Операції на кістках

Анотація: короткий перелік найпоширеніших операцій на кістках та їх опис.

Скелетне витягання накладають у точках, найбільш безпечних відносно пошкодження судин, нервів і зон кісткового росту. На нижній кінцівці скелетне витягання здійснюють спицею, проведеною через великий вертлюг стегнової кістки над її надвиростками ззаду від горбистості великогоміл­кової кістки, через дистальний метафіз цієї ж великогомілкової кістки, п'яткову кістку. На верхній кінцівці витягання проводиться за спицю, проведену через ліктьовий відросток, або над надвиростком плечової кістки.

Саме витягання здійснюють за допомогою клем Кіршнера, Белера або спиці Кіршнера. Спицю через кістку проводять за допомогою медичного дриля і натягують її у спеціальній дузі. Основним принципом витягання є застосування механічної сили для подолання контракції м'язів та зіставлен­ня відломків і утримання їх у відповідному положенні для зростання кістки в місці перелому. Цю силу замінюють відповідної ваги гирями, маса яких залежить від сегмента кінцівки і сили м'язів хворого: на стегні — 7-10, на гомілці і плечі - 4-7 кг. Противагу здійснюють самою масою хворого за рахунок підняття нижнього кінця ліжка, збільшуючи при цьому вантаж на 0,5-1 кг на добу протягом 6-8 тижнів.

Остеотомія здійснюється з метою подовження або вкорочення кінцівки, усунення її деформації або ж створення вигідної в функціональному відношенні деформації. Виконується вона остеотомом або пилкою і буває підокісною і черезокісною, коли разом із кісткою пересікають і окістя. При закритій (підшкірній) остеотомії розрізають м'які тканини і через отвір вводять остеотом, а при відкритій пере­сікають оголену кістку. Коригуюча остеотомія буває поперечною, косою, драбинчастою, клиноподіб­ною і напівовальною. Ротаторна остеотомія застосовується для корекції неправильного повороту кінцівки - вона завжди поперечна. Іммобілізацію кінцівки здійснюють гіпсовою пов'язкою на три місяці шляхом остеосинтезу або компресійно-дистракційним апаратом.

Резекція - це відсікання кістки по довжині, що вико­нується при пухлинах, остеомієліті, некрозах чи відкри­тих переломах. Часткова пристінкова резекція - вида­лення частини кістки, розширена - з поперечним пере­сіканням кістки при збережених епіфізах, повна резек­ція - повне видалення кістки (мал. 8.1). Резекція буває черезокісною з видаленням ураженої частини кістки разом з окістям у межах здорових тканин з подальшим заміщенням дефекту кістковим трансплантатом або зближенням кісткових фрагментів. При підокісній ре­зекції регенерація кістки здійснюється за рахунок збе­реженого окістя.

Трансплантація кісткової тканини. Аутотрансплантація - вільна або на живильній ніжці. Алотранспланта­ція - пересадження від здорових донорів, нефіксованих трупів.

Остеосинтез - хірургічне з'єднання з точним зіставленням кісткових відламків. При цьому здійснюється стабільна фіксація без зовнішнього укріплення. Екстрамедулярний остеосинтез стрічками, гвинтами-компресійне згвинчування. Інтрамедулярний остеосинтез металевими штиф. тами застосовується при поперечних переломах у середній третині стегнової, великогомілкової кістки і полягає у введенні металевого стержня в кістково-мозковий канал обох відламків кістки. Після обробки кінців відламків і видалення гематоми вводять стержень.

Для цього невеликим розрізом оголюють верхівку великого вертлюга стегна або горбистість великогомілкової кістки. Просвердлюють кіркову речовину і в кістковомозковий канал вводять металевий стержень до рівня перелому, репонують відламки і стержень вводять у канал дистального відламка. Позавогнищевий зовнішній метод фіксації - компресійно-дистракційним апаратом. Для цього в обидва відлам­ки вводять одну чи дві пари перехрещених спиць і кінці закріплюють у кільцях апарата. Спеціаль­ним механізмом добиваються вправлення і фіксації кісткових фрагментів. Компресія відламків сприяє швидкому зростанню кістки.

Трепанація - дренування кістково-мозкового каналу. Для цього роз'єднують м'які тканини, поздовжньо розсікають окістя і перфорують кістку в кількох місцях. Через ці отвори промивають канал при остеомієліті. При наявності секвестрів виконують секвестректомію. З цією метою секвестральну порожнину розкривають долотом після відшарування окістя і видаляють секвестри, лож­кою очищають секвестральну порожнину, яку обробляють антисептиками і пломбують гемостатич­ною губкою або клаптем м'яза на ніжці.