Синдром діабетичної стопи
(СДС) є одним з найчастіших ускладнень діабету. В Україні в порівнянні з
країнами Заходу ця проблема зустрічається значно частіше (приблизно у 2 рази).
Тому профілактичні заходи повинні виконуватись кожним пацієнтом у повному обсязі.
Найгіршим варіантом є
розвиток ішемічних форм, які потребують дороговартісного і тривалого лікування,
часто не завжди ефективного. В цій групі хворих найбільший відсоток ампутацій
(як високих так і низьких) і відповідно найвища смертність.
Комплекс заходів можна
звести до таких пунктів:
1. Дієта
2. Стиль життя
3. Лікування діабету та інших супутніх захворювань
4. Дотримання правил гігієни стоп.
Дотримуватися дієти №9
слід пожиттєво. Хворий повинен навчитися жити з хворобою і самостійно
регулювати харчовий баланс і кількість інсуліну. Найоптимальніший варіант – це
введення інсуліну в залежності від кількості спожитих хлібних одиниць (використовують
спеціальні таблиці, де кожній страві чи продукту відповідає певна кількість
хлібних одиниць) і поправка на інші фактори (стрес, надмірне фізичне навантаження
та ін.). Лікування таблетованими цукрознижуючими препаратами є більш
стандартизоване проте також потребує постійного моніторингу за глікемією.
Стиль життя при цукровому
діабеті має бути дещо скоригованим. Обмежуються значні фізичні навантаження,
голодування і порушення дієти, які можуть спричинити розвиток гіпоглікемічної
коми. У випадку інтенсивної терапії інсуліном (4р/д), коли хворий вміє вчасно і
в потрібній дозі розрахувати одиниці інсуліну можливі фізичні навантаження в
значному обсязі. Пацієнт повинен дотримуватися порад і застережень лікаря, щоб
по максимум мінімізувати розвиток ускладнень.
При лікуванні діабету
перше місце відводиться темі нормалізації рівня цукру в крові. Дієта, таблетки
або інсулін і помірне фізнавантаження дають змогу досягти такого результату при
умові постійного моніторингу за станом глікемії. Глюкометр повинен бути в
кожному домі, де живе діабетик. Кожна особа, яка хворіє діабетом має знати і
вміти швидко розпізнавати настання гіпоглікемії. Ускладнення цукрового діабету
найшвидше виникають в органах, які мають густу і дрібну капілярну сітку (око,
нирки, головний мозок та інші). Тому невід’ємною складовою лікування є
періодичний профілактичний огляд у суміжних спеціалістів – окуліста, хірурга,
невропатолога, терапевта. Слід пам’ятати, що будь-яке захворювання, яке виникло
само по собі і не має прямого зв’язку з діабетом, часто перебігає з
ускладненнями і може легко перейти в хронічну форму.
Дотримання правил гігієни
стоп є ключовим принципом профілактики СДС. Велике значення в цьому плані має
відводитися кабінету педолога. Проте такі кабінети є тільки у спеціалізованих
центрах і далеко не в кожному обласному центрі. Тому в дотриманні гігієнічних
процедур вся відповідальність перекладається на пацієнта.
Видаляти гіперкератози
(омозолілості) слід гострим скальпелем. Для кращого зрізання необхідно
попередньо змочити ділянку 40% р-ном димексиду. При
виникненні
грибкових уражень слід скористатися
антимікотичними засобами (мазі, креми, розчини). Найбільш широко зараз
використовують клотримазол, ламізил, екзодерил. При оніхомікозі (грибкове
ураження нігтя) використовують лаки (батрафен, лоцерил) або альтернативний
варіант – набір Канеспор.
Необхідно щодня проводити
гігієнічні ножні ванни. Температура води повинна бути 36-37°C. Бажано уникати мила, яке
висушує шкіру. Особливу увагу слід звертати на міжпальцеві проміжки, нігті і
підошвову поверхню. Після миття ноги слід витерти сухим рушником і змазати
зволожуючим кремом. У випадку схильності до значної пітливості використовують
присипки. Корисним є самомасаж стоп, який допомагає покращити місцевий
кровообіг і очистити шкіру від лусочок, з яких в подальшому може сформуватися
мозоль. Для легшого видалення мозоля рекомендують користуватися пемзою.
При ішемічних формах
захворювання слід обов’язково носити теплі шкарпетки, уникати тугих панчох і
підв’язок, позбавитися поганої звички сидіння «нога на ногу». Слід пам’ятати,
що чутливість стоп при даному захворюванні є значно знижена і людина не завжди
адекватно відчуває біль, тепло чи холод, дотик. Тому завжди перш ніж приймати
ножну ванну необхідно виміряти температуру градусником. Пацієнт хворий на
діабет постійно мусить слідкувати за гігієною взуття. Воно повинно бути
просторим, виготовленим з натуральної сировини і бути підібраним відповідно до
розміру. Звичка кожного дня оглядати взуття зсередини неодноразово сприятиме
уникненню травмування стоп. Необхідно
намагатися якомога більше спростити покрій взуття, уникати модельного і з
відкритим верхом. У випадку перенесеної операції на стопі слід індивідуально
підібрати модель взуття з врахування видаленої частини органу. Найкраще це
робити на ортопедичній фірмі чи заводі, де є широкий асортимент і взуття і
устілок. При необхідності використовують спеціальні ортези, які дозволяють
розвантажити певні ділянки стопи і мінімізувати процес деформації нижньої
кінцівки.
Якщо виникла ситуація
коли пацієнт поранив ногу, то тоді слід негайно звернутися до лікаря. У випадку
коли це неможливо слід оглянути ушкоджену ділянку і обробити її антисептиком
(фурацилін, хлоргексидин).
Для всіх хворих на діабет
корисною буде лікувальна фізкультура для стоп запропонована Бюргером або як
альтернативний варіант – комплекс вправ рекомендований Українським фондом
«Діабетична стопа».
Хворий цукровим діабетом
повинен завжди пам’ятати, що ефективність профілактики СДС більш ніж на 2/3
залежить від нього самого.
Немає коментарів :
Дописати коментар