Операції на артеріях

Анотація: короткий перелік і опис основних етапів операцій на артеріях.

Перев'язування артерій

Судину в рані захоплюють кровоспинним затискачем і перев'язують. Якщо судина знаходиться в щільній руб­цевій тканині, то після захоплення затискачем її обшива­ють і тільки після цього лігатуру зав'язують. Судину пе­рев'язують після попереднього накладання джгута.
Краї рани розводять, розсікають судинну піхву, дисектором мобілізують артерію і під неї підводять дві лігатури, пе­рев'язують центральний і периферичний кінці. Централь­ний кінець артерії додатково прошивають і перев'язують. Заміщення дефекту артеріальної стінки латкою К'ютнер запропонував використовувати з цією метою стінку вени. Виконується ця операція тоді, коли є най­менша можливість звуження судини звичайним швом. Латку викроюють з деяким запасом. Шити розпочинають у найбільш віддаленій частині з централь­ного кінця по ходу судини. Перший шов накладають, дещо відступивши від кінця рани, двома голками в різних напрямках. Перед накладанням останнього шва трохи відкривають центральний, а потім периферичний затискачі і рану промивають кров ю, а потім гепаринізованим розчином з подальшим контролем на герметизм, а при необхідності накладають додаткові шви. Пришивають латку обвивним, а краще безперервним матрацним швом. При заміщенні дефекту син­тетичною тканиною вкол роблять з боку артеріальної стінки, щоб запобігти розриву останньої. Крім того, латка весь час повинна знаходитися в натягнутому стані для запобігання гофрування. В кінці шва змінюють напрям проколу від трансплантата до артерії, внаслідок чого латка рівномірно розтя­гується в самому куті дефекту.

Дезоблітерація артерії

Ця операція виконується з метою відновлення порушеного кровотоку.
Непряма емболектомія за Фогарті
Іноді для полегшення мобілізації фіксованого тромба при пізніх операціях використовують дротяні петлі. На плечі застосовують зонд невеликого розміру. Спочатку його вводять проксимально аж до підключичної артерії, при цьому за силою опору виз­начають момент проходження місця розташування тромба. Зразу після цього з катетера виймають металевий провідник і введенням новокаїну розширюють гумовий балон до тих пір, поки він не почне фіксувати катетер у просвіті судини. Катетер поступово витягують з артерії, балончик при цьому виштовхує поперед себе ембол з нашарованим на ньому тромбом. Слід враховувати, що артерія поступово звужується, в зв'язку з чим у балончику необхідно адекватно весь час знижува­ти тиск для попередження пошкодження інтими і подальшого повторного тромбування судини. При появі пульсуючого струменя крові катетер проводять у дистальному напрямку в променеву і ліктьову артерії. Легким наповненням зонда розширюють дистальний відрізок судинного русла до отримання задовільного зворотного дистального кровотоку. Місце розрізу плечової артерії в її середній третині зашивають безперервним матрацним швом з одночасним промиванням артерії гепаринізованим розчином новокаїну.
Емболектомія зі стегнової артерії
Артерію виділяють зразу під пупартовою зв'язкою з мобі­лізацією місця відходження глибокої стегнової артерії. Стегнову артерію беруть на турнікет проксимальніше вічка глибокої стегнової артерії і виконують поздовжню артеріотомію. Якщо в біфуркації аорти є "тромб-вершник", тоді виконують двобічну артеріотомію, щоб через одну з артерій вводити катетер, а контрлатеральну перетискають турнікетом. Знову ж таки спочат­ку видаляють ембол з проксималь­них відділів артеріального русла, промивають його пульсуючим струменем крові. Після цього про­водять ревізію поверхневої і глибо­кої стегнової артерій. Судину пере­тискають турнікетом і, якщо вини­кає потреба, процедуру повторю­ють і на протилежній стегновій ар­терії. Перед зашиванням судини промивають кров'ю для видален­ня залишків тромботичних мас і вводять розчин гепаринізованого новокаїну. При відсутності зонда Фогарті можна небезуспішно користуватись власноруч створеним зондом "лілія". Для цього беруть залежно від діаметра судини, синтетичну трубку і, відступивши від одного краю на 3-4 мм, роблять 5-6 розрізів довжиною 3-4 см. Після цього в просвіт рурки вводять тонкий дріт, який фіксують на кінці міцною лігатурою. Через розріз в артерії даний пристрій проводять проксимальніше ембола чи тромба. Однією рукою фіксу­ють трубку, а другою потягують металевий стрижень. При цьому пелюстки "лілії" розкриваються і щільно прилягають до судинної стінки. Витягуючи в такому положенні даний пристрій, видаляють ембол.
Пряма тромбемболектомія
Ця операція виконується в легкодоступних місцях (стегнової, пахвової і плечової артерій), коли є атеросклеротичні зміни, зрощення тромба з інтимою або тромбоз на фоні запального процесу. Артерію з обох боків тромба беруть на турнікети. Розсікають стінку судини в поперечному чи косому напрям­ках. Виконують тромбемболектомію з допомогою судинно­го шпателя або вимивання струменем крові.
Інтимотромбектомія
Відкрита - через поздовжні або мно­жинні невеликі розрізи видаляють атероматозну бляшку чи скле­ротично змінений стрижень, що захоплює інтиму і частину медії вздовж внутрішньої еластичної мембрани на всій дов­жині ураження. Дана маніпуляція виконується судинним шпа­телем. Циркулярно відшаровують змінений шар судинної стінки від здорового до тих пір, поки атероматозний стрижень в обох напрямках не стане зовсім витонченим, де його пересікають. Щоб запобігти відшаруванню інтими, її окремими швами фіксують до артеріальної стінки, попереджуючи цим обтурацію судини. По закінченні даного етапу розріз в артеріальній стінці зашива­ють або закривають латкою.
Напівзакрита інтимотромбектомія розпочинається неве­ликою артеріотомією в дистальній частині патологічного про­цесу. Циркулярно мобілізують нижній кінець атероматозного стрижня разом з інтимою. Тоді на нього надягають дротяну петлю, яку циркулярними або спіралеподібними рухами вперед-назад просувають у центральному напрямку, перетиснув­ши перед цим здорову частину турнікетом, який, окрім попередження кровотечі, перешкоджає відраді відшарованого петлею патологічного процесу. Рухи при виконанні даної маніпуляції повинні бути обережними, щоб не перфо­рувати витончену артеріальну стінку, бо це, як правило, закінчується видаленням і подальшою пластикою даного сегмента артерії. Петлю просувають до кінця атероматозного чи облітеруючого стрижня інтими аж до наступної біфуркації артерії (в стегновій артерії - до вічка глибокої). Коли петля потрапляє у вільний просвіт рубцеву тканину видаляють, у центральній частині судини з'являється пульсація. Якщо видалити стрижень не вдається (застрягла петля, існує загроза перфорації артеріальної стінки), тоді розсіка­ють судину в центральній ділянці. Закінчують операцію зашиванням або латанням артерії. Останні­ми роками застосовують вуглекислогазову інтимотромбектомію. Введений під інтиму вуглекислий газ відшаровує атеросклеротичний субстрат. Застосовуються й інші методи.
Заміщення артерії аутотрансплантатом з великої підшкірної вени. Вену мобілізують на 4-5 см нижче пупартової зв'язки поблизу її впадіння в стегнову, тут її перев'язують, а її гілки перев'язують і відсікають через окремі невеликі розрізи. Пересічену вверху вену протягують дов­гим інструментом вниз аж до виділення необхідної довжини трансплантата. Мобілізовану вену з дистального кінця промивають гепаринізованим розчином новокаїну, одночасно перевіряючи її на герметичність. Кукси судин перев'язують, а дефект стінки зашивають атравматичними голками. Адвентицію з вени знімають лише в місцях анастомозування. Вену повертають нижнім кінцем вверх і анастомозують з артерією.

Ендопротезування судин

З цією метою застосовують каркасні трубчасті циліндричні протези з поліетилену, пружиноподібні дротяні
з нержавіючої сталі і металу з пам'яттю форми нітінолу. В судину протез вводиться шляхом черезшкірної пункції.

Операції з приводу аневризм

Справжня аневризма — розширення судини за рахунок її рівномірного розтягування або обмеже­ного випинання стінки, ураженої патологічним процесом.
Несправжня аневризма — післятравматична інкапсульована гематома, що своїм просвітом з'єднуєть­ся з судиною.
Паліативні операції спрямовані на тромбування з подальшим запустінням аневризматичного мішка. Перев'язування привідної судини по довжині (Гентер), поблизу аневризми (Анель), відвідної суди­ни поблизу аневризми (Браздор), привідних і відвідних судин (Вреден і Горслей). Капітонаж за Матасом — перев'язування судин і колатералей із порожнини розкритого аневризматичного мішка на фоні перетиснутих магістральних судин.
Радикальні операції спрямовані на збереження чи відновлення прохідності судин. Вони пов'язані з аневризмектомією та накладанням бокового судинного шва, резекцією розширеної ділянки судини з наступною її пластикою й обхідним шунтуванням.

Артеріо-венозні нориці

Основним завданням хірурга при цій патології є повна ліквідація нориці зі збереженням або віднов­ленням повноцінної циркуляції крові по артеріальному і венозному руслу. Операцію розпо­чинають із мобілізації і взяття на турнікети привідних і відвідних судин. Вузькі солітарні прямі нориці прошивають, перев'язують і пересікають. При наявності широких нориць, коли після їх видалення в стінках судини залишаються значні дефекти, їх закривають вшиванням латок із аутовен. При великих широких норицях видаляють частину артерії і вени з подальшою пластикою судин.

Немає коментарів :

Дописати коментар