Методика судинного шва

Анотація: умови,які необхідні для накладення судинного шва. Етапи виконання судинного шва. Судинний шов і його модифікації.

При цьому слід дотримуватись певних вимог, а це, в першу чергу, герметичність, мінімальне травмування інтими і її адаптація, уникнення звуження місця шва та мінімальний контакт шовного матеріалу з кров'ю. При цьому дотримуються певних етапів у виконанні судинного шва:

1. мобілізація судини;
2. підготовка її кукс до накладання шва;
3. сам процес накладання судинного шва;
4. зняття затискачів;
5. перевірка герметичності та прохідності місця судинного анастомозу.

Перед розкриттям судинного ложа в його просвіт вводять 0,5% розчин новокаїну, що запобі­гає спазму, знеболює і є засобом гідравлічного препарування. Мобілізують судину судинними ножицями і дисектором, після чого на неї накладають затискачі, гумові тримачі чи турнікети. Особливо слід бути обережним при мобілізації задньої стінки, щоб не пошкодити бокових гілок основного стовбура. Про­тяжність мобілізації судини залежить від топографо- анатомічних особливостей і методу судинного шва. Уникнути значного натягання при зіставленні кукс мож­на не лише за рахунок пересікання бокових гілок, але й при їх збереженні шляхом препарування на значній відстані, особливо там, де перев'язування бокових судин небезпечне чи просто неможливе (аор­та).

Зближення судинних кукс - затискачі на кукси на­кладають у сагітальній площині, судина в та­кому положенні утворює дві бокові стінки. Для накла­дання шва досить її ротації на 90°, або навіть 60°, що значно спрощує умови його накладання. Затискачі накла­дають з такою розміреною дозованою силою, щоб при зближенні кукс вони не виповзали з їхніх бранш, а окрім того, щоб не розчавлювалась інтима. Це досягається по­ступовим збільшенням ступеня стискання до моменту, коли судина перестане виповзати із затискача при спробі зближення.

Підготовка кукс до зшивання. Після промивання їх просвіту новокаїном, натягують і відсікають адвентицію, щоб при зшиванні вона не втягувалася з ниткою в просвіт судини. Миють ру­кавиці та інструменти, ізолюють кукси судин від довколишніх тканин.

Зшивання судини - протягом всієї операції просвіт судини зро­шують розчином гепарину на новокаїні для попередження висихан­ня ендотелію. Перед затягуванням останнього шва з просвіту судини видаляють повітря, для чого з периферичної кукси знімають затис­кач і заповнюють анастомоз кров'ю, а ще краще місце шва заповню­вати гепаринізованим розчином новокаїну.

Зняття затискачів, перевірка герметичності і прохідності су­дини. Спочатку знімають затискач з дистальної, а потім з прокси­мальної кукси. Якщо лінія шва кровоточить, тоді знову накладають затискачі, а через щілину поміж швами вводять гепаринізований роз­чин новокаїну і накладають додаткові шви.

Боковий судинний шов

Шов Карреля

Судину мобілізують з паравазальної клітковини і накладають на неї затискач типу Сатинського чи Блелока - Г-подібний судинний затискач. Відсікають пошкоджені краї рани й атравматичною голкою накладають обвивний безперервний шов через усі шари стінки суди­ни в поперечному напрямку, що зменшує можливість звуження просвіту судини. Якщо бокова рана невеликих розмірів, її зашивають окремими П-подібними швами. Великі крайові дефекти латають стінкою аутовени або синтетичним матеріалом, який пришивають обвивним швом.

Циркулярний судинний шов

Найчастіше в практиці хірурги застосовують методику Морозо­вої - обвивний безперервний судинний шов із дво­ма тримачами. На першому етапі накладають два шви-тримачі на зад­ню і передню стінки судини, що виключає не­обхідність створення "задньої" стінки і пов'язані з нею труднощі в виконанні операції. Другим етапом накладають безперервний обвивний шов із зав'я­зуванням нитки з тримачами.

П-подібний матрацний шов із двома трима­чами

Накладають два П-подібних шви-тримачі. Однією з ниток шва-тримача матрац­ним швом зашивають передню стінку і зв'язують її кінець з однією з ниток другого тримача. Ротують судину і, аналогічно використовуючи нитку другого тримача, зашивають задню стінку анастомозу.

Вузловий П-подібний шов за Бріаном-Жабулеєм

Накладають два шви-тримачі і за­в'язують. Потім окремими П-подібними швами зашивають обидві стінки судини з її ротацією.

Безперервний двоповерховий шов Дорранса

Накладають два шви-тримачі. Після цьо­го накладають перший поверх П-подібних швів, а другий обвивний шов - на передню, а потім - задню стінки.

Шов Блелока

Модифікації судинного шва:
а - Полянцева-Горслея; б - Бріана-Жабуле.

При коротких судинних куксах накладають безперервний П-подібний шов. Перший вкол виконують з боку адвентиції. Потім затягують нитки, які зв'язують із заново накладеними П-подібними швами. Після цього зшивають передню стінку анас­томозу.

З'єднання судин бік у бік

Для цього використовують принцип Блелока. Після зшивання і затягу­вання на задній стінці безперервного П-подібного шва з обох боків накла­дають П-подібні шви-тримачі. Шиючу нитку зв'язують зі швами-тримачами. Передню стінку з'єдну­ють безперервним П-подібним швом ниткою одного зі швів-тримачів, яку вкінці після зав'язування зв'язують із ниткою протилежного тримача. В результаті отримують безперервний мат­рацний шов між двома П-подібними швами-тримачами, що добре адаптують інтиму судини.

Анастомоз кінець у бік

Техніка виконання анастомозу ідентична методиці бік у бік за Блелоком. Інвагінувати куксу найкраще в судину з нижчим кров'яним тиском.

Зовнішнє шунтування судини

Ця методика полягає в тому, що без переривання кровотоку вико­нують пластику судини шляхом анастомозування кінець у бік, що досягається виключен­ням бокової частини магістральної судини затискачами з обох боків від частини, що підлягає вида­ленню. Відомо, що зменшення діаметра судини на 60% не веде до розвитку ішемічних розладів. Після з'єднання трансплантата затискачі, що виключали бокову частину судини, знімають і її пере­тискають впоперек, оскільки кровотік здійснюється по трансплантату. Патологічно змінену частину судини висікають, а кукси зашивають обвивним чи матрацним швом.

Механічний судинний шов

Виконується апаратом, що складається з двох частин, які містять скріпкову і стійку частину та судинні затискачі. Мобілізовані судинні кукси перетискають крово­спинними затискачами і пропускають їх через кільця скріпкової і стійкої частин апарата. Після цьо­го судину розмонтовують на втулках. Обидві частини апарата з'єднують між собою, натискаючи на важіль, зшивають П-подібними танталовими скріпками, розташованими по периметру скріпкової втулки. Потім апарат розмонтовують, звільняючи судину від затискачів.