Лазеротерапія: застосування в медицині, показання та протипокази

Цей метод світлолікування грунтується на застосуванні електромагнітних хвиль оптичного діапазону; характеризується монохроматичністю (одночасністю), тобто сталою для кожного лазера строго визначеною довжиною хвилі; когерентністю (впорядковані­ випромінювання) — збігом усіх фаз світлових хвиль у просторі й у часі: поляризованістю — вертикальністю світлових хвиль щодо на­пряму лазерного випромінювання.

Механізм дії лазеротерапії

Фізичні властивості лазера дають змогу отримувати випромінювання високої інтенсивності й потужності енергії, виключної спрямованості — практично паралельний пучок світла, який можна сфокусувати у точку, яка за діаметром відповідає довжи­ні хвилі випроміненого ним світла. Дуже мале розсіяння лазерного пучка дає змогу концентрувати велику енергію й переносити її на значну відстань. Лазер здатний до генерування найтоншого променя величезної потужності, який може розплавляти не лише біологічну тканину, а й метал, випаровувати алмаз, а якщо у фокусі опиниться газ. то перетворити його у мініатюрну кулясту блискавку.

Під впливом лазерного випромінювання стимулюються процеси фагоцитозу, кровотворення, регенерації, знижується біоелектрична активність у больовому вогнищі. Значну роль у механізмі терапевтичного впливу лазерного випромінювання відіграють біогенні аміни, які активно діють у хімічній фазі регуляції, при цьому кращий тера­певтичний ефект спостерігається при органічних запальних процесах. Найчутливішими до впливу лазерного випромінювання є внутріш­ньоклітинні й мембранні системи. Метод дає змогу спрямовано зміню­вати перебіг біохімічних реакцій, структуру молекул, знижувати згортання крові. Малі дози випромінювання мікрохроматичного чер­воного світла активізують біоелектричні процеси біосинтез у тканинах нервової системи, ендокринних залозах, справляють стимулювальний вплив на репаративну регенерацію шкіри, слизових оболо­нок, кісткової тканини.

Нормалізація біосинтезу в клітинах сприяє відновленню найважливі­ших функцій організму в цілому поряд із сприятливим місцевим впливом на патологічне вогнище, покращенню процесів проліферації і регенерації, підвищенню активності імунної системи організм). Акти­вація біосинтезу нуклеїнових кислот зумовлює інтенсифікацію мітотичних процесів, біосинтезу білків та інших сполук, необхідних для підвищення резистентності організму й відновлення порушених фізіологічних функцій. Сприятливо змінюються обмінні процеси, зокрема підвищується алергізація мітохондрій і синтез АТФ, активність дихальних ферментів, посилюється гліколіз, знижується інтенсивність вільнорадикальних реакцій у клітині, тобто відбуваються біоенерге­тичні зрушення у тканинах і функціональних системах організму.
Під впливом лазерного випромінювання малої потужності відбува­ється активізація неспецифічних гуморальних чинників (комплемент, інтерферон, лізоцим), загальної лейкоцитарної реакції, підвищення фагоцитарної активності мікро- і макрофагальної систем, спостерігається гіпосенсибілізуючий ефект, активізуються імунокомпетентні системи клітинного й гуморального специфічного імунологічного за­хисту, підвищуються загальні захисно-пристосувальні реакції організ­му. Важливе значення має прямий вплив на структурні елементи і біологічну структуру крові, завдяки чому можна запобігати тромбо­утворенню і разом з тим посттравматичній кровотечі шляхом пригні­чення першої фази згортання крові, внаслідок чого підвищується активність протизгортальної системи. Ця важлива особливість меха­нізму фізіологічного лазерного випромінювання знайшла застосу­вання у профілактиці й лікуванні тромбоемболічних ускладнень іше­мічної хвороби серця і судин.

Лазерне випромінювання стимулює процеси регенерації нервової і кісткової тканин (особливо ефективне його застосування у випадку переломів з уповільненою консолідацією), сприяє відновленню збуджуваності й провідності нервів, одночасно справляє болезаспокій­ливий ефект.
У вогнищі запалення відбувається підвищення окисно-відновного потенціалу, що свідчить про місцеву інтенсифікацію метаболічних процесів. Одночасно збільшується споживання кисню запаленими тка­нинами, що справляє сприятливий вплив на перебіг і кінцеву стадію процесу.

Апарати для лазеротерапії

У фізіотерапії використовують гелій-неонові лазери низь­кої інтенсивності (із щільністю потоку потужності від одиниці до де­сятків ват на 1 см2 — типу «Алжир», «ЛГ-75-1», «Ягода», «Разбор» («ЛГМ-2»), «Рація» та ін., що мають вихідну потужність у межах 20-40 мВт/кв см. Ці апарати дають змогу фокусувати лазерний пучок на площі від 2 до 50 кв см.

Методика проведення лазеротерапії

Інтенсивність лазерного випромінювання вимі­рюється щільністю потоку потужності (ЩПП) у ватах на 1 см кв, яка визначається дозиметром. Опромінюють вогнище ураження, рефлексогенну зону або акупунктурні точки. Якщо площа впливу значна, н поділяють на кілька полів і опромінюють послідовно. За одну про­цедуру опромінюють 2-3 поля. Випромінювання лазера спрямову­ють на поверхню впливу перпендикулярно, з відстані 50-75 см. Три­валість впливу лазерного випромінювання на одне поле — від кількох секунд до 3-4 хв, щоденно або через день; курс лікування становить 5-20 процедур. У дітей старшого віку тривалість впливу може бути збільшена до 10-15 хв.
На запальні інфільтрати впливають лазерним випромінюванням при 0,15-0,3 мВт/см2 та експозиції 2-3 хв, щоденно на день; 5-10 процедур на курс лікування.
Трофічні виразки: опромінення проводять по зонах (полях), ЩПП кожного поля 3,5-4 мВт/кв. см, експозиція 3-8 хв; на курс 5-10 процедур щоденно.
Ділянка мигдаликів: застосовується стоматологічна лазерна установка типу «Алжир» із розфокусованим променем, опромінюють кожну миг­далину; ЩПП 1,5-2 мВт/кв. см, 3-5 хв щоденно; на курс 5-10 процедур.

Ділянка суглоба: спрямовують на область суглобної щілини, ЩПП 5-8,5 мВт/см2, експозиція опромінення одного поля від 5 до 10 хв (сумар­но не більше 15-20 хв) щоденно або через день; на курс 5-10 процедур.
Ділянка хребта: опромінюють по полях паравертебральної ділян­ки та вздовж ураженого нервового корінця (вогнища ураження); ЩПП 3-4 мВт/кв. см, площа кожного поля до 3-5 кв. см, експозиція 1-2 хв, опромінюють 3-5 полів, загальна експозиція 5-10 хв щоден­но; на курс 5-10 процедур.
Сканувальне лазерне опромінення. Світловод підводять до поверхні вогнища ураження і переміщують його по всій площі протягом 2 хв при вихідній потужності лазерного пучка 15-20 мВт. На курс ліку­вання призначають 5-10 процедур.

Лазеротерапія: покази і протипокази 

Показання включають в себе хвороби периферичної нервової системи (неврит, поліневрит, невралгія трійчастого нерва, розсіяний склероз, сиринго- і гематомієлія); апарату руху та опори (артроз, артрит, ревматоїдний арт­рит, переломи кісток, особливо з уповільненою консолідацією та ін.); хірургічні хвороби (трофічні виразки, що довго не загоюються, рани, гострий підшкірний парапроктит, панарицій, абсцедивний фурункул, флегмона м'яких тканин, інфікована рана, остеомієлітична флегмона та ін.); хвороби внутрішніх органів (виразкова хвороба шлунка і дванад­цятипалої кишки, артеріальна гіпертензія, хронічна неспецифічна пнев­монія, бронхіальна астма та ін.); сечостатевої системи (хронічний цис­тит, запальні хвороби статевих органів у дівчаток і хлопчиків та ін.); шкіри (нейродерміт, екзема, червоний плоский оперізувальний лишай, рецидивний герпес, келоїдні рубці, шкірний свербіж, псоріаз та ін.); зубів і слизової оболонки ротової порожнини (герпетичний стоматит, синд­ром Мелькерссона — Розенталя, глосалгія, травматичні ураження сли­зової оболонки порожнини рота, багатоформна ексудативна еритема).
Протипоказання: злоякісні новоутворення, захворювання крові, кровотеча, схильність до неї, порушення кровообігу, загальне виснаження.