Ризик передачі цукрового діабету по спадковості

Цукровий діабет став у ХХ-ХХІ столітті одною з найпоширеніших недуг на земній кулі. Попри суттєвий стрімкий розвиток медицини, якісного ефективного засобу, який би міг вилікувати діабет поки що не розроблено.

Вірогідність розвитку діабету у людей, родичі котрих хворіли на цю недугу, є не менш актуальним ніж саме лікування хвороби. Перш за все, слід наголосити, що безпосередньо сама хвороба не передається по спадковості. Передача стосується тільки схильності до цієї хвороби, тобто з генами передаються деякі дефекти в структурі геному, які можуть за певних умов легко викликати виникнення цієї грізної недуги. Факторів, які можуть посприяти розвитку хвороби є досить багато. До них відносять ожиріння, стреси, порушення функції ендокринної системи, аутоімунні хвороби, вживання деяких ліків та інші. При поєднаній дії цих чинників в різному віці може відбутися збій в процесі синтезу інсуліну, що з часом випливе у вигляді класичної картини цукрового діабету.

Сучасне суспільство створює чимало умов для постійного впливу вищевказаних факторів, тому слід визначити, яка ж можливість захворіти є у дітей та родичів діабетика.

За успадкування схильності відповідає ціла низка генів (полігенне успадкування). Для хвороби можливе виникнення через 1-2 поколінь (мовою генетики – неповна пенентрантність). Діабет І і ІІ типу передаються по-різному. Якщо тільки мати хворіє діабетом І типу, то можливість прояву хвороби у дитини складає від 3-5%. Якщо діабетиком в сім’ї являється також батько, тоді вірогідність зростає до 10-12%. Для діабету ІІ типу вірогідність значно вища, що обумовлено самим механізмом виникнення діабету. При ІІ типі інсуліну в організмі може бути достатньо, проте порушена чутливість клітин до цього гормону. Даний тип діабету розвивається здебільшого після 35 років, коли спостерігається значне наростання дії факторів ризику. Тому вірогідність захворіти значно збільшується: якщо хвора мати – 50%, якщо і мати і батько – до 80%. Окремо слід виділити близнюків. Серед однояйцевих близнят висока вірогідність перехресної передачі, тобто коли одна дитина захворіла, то можливість виникнення патології у іншої від 50% (І тип) до 70% (ІІ тип). Не виявлено чіткої розбіжності успадкування в залежності від статі. З віком ризик розвитку діабету І типу значно знижується.