Високо на кронах безлистих дерев можна побачити наче гнізда — насправді це омела. У цю пору найкраще зрізати її — деревам це не шкодить. і, відповідно, заготовляти дуже корисну лікарську сировину.
У Німеччині і Швейцарії навіть розвинувся самостійний напрям лікування рослиною — омелотерапія. Науковці дослідили, що омела стимулює природне відмирання ракових клітин і має антиметастатичний вплив, тож препарати з омели експериментально застосовують і в лікуванні онконедуг.
У домашніх умовах найпростіше використовувати протизапальні властивості омели. Свіжий сік вічнозеленої рослини прикладають до ран, наривів, фурункулів. Активні речовини соку знімають запалення і сприяють загоєнню хвороб шкіри. Юні дівчата і хлопці часто мають проблему — висипання на шкірі. І витрачають гроші на дорогі аптечні препарати. А можна спробувати відвар з омели — ефективний засіб проти прищів і гнійників.
Столову ложку сировини (дрібно порізані листя і стебла) залити склянкою окропу, настояти годину, процідити і робити примочки (наприклад, проти прищів). Але увага: ця рослина отруйна, тому вона протипоказана вагітним, застосовувати її слід обережно, тільки короткими (до тижня) курсами, адже сильнодійні речовини мають здатність накопичуватися в організмі.
Крім того, настій омели рекомендують при надмірних менструаціях, маткових кровотечах, при клімаксі, а також при легеневих чи носових кровотечах. Цю рослину використовують і в лікуванні деяких новоутворень, особливо якщо вони не піддаються операціям. При тому користуються омелою, знятою з берези. Такий відвар використовують ще як кровоочисний засіб. А відвари омели, яка росла на дубі, рекомендують вживати при хворобах серця, бронхіальній астмі, туберкульозі легень. Свіжий сік омели прикладають до ран, виразок, пухлин, ним закапують вуха (по 2 краплі тричі на день).
Проте слід пам'ятати, що тривале вживання засобів з омели може спричинити отруєння. Не можна пити настої та відвари цієї рослини при вагітності, низькому тиску, порушеній функції щитоподібної залози, індивідуальній непереносимості. Омела — токсична рослина, тому треба дотримуватися дозування.
Омела: загальні відомості
Найбільше корисних речовин у листі та корі омели. Її активно застосовують у народній медицині, але це слід робити дуже обережно і зі знанням справи, бо рослина отруйна.
Активні речовини омели знижують артеріальний тиск, розширюють судини, зменшують збудливість центральної нервової системи.У Німеччині і Швейцарії навіть розвинувся самостійний напрям лікування рослиною — омелотерапія. Науковці дослідили, що омела стимулює природне відмирання ракових клітин і має антиметастатичний вплив, тож препарати з омели експериментально застосовують і в лікуванні онконедуг.
У домашніх умовах найпростіше використовувати протизапальні властивості омели. Свіжий сік вічнозеленої рослини прикладають до ран, наривів, фурункулів. Активні речовини соку знімають запалення і сприяють загоєнню хвороб шкіри. Юні дівчата і хлопці часто мають проблему — висипання на шкірі. І витрачають гроші на дорогі аптечні препарати. А можна спробувати відвар з омели — ефективний засіб проти прищів і гнійників.
Столову ложку сировини (дрібно порізані листя і стебла) залити склянкою окропу, настояти годину, процідити і робити примочки (наприклад, проти прищів). Але увага: ця рослина отруйна, тому вона протипоказана вагітним, застосовувати її слід обережно, тільки короткими (до тижня) курсами, адже сильнодійні речовини мають здатність накопичуватися в організмі.
Омела в народі
Омела вражає своєю надзвичайністю. У народі її називають відьминою мітлою, чортовим помелом, вихоровим гніздом, баб'ячим прокльоном, шульгою або лісовою повією. На Закарпатті чимало легенд про цю рослину. Одна з них розказує таке: любила відьма літати на мітлі разом з чорними дроздами. Якось вона забула мітлу на верхів'ї дуба, а коли згадала, то наказала дроздам знайти її. Ті довго шукали, аж допоки не побачили високо на дубі зелений кущик з білими ягодами. Дрозди рознесли насіння по інших деревах, і "віники" з'явилися повсюди. Відьма те побачила і була дуже задоволена. Вона й назвала рослину лісовою повією — коли повіє вітер, кущ хитається, а відьма в дорогу збирається.
Омела — вічнозелений кущ з гілками, які легко ламаються. Насіння і плоди омели дуже отруйні. Поширюється омела завдяки птахам, які чистять дзьоб від липкого насіння, а воно й проростає на новому дереві. Паразитує омела на деревах багатьох листяних порід — на липах, тополях, вільсі, вербі, дубі, яблуні, груші та інших, прикріплюючись до них спеціальними коренями-присосками. На хвойних деревах омела трапляється дуже рідко. Сильно розростаючись, омела може спричинити засихання і загибель дерев.
Токсичні властивості, місце проростання та характерний вигляд (коли дивишся на омелу, то таке враження, що якась дивна сила закинула на дерево цей вічнозелений кущик) сприяли тому, що в народі до омели ставлення дивне. Ще в давні часи омела символізувала родючість. Первісна людина вважала, що в цій рослині міститься божественний дух. У римській міфології за "золотою гілкою" омели герой Троянської війни Еней спускався в підземний світ. Очевидно, це пов'язано з походженням рослини. Омела не росте, як інші рослини, з грунту. Вона приходить із неба, ніколи не стикається із землею, інакше втратить свою силу. Ось чому омелу після зрізання відразу кладуть на біле полотно. Вживаючи в їжу омелу, можна було, згідно з переказами давніх германців, спілкуватися з духами. Відповідно до давньої міфології, духи розпоряджаються мертвими, запліднюють жінок. Вважалося, що смолистий сік омели має склад чоловічої сперми. Омела — дивна рослина. Вона допомагає заплідненню жінок. Свого часу римський учений Пліній Старший помітив, що "омела сприяє зачаттю, якщо жінка носить її з собою".Чи впливає на фармакологічні властивості омели те, на якому дереві вона паразитує?
Рослина-господар впливає на активність речовин омели. Одні фітотерапевти вважають, що найбільша біологічна активність в омели, яка виросла на вербі чи на дубі, інші — у рослини, що виросла на груші, клені, глоді. Для лікування використовують молоді пагони з листками, частіше — листя. У жодному разі не можна використовувати насіння та ягоди — вони отруйні! Сировину заготовляють від пізньої осені до початку сокоруху в деревах. Зрізані гілки та листя сушать у добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром на полотні чи папері. Додатково обробляють омелу в сушарках при температурі 40-50 градусів. А зберігають рослину в щільно закритих банках у сухому темному місці.Які хвороби лікують омелою
Препарати з омели знижують артеріальний тиск, заспокоюють, вони мають в'яжучу та кровоспинну дію, стимулюють сечовиділення. Настій з омели рекомендують при гіпертонічній хворобі І та II стадій.Крім того, настій омели рекомендують при надмірних менструаціях, маткових кровотечах, при клімаксі, а також при легеневих чи носових кровотечах. Цю рослину використовують і в лікуванні деяких новоутворень, особливо якщо вони не піддаються операціям. При тому користуються омелою, знятою з берези. Такий відвар використовують ще як кровоочисний засіб. А відвари омели, яка росла на дубі, рекомендують вживати при хворобах серця, бронхіальній астмі, туберкульозі легень. Свіжий сік омели прикладають до ран, виразок, пухлин, ним закапують вуха (по 2 краплі тричі на день).
Ще омела допомагає здолати істерію, її використовують у лікуванні епілепсії. Відвар цієї рослини заспокійливо діє на центральну нервову систему, його використовують при надмірній збудливості, судомах, запамороченні. Позитивну лікувальну Дію має ця рослина для літніх людей при занепаді сил, поганому самопочутті, болю голови.
Омела має сечогінну дію, тому її рекомендують при хворобах нирок (нефрит), при артриті, ревматизмі, остеохондрозі. Відвар цієї рослини рекомендують вживати на початкових стадіях гіпертонії у зборах, а також при крововиливах у мозок (інсульт), атеросклерозі. При запаленні лімфатичних вузлів настій вживають усередину, а також роблять примочки. При білях, ерозії шийки матки з відвару роблять спринцювання, ставлять тампони; а при геморої застосовують міцніший відвар для ванночок.Проте слід пам'ятати, що тривале вживання засобів з омели може спричинити отруєння. Не можна пити настої та відвари цієї рослини при вагітності, низькому тиску, порушеній функції щитоподібної залози, індивідуальній непереносимості. Омела — токсична рослина, тому треба дотримуватися дозування.
Як готують настої з омели
- Щоб приготувати настій, потрібно 15 грамів сировини залити 200 мілілітрами окропу. Настоюємо до охолодження, проціджуємо і вживаємо по столовій ложці тричі на день.
- Чай з омели готуємо так: чайну ложку сировини заливаємо 200 міліграмами кип'яченої холодної води. Настоюємо 8 годин, вживаємо по 80 міліграмів тричі на день.
- Настоянку з омели готуємо на 70%-му спирті у співвідношенні 1:5. Настоюємо тиждень, а потім вживаємо по 40 крапель тричі на день.
- При гіпертонічній хворобі готують 30% настоянку зі свіжого листя омели, яка виросла на глоді. Для цього використовують горілку. Настоянку вживають від пів до повної чайної ложки тричі на день протягом двох-чотирьох тижнів, а далі — при потребі. Або: взяти по 30 г листя омели білої та квіток глоду криваво-червоного. Чайну ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин, процідити. Вживати по 60-80 мл тричі на день через годину після їди.
- Для лікування аденоми використовують такий засіб: листя омели білої, корені кульбаби лікарської, квіти гадючника в'язолистого — по 50 грамів, корені вовчуга польового — 100 грамів, кора ліщини — 200 грамів. 2 столові ложки суміші заливають 600 міліграмами окропу, варять 3 хвилини, настоюють півгодини, проціджують. Вживають по 80 міліграмів 6 разів на день за 15 хвилин до їди та через 30 хвилин після вживання їжі.
- Для вигнання круглих глистів вживають суміш листків омели і кореня валеріани у співвідношенні 1:2, подрібнених на порошок, по чайній ложці щодня протягом З днів. При цьому їдять багато свіжої тертої моркви. Дітям при глистах дають теплий відвар з 3 г листків омели на 200 мл молока.
- При надмірних менструаціях: столову ложку суміші (порівну) трави омели білої, трави грициків і трави споришу варити 15 хвилин у склянці води. Випивають вранці і ввечері по склянці.
- Застосовують відвар омели з валеріаною. Узяти по 6 г омели і валеріани на склянку окропу, дати раз закипіти і після охолодження пити по столовій ложці через 2 години.
- При кольпіті і білях — столову ложку омели і столову ложку деревію звичайного заливають 1 л окропу, настояти до охолодження і використовувати для спринцювання. Для лікування склерозу судин:
- взяти 25 г рути жовтої, по 20 г омели білої (росте на каштані або глоді), квітів каштана, квітів гречки; по 10 г буркуна жовтого, цмину, кореня валеріани. Усі рослини змішати, подрібнити. На одну порцію взяти столову ложку сировини на 200 мл окропу. Заливати чай краще в термос, настоювати ніч. Зранку процідити, додати до смаку меду, пити 3 рази на день по 200 мл протягом 2 місяців;
- внутрішньо: взяти 5 г омели березової; 10 г листя гінкго білоба, 10 г квітів каштана, 10 г буркуна жовтого, 15 г квітів гречки, 10 г деревію. Усі складові змішати, подрібнити, і Взяти столову ложку на 200 мл окропу. Настоювати 30 хвилин. Пити 2-3 рази на день.
Немає коментарів :
Дописати коментар