Синдром інтраабдомінальної гіпертензії

В останні роки однією з причин розвитку синдрому поліорганної недостатності (ПОН) у хворих в критичному стані вважають інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ). Синдром ІАГ (СІАГ) - в англомовній літературі Abdominal Compartment Syndrome - це симптомокомплекс, що розвивається внаслідок підвищення тиску в черевній порожнині і характеризується розвитком поліорганної недостатності (ПОН).

До теперішнього часу залишається предметом дискусій критична величина тиску в черевній порожнині, після досягненні якої можна думати про розвиток СІАГ, так як провідну роль у формуванні даного ускладнення відіграють фізіологічні особливості в кожному окремому випадку.

Причини, що призводять до розвитку СІАГ, досить різноманітні, серед них можна виділити чотири групи:

1. Післяопераційні:

- Кровотеча

- Ушивання черевної стінки під час операції

- Перитоніт

- Пневмоперитонеум під час і після лапароскопії

- Динамічна кишкова непрохідність.

2. Посттравматичні:

- Посттравматична внутрішньочеревна кровотеча і заочеревинна гематома

- Набряк внутрішніх органів внаслідок закритої травми живота

- Пневмоперитонеум при розриві порожнистого органу

- Перелом кісток тазу

- Опікові деформації черевної стінки.

3. Ускладнення основних захворювань:

- Сепсис

- Перитоніт

- Цироз з розвитком асциту

- Кишкова непрохідність

- Розрив аневризми черевної аорти

- Ниркова недостатність з проведенням перитонеального діалізу

- Пухлини.

4. Сприятливі фактори:

- Синдром системної запальної реакції

- Ацидоз (pH <7,2)

- Коагулопатії

- Масивні гемотрансфузії

- Гіпотермія.

Оскільки СІАГ є ускладненням досить широкого ряду патологічних процесів, то залежно від його походження можлива наступна класифікація:

1. Первинний СІАГ як наслідок патологічних процесів, що розвиваються безпосередньо в самій черевній порожнині.

2. Вторинний СІАГ - патологічні процеси поза черевною порожниною служать причиною підвищення внутрішньочеревного тиску.

3. Хронічний СІАГ - розвиток тривалої ІАГ на пізніх стадіях хронічних захворювань (асцит внаслідок цирозу).

У хворих в критичних станах на тлі змін, які вже розвинулися, на клітинному і мікроциркулярного рівнях зростає роль ІАГ у розвитку таких ускладнень, як дихальна недостатність, зниження серцевого викиду, оліго-і / або анурія, метаболічний ацидоз та ін. При відсутності настороженості і часто через незнання проблеми ІАГ формування ПОН помилково розцінюється як наслідок гіповолемії.

Виділяють наступні ступені ІАГ:

- I ступінь - 10-15 мм рт.ст.;

- II ступінь - 15-25 мм рт.ст.;

- III ступінь - 25-35 мм рт.ст.;

- IV ступінь -> 35 мм рт.ст.

У пацієнтів після планової лапаротомії тиск в черевній порожнині може досягати 13 мм рт.ст. без розвитку СІАГ. При підвищенні ІАГ до 35 мм рт.ст. і вище СІАГ розвивається в 100% випадків з високим ризиком летального результату.

Діагноз СІАГ вірогідний при ІАГ ≥ 15 мм рт.ст., ацидозі в поєднанні з наявністю однієї з таких ознак і більше:

- Гіпоксемія;

- Підвищення ЦВТ;

- Гіпотонія та / або зниження СВ;

- Олігурія;

- Поліпшення стану після декомпресії.