Через звичку гризти нігті можна стати затятим курцем

Виявляється, близько 60% дітей і 20% підлітків гризуть нігті. Таку статистику оприлюднили вітчизняні психологи. Медики запевнили, що йдеться не про безневинну звичку, а про прояв неврозоподібного стану.
Тоді як більшість батьків на таке взагалі не зва­жають.
Якщо в дитини з'явилася звичка гризти нігті, не можна її за це сварити. Натомість є батьки, котрі б'ють по пальцях дітей, коли ті пхають їх до рота. А є й такі, що вдаються до народних способів поз­бавлення поганої звички, наприклад, змащують пальці дитини гірчицею чи перцем. Насправді гризти нігті дитина починає через певні проблеми, відчуття напруги, втому, страхи, депресію чи стрес.
Такий розлад у медицині має назву "оніхофагія", його поява є сигналом негараздів у психологічному стані дитини. Дорослі мали б помітити, що до цього маля вдається на фоні пев­них переживань, скажімо, через погіршення сто­сунків між батьками — навіть якщо вони прихову­ють, діти часто це відчувають. Або ж причиною по­яви такої звички нерідко є перевантаженість ди­тини в школі та в позаурочний час, переїзд, поява братика чи сестрички (це розцінюється як втрата батьківської уваги).
У дорослому віці кожен із нас має свої напрацьо­вані шляхи розслаблення та зняття стресу. А ди­тину треба вчити позбавлятися напруження. Якщо цього не зробити, звичка гризти нігті пере­твориться на умовний рефлекс, що проявлятиме­ться на фоні будь-якої проблеми та збережеться в дорослому житті. Зрештою, часто оніхофагію такі діти в дорослому віці замінюють курінням.
Це не просто звичка, а хвороблива реакція на певну ситуацію. Якщо не допомогти ди­тині подолати проблему й вона впродовж трива­лого часу перебуватиме в стані напруги, у неї поч­нуть розвиватися психосоматичні хвороби (нап­риклад, виразка, астма, невроз). Тому батьки по­винні сприймати цей прояв як сигнал до дій. Мо­жливо, треба більше часу проводити з малям, бо близькість із батьками заспокоює. Якщо гризти нігті почала дитина шкільного віку, подумайте, за яку справу вона взялася б охоче, наприклад, рух­ливі ігри, спортивний гурток. Важливо, щоб це був і ї вибір, а не ваш примус.

Немає коментарів :

Дописати коментар