Лікувальні трави: користь чи небезпека

Лікарські рослини можуть бути такими небезпечними для здоров'я як і медичні препарати.

Настої, відвари, настоян­ки, олії і мазі з рослинної сировини діють на орга­нізм значно м'якше, краще переносяться і рідше викликають по­бічні алергічні реакції. Це визнає також офіційна медицина.

Саме тому лікарські рослини дедалі ширше застосовуються для лікування різноманітних захворювань. Препара­ти з лікарських рослин мають ту пере­вагу перед хімічними препаратами, що їх застосування дає організму люди­ни цілий комплекс біологічно актив­них речовин.

Але чи достатньо вивчений рослин­ний світ з погляду застосування ліку­вальних властивостей рослин? Мож­на з цілковитою певністю твердити, що майже кожна рослина приховує в собі лікувальну таємницю. Водночас слід пам'ятати, що використання лікарсь­ких рослин може викликати гострі й хронічні отруєння, іноді навіть смер­тельні. Такі властивості мають близь­ко тисячі рослин. їх токсичність зумо­влена діючими речовинами-отрута­ми.
У свою чергу, отрути, що містяться у рослинах України, належать до алкалоїдів і глікозидів. Алкалоїди — азо­товмісні органічні сполуки — здебіль­шого токсичні. Вони є в таких росли­нах, як блекота, беладона, дурман, скоп, опійний мак та інші. Глікозиди також дуже часто спричиняють отру­єння. Зокрема, отруйними є глюкози­ди наперстянки, конвалії, олеандру, насіння гіркого мигдалю, гірчиці та інших рослин.
Багато хто звик до думки, що застосування лікарських трав — безпечні­ший метод лікування. Але, на жаль, це не завжди так. Наприклад, полин і по­дорожник викликають шкірні прояви алергії, а дудник — підвищену чутли­вість шкіри до світла (фотодерматоз). Рослини типу женьшеню, левзеї, ки­тайського лимоннику шкодять при гі­пертонії. Кропива і люцерна містять у собі велику кількість вітаміну К, який по­силює зсідання крові. Ці препарати мо­жуть нашкодити людям зі схильністю до тромбоутворення. Натомість ниркам шкодять ягоди ялівцю. Описані випад­ки ураження печінки тих людей, хто зловживав олександрійським листям (сеною).

Деякі рослини не можна використо­вувати як ліки протягом тривалого часу, тому що вони мають тенденцію накопи­чуватись у певних внутрішніх органах, викликаючи їх дисфункцію. Це стосує­ться, наприклад, листя чорниці, здатно­го призвести до отруєння. Слід враху­вати, що багато лікарських засобів вза­ємодіють з аптечними. Скажімо, звіро­бій послаблює імунітет і дію багатьох лі­карських форм.

Найтоксичніші рослини — це актея колосиста, болиголов, віх отруйний (цикута), вовче лико, чемериця лобелієва. Ці рослини краще взагалі не вживати у жодних зборах.
Лікувальні рослини можна класифі­кувати за групами. Перша група: рос­лини, що використовуються без обме­жень. Друга група: рослини, що вико­ристовують у певний термін, з обме­женням часу і дози прийому. Третя гру­па: рослини, які категорично не реко­мендуються для самолікування.
До другої групи належать алое, баг­но болотне, буркун лікарський, звіро­бій продірявлений, ялівець звичайний, полин гіркий, шавлія лікарська, беладонна, скополія карніолійська, насіння блекоти і дурману, жостір і чистотіл. При їх приготуванні необхідно обов'я­зково дотримуватись точного дозува­ння.

До третьої групи входять аконіт отру­йний, актея колосиста, барбарис звича­йний, блекота чорна, бріонія біла, вов­че лико, дурман звичайний, конвалія травнева, морозник пахучий, вороняче око звичайне, ефедра

У домашніх умовах не рекомендує­ться також готувати настої і відвари з софори японської, термопсиса, пас­льону, живокосту. Існують обмежен­ня також у заживанні популярних лі­карських рослин.

• Ядра абрикосів рекомендується вживати не більше 20-ти за раз через високий вміст у них синильної кисло­ти. Сушені абрикоси не можна їсти хворим на діабет та при ожирінні.

• Авран лікарський. Дуже отруйна рослина. Передозування лікарських препаратів з аврану викликає висна­жливе блювання, втрату свідомості.

• Адоніс весняний. Отруйна росли­на, варто дотримуватися точного до­зування.

• Алое не можна застосовувати вагітним жінкам, а також при запа­ленні нирок, сечового міхура, хворо­бах печінки і жовчного міхура.

• Анемона лісова. Отруйна росли­на, її використання потребує обереж­ності.

• Аралія висока. Усі препарати ро­слини, у тому числі сапарал, протипо­казані при епілепсії, підвищеній нер­вовій збудливості, безсонні та гіпер­тонічній хворобі, їх не можна прийма­ти перед сном. Передозування препа­ратів з аралії не допускається.

• Арніка гірська. Передозування препаратів з арніки небажане.

• Багно звичайне. Рослина має то­ксичні властивості. Передозування, препаратів з багна викликає збуджен­ня, а у тяжких випадках—пригнічен­ня центральної нервової системи.

• Барбарис звичайний. Плоди препарати барбарису не рекоменду­ють людям із підвищеним зсідання крові. Препарати рослини протипоказані при вагітності й у післяпологової період при затримці в матці оболонок або частин плаценти.

• Барвінок малий. Рослина має токсичні властивості.

• Береза бородавчаста подразнює ниркову тканину. Тому й варто застосовувати тільки під лікарським наглядом, контролюючи аналіз сечі.

• Бузок — отруйна рослина, і тому дозування слід дотримуватися дуже суворо.

• Буряк. Свіжий буряковий сік може викликати надмірне серцебиття, тому він повинен відстоятися 2 — З години перед тим, як його п'ють. Також він протипоказаний при нирковокам'яній хворобі, при порушеннях обміну ре­човин.

• Валеріану (корінь) не радять вжи­вати протягом тривалого часу, тому що вона пригнічує органи травлення, а та­кож викликає біль голови, сонливість, нудоту і порушує нормальну діяль­ність серця.

• Волошка синя. Через вміст у цій рослині сильних активних сполук з ці­ановим компонентом необхідно бути обережним при її застосуванні.

• Гірчак земноводний, гірчак змії­ний, гірчак перцевий. Підвищує в'яз­кість і зсідання крові. Хворим на тро­мбофлебіт не приймати.

• Гісоп лікарський. Прийом цих пре­паратів протипоказаний при вагітності.

• Глечики жовті в сирому вигляді усі частини глечиків отруйні. Передо­зування кореневищ глечиків при при­готуванні відварів неприпустиме.

• Глід. Протипоказаний тим, у кого хвора печінка, оскільки сприяє застою жовчі, а великі дози (особливо плодів) дуже шкідливі при вадах серця. Відва­ри з глоду можуть викликати кольки та закрепи.

• Головатень звичайний. При пере­дозуванні препаратів головатня можливе зниження артеріального тиску і судоми.

• Горіх волоський (грецький). За­пліснявілий горіх їсти не можна, бо в ньому утворюються отруйні речовини. Якщо хтось зів такий горіх, обов'язко­во треба викликати блювання і заїсти чимсь кислим.

• Горобина звичайна. Протипока­зане вживання горобини при схиль­ності до підвищеного зсідання крові.

• Горох. Протипоказаний хворим на гострий нефрит, подагру та гострі за­пальні процеси шлунка та кишечника.

• Грейпфрути. Плоди протипока­зані при значному підвищенні кислот­ності шлункового соку.

• Грицики. Протипоказані хворим з підвищеним зсіданням крові.

• Деревій звичайний. Не можна вживати при вагітності.

• Дрік красильний. За даними дея­ких джерел, рослина отруйна, особли­во насіння. її препарати протипоказані при вагітності, гіпертиреозі та гіпер­тонії.

• Дріоптерис чоловічий (чоловіча папороть). Усі препарати рослини ток­сичні. Під час прийому дріоптерису не можна їсти жирну їжу і заживати про­носні засоби (зокрема касторову олію), оскільки жири посилюють токсичність, препарату. Дітям у віці до двох років препарати чоловічої папороті взагалі не призначають. Протипоказане також лікування цими засобами людям із за­хворюваннями нирок, печінки, серцево-судинної системи, із запальними недугами шлунково-кишкового трак­ту, а також вагітним.

• Елеутерокок колючий. Категори­чно протипоказані препарати рослини при інфаркті міокарда, гіпертонічних кризах, гарячкових станах і гострих інфекційних захворюваннях.

• Жабрій звичайний. Часте вживан­ня препаратів жабрію та їх передозу­вання спричиняють болі у м'язах.

• Жостір проносний. Для вживання в їжу плоди жостеру не придатні, а у ве­ликих кількостях викликають блюван­ня і запалення шлунково-кишкового тракту.

• Звіробій звичайний. При передо­зуванні препаратів рослини може ви­никнути відчуття гіркоти в роті та зни­ження апетиту.

• Картопля. Протипоказано вжи­вання сильно пророслих і позеленілих картоплин.

• Капуста. Сиру капусту протипо­казано вживати хворим на інфаркт мі­окарда.

• Конвалія звичайна. Усі препарати конвалії протипоказані при органічних змінах у серці та судинах, катарах шлу­нково-кишкового тракту і гострих за­хворюваннях печінки та нирок.

• Копитняк європейський. Проти­показання: вагітність і стенокардія.

• Лимонник китайський. При пере­дозуванні можливі побічні явища у ви­гляді перезбудження нервової та сер­цево-судинної систем. Протипоказані препарати лимоннику при безсонні, нервовому збудженні, органічних за­хворюваннях серця та судин і при під­вищеному артеріальному тиску.

• Любисток лікарський. Усі препа­рати рослини не можна заживати при гострому гломерулонефриті та пієло­нефриті, а також вагітним жінкам.

• Льон звичайний. Препарати рос­лини протипоказані при проносах й у разі посилення болю при супутньому холециститі.

• Льонок звичайний. Рослина ток­сична, слід дуже вважати, приймаючи препарати з льонку.

• Мак дикий. Передозування пре­паратів маку дикого неприпустиме.

• Мак снодійний. Препарати росли­ни протипоказані людям похилого віку і дітям до двох років, а також при хворобах печінки, брадикардії (спові­льненому серцевому ритмі), дихаль­ній недостатності.

• Малина. Протипоказана при не­фритах, подагрі.

• Марена красильна. Препарати марени красильної дуже шкідливі при гострому і хронічному гломерулоне­фриті, сечокам'яній хворобі з пору­шенням функції нирок, виразковій хворобі шлунка. їх передозування може викликати біль та загострення хронічних запальних урологічних за­хворювань.

• Материнка. Вживання препаратів материнки внутрішньо протипоказане при вагітності та підвищеній секрето­рній діяльності шлунка.

• Морква. В сирому вигляді проти­показана при загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої ки­шки, запальних процесах тонкого і то­встого відділів кишечника.

• Мильнянка лікарська. Передозу­вання препаратів рослини неприпус­тиме, оскільки спричиняє важкі наслі­дки. А застосування мильнянки про­типоказане при кровотечах у травно­му тракті, при гострих катарах шлунка і кишок, а також після операції на кишечнику, жовчовивідних та сечовиві­дних шляхах.

• Мучниця звичайна. При передо­зуванні та тривалому вживанні препа­ратів з мучниці звичайної може стати­ся блювання, пронос, подразнення ни­рок, а також викидень вагітних.

• Наперстянка великоквіткова. Препарати накопичуються в орга­нізмі і виявляють токсичну дію. 

• Оман високий. Настої та відва­ри з сировини рослини протипока­зані під час вагітності (особливо в першій половині) та при захворюва­ннях нирок. 

• Омела біла. Тривале вживання препаратів омели може викликати отруєння. 

• Петрушка кучерява. Не можна приймати препарати з петрушки внутрішньо при нефриті, гострому циститі і подагрі. Передозування препаратів рослини може виклика­ти аборт. 

• Пижмо звичайне. Передозуван­ня препаратів пижма звичайного не­безпечне. 

• Півонія незвичайна має ток­сичні властивості. Застосовувати її препарати необхідно, суворо дотри­муючись дозування. 

• Пізньоцвіт чудовий. Самоліку­вання різними домашніми препара­тами пізньоцвіту неприпустиме та небезпечне. 

• Плаун баранець. Протипока­заний при захворюваннях щитопо­дібної залози, кардіосклерозі, гіпе­ртонічній хворобі, атеросклерозі судин головного мозку, бронхіаль­ній астмі, туберкульозі легень, хво­робах печінки і нирок, виразці шлун­ка і дванадцятипалої кишки, діабе­ті. 

• Плющ звичайний. Рослина має токсичні властивості, тому передо­зування її препаратів небезпечне. 

• Подорожник великий. Протипо­казані препарати подорожника при виразковій хворобі шлунка з підви­щеною кислотністю. 

• Полин звичайний. Усі препара­ти полину протипоказані при вагіт­ності, а їхнє передозування викликає нервове збудження. 

• Пшінка весняна. Потрібно суво­ро дотримуватися правил заготівлі рослини. Важливо пам'ятати, що від­цвіла рослина стає отруйною. 

• Ревінь тангутський. Людям по­хилого віку, особливо якщо вони страждають на закрепи і геморой, а також запалення кишечника і кро­вотечу, вживання ревеню протипока­зане. 

• Редька посівна чорна. Протипо­казано вживати її коренеплоди при виразковій хворобі шлунка і дванад­цятипалої кишки, гастритах з підви­щеною кислотністю та органічних ура­женнях серцево-судинної системи. 

• Родіола рожева. Будь-які препара­ти родіоли рожевої протипоказані при різко підвищеній нервовій збудливості, гіпертонічних кризах, гарячковому стані та гіпотонії в клімактеричному періоді. При передозуванні можливі побічні явища у вигляді підвищеної збудливості, болю в серці, безсоння. 

• Родовик лікарський. Препарати родовика протипоказані під час вагі­тності. 

• Солодка гола. При тривалому прийомі препаратів рослини може спостерігатися підвищення артеріаль­ного тиску, затримка рідини в орга­нізмі (аж до появи загальних набря­ків), розлад статевої системи у чоло­віків. 

• Татарник колючий або звичай­ний, — не можна застосовувати пре­парати рослини при підвищеному ар­теріальному тиску. 

• Фіалка триколірна — тривале за­стосування та передозування препа­ратів цієї рослини може викликати блювання, пронос та сверблячі виси­пки. 

• Хвощ звичайний — отруйна ро­слина. Застосування препаратів з хво­щу протипоказане при гострому за­паленні нирок та сечовивідних шля­хів. Прийом усередину вимагає чітко­го дозування та правильного приго­тування сировини. 

• Хрін звичайний (корінь) — про­типоказаний для заживання всереди­ну при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при колітах, ентеритах), тому що має виражену подразнювальну дію на слизові оболонки. 

• Часник. Не можна застосовувати хворим, які страждають на епілепсію, гіпертонічну хворобу, а також під час вагітності (особливо в першій поло­вині) і тим, хто має хворі нирки. 

• Чебрець. Препарати рослини протипоказані при захворюваннях ни­рок, печінки, декомпенсації серцевої0 діяльності та під час вагітності. 

• Чемериця. Рослина цілком та всі виготовлені з неї препарати дуже от­руйні. Зовнішнє застосування препа­ратів рослини також може викликати важкі отруєння, аж до смертельних ви­падків. 

• Черемшина звичайна — отруйна рослина. Прийом препаратів черемшини всередину вимагає обережності (особливо приготовлених з кори, листя та плодів). 

• Чистотіл великий. Отруйна вся рослина (особливо корені). Прийом усередину препаратів рослини вимагає особливої обережності. Слід застосо­вувати препарати чистотілу лише під наглядом та за призначенням лікаря. Невиправдане тривале вживання препаратів рослини, а також їх передозу­вання, викликає нудоту, блювання, пронос, дистрофічні зміни слизових оболонок травного тракту, пригнічен­ня дихального центру. 

• Чорнушка. Вживання насіння ро­слини протипоказане вагітним і також хворим з трансплантованими органа­ми (нирки, печінка, серце і т.п.) 

• Цибуля. Зловживання цибулею j погіршує пам'ять. 

• Шипшина. При надмірному вжи­ванні настою шипшини може розвину­тись тахікардія, тобто посилене серце­биття. 

• Щавель кислий. Протипоказані препарати рослини людям, які страж­дають на захворювання нирок. Не рекомендується їсти щавель хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гастрит та ен­тероколіт. При частому вживанні страв із щавлю можливе порушення сольо­вого обміну. 

• Ялиця сибірська. Застосування ялівцевої олії протипоказане при вагі­тності. 

• Ялівець звичайний. Препарати рослини протипоказані при гострих запальних захворюваннях нирок і під час вагітності. 

Отже, лікування цілющими росли­нами має бути розумним — вживайте їх на здоров'я з огляду на ці застережен­ня.