекватну активну терапію. В іншо­му разі патогенні мікроорганізми можуть жити в організмі роками, змінюватися, ставати агресивніши­ми, переходячи в такі форми, які здатні дуже довго перебувати все­редині клітин і спричиняти різні па­тологічні стани.

Тому ефективне лікування, як правило, не обмежується одним курсом. Воно проводиться доти, доки в лабораторних аналізах не буде виявлятися патогенна мікро­флора. Хламідії чутливі до еритро­міцину, тетрацикліну, азитроміцину, офлоксацину, досицикліну і їх похідним. Слід попередити, однак, що лікування антибіотиками не дає стовідсоткової гарантії одужання. Крім того, тривале вживання анти­біотиків шкідливе для організму. При виявленні полімікробної інфекції потрібне використання кількох антибактеріальних препаратів, спрямованих проти різних збудників.
Дуже часто для посилення лікува­льної дії проти хламідій та інших па­разитів використовують колоїдне срі­бло, яке сприяє підсиленню антиба­ктеріальної дії препаратів в декілька десятків разів. Хламідійна інфекція зменшується в разі вживання нарівні з антибіотиками біологічно активних добавок біотрон-4 та біотрон-5, які мають імуномодуляторну, гепатопротекторну дію та зменшують інто­ксикацію організму. Вживають по чайній ложці тричі на день за 30 хви­лин до їди. У хворих значно поліпшу­ється загальний стан, що супрово­джується видаленням збудника.
Одужанню сприяє комплексна те­рапія антибіотиком джозаміцином (вільпрафен) у дозі 30 мг (на кг ваги) на добу за три вживання впродовж 10-15 днів, який знищує хламідії, не спричиняючи дисбактеріозу,та кагоцелом - препаратом з бавовни.
Кагоцел має інтерфероніндукуючі властивості, посилює імунний механізм знищення інфікованих хламідіями клітин, потенціює кліні­чний ефект антибіотикотерапії. При­ймають за профілактичною схе­мою: 2 дні поспіль по 2 таблетки раз на добу. Після того 5 днів пере­рви.

Провести 4 цикли. Домогтися повної загибелі хламідій можна і без антибіотиків, використовуючи антихламідійний імуноглобулін людини. Він містить готові антитіла, завдяки яким вдається домогтися цілковитого зцілення.
І хоча для багатьох хворих це наче спільна хвороба, у кожного, однак, свій імунітет, свої слабкі місця, тому до хворого не може бути стандарт­ного підходу. Наприклад, якщо в людини з дитинства була ослабле­на сполучна тканина, то при прони­кненні інфекції вона й потерпіла насамперед, тому сценарій захво­рювання пішов ревматичним шля­хом: спочатку були запалення но­соглотки, що дало ускладнення на серце і суглоби. Ось чому проведе­не при інфекціях лікування має вра­ховувати всі хвороби організму, тут потрібна різнобічна антибактеріа­льна протизапальна терапія, яку до­бирають індивідуально. Лікарі наполягають, що терапія ті­льки тоді матиме успіх, якщо лікую­ться обидва партнери — адже у та­кому разі унеможливлюється повто­рне зараження статевими інфекція­ми. Крім того, хворому призначають препарати для зміцнення імунітету.

Засоби для зміцнення імунітету

1. Узяти 0,75 л червоного вина, 350 г натурального меду, 350 г соку алое деревоподібного. Помістити в одну посудину, настоювати у тем­ному приміщенні 7 діб. Пити по сто­ловій ложці за годину до їди.
2. Узяти по 50 г насіння кропу, па­стернаку, петрушки, кореня солод­ки, елеутерококу, листя малини, квітів лабазника, листя шавлії, бере­зи, хвоща польового, плодів ялів­цю. Увесь збір вимішати добре, а потім узяти 2 столові ложки суміші, залити літром води і дати умлівати 15 хв на малому вогні. Пити по 0,5 склянки тричі на день за годину до їди. Починати вживання відвару з 1 столової ложки.
3. Узяти 300 г сухих ядер кісточок абрикосу. Перемолоти у кавовому млинку. Уживати по 1 грамові (на кінчику ножа) з відваром трав.
4. Як противірусний, загальнозміцнювальний засіб, який стиму­лює вироблення інтерферону, реко­мендують біологічно активну доба­вку кордицепс, що містить порошок ферментованого міцелію кордицепсу, аденозин, манітол. Дорослим призначають по 2 капсули вранці та ввечері за 30 хвилин до їди, запива­ти склянкою води. Препарат є акти­вним антиоксидантом, стимулює ак­тивність лейкоцитів, затримує ріст патогенних мікроорганізмів, поліп­шує кровопостачання та обмін речо­вин у печінці, нирках, селезінці, ле­генях, сприяє активному виведенню з організму токсичних речовин, під­вищує стійкість до кисневого голо­дування, пригнічує ріст пухлинних клітин і перешкоджає метастазува­нню, за протизапальною дією він пе­ревершує гідрокортизон.
5. Дефект імунної системи та зни­ження її активності у хворих людей призводить до порушення утворе­ння інтерферону та неповноцін­ності клітинного імунітету. Корис­но вживати вранці натщесерце по чайній ложці насіння чорнушки з медом. Курс 3 місяці.
6. Важливою частиною лікування є очищення організму і дієта. З ра­ціону хворого варто тимчасово ви­лучити м'ясо, яке потребує багато енергії на перетравлювання, і сіль. Як очисні процедури можна засто­совувати клізми із чистотілом, бі­ологічно активні добавки до їжі (типу "Фервіталу", трав'яних чаїв і настою шипшини). За показниками проводиться місцева терапія (про­мивання уретри, піхвові ванночки, тампони). У терапії урогенітальних хвороб дуже корисно застосовува­ти велику кількість (2,5-3 л) нас­тою шипшини з медом. На фоні безсольової дієти це може замінити крапельницю, що виводить із ор­ганізму токсичні речовини.

Багато хто знає, що шипшина багате джерело аскорбінової кисло­ти. Але не тільки. Вона має сильні бактерицидні властивості. Лікує збуджену при гастритах слизову шлунка, сприяє розрідженню і ви­веденню застояної жовчі, допомага­ючи зняти запалення стінок жовчного міхура і його проток. Крім того, шипшина має м'яку сечогінну дію, сприяючи швидкому видаленню от­руйних речовин через нирки. Завдя­ки їй зникають набряки, поліпшує­ться зовнішній вигляд.
Корисний такий вітамінний збір: узяти плодів шипшини коричної, плодів малини звичайної, листочків смородини, листочків брусниці зви­чайної по 20 г. Приготувати настій: столова ложка подрібненої сирови­ни на 200 мл окропу. Настояти в тер­мосі 20 хвилин. Пити по 0,5 склянки двічі на день перед їдою.
Організм має у своєму арсеналі великі компенсаторні можливості. Наведу приклад. Хвора віком 48 ро­ків звернулася до лікаря з діагнозом дисплазія шийки матки важкого ступеня, підозра на рак. При обсте­женні в неї були виявлені хламідії і трихомонади. Після трьох курсів медикаментозної терапії з компле­ксом очисних процедур хвора ціл­ковито одужала. Онколог написав у висновку, що вона здорова. І таких прикладів дуже багато.