Загальні положення щодо призначення фізіотерапевтичних процедур

1. Менша тривалість і кількість процедур на курс лікування.
2. Приймання процедур не повинно порушувати звичний стерео­тип.
3. У разі негативної реакції дитини, поганої сприйнятливості процедури, не зумовленої дозуванням, потрібно змінити метод.
4. Загальні протипоказання до фізіотерапевтичних процедур: зни­ження адаптації, тяжкий загальний стан, гіпертермія, значна гіпотро­фія, недостатність кровообігу, недостатність нирок, схильність до кро­вотеч, активний туберкульоз, підозра на злоякісне новоутворення.
5. Індивідуальні протипоказання до фізіотерапевтичних процедур: у разі алергічних захворювань протипоказані аерозолі фітозборів, при фотосенсибілізації сонячні ванни, загальне УФО, у випадку схиль­ності до судом електропроцедури та ін.
6. Протягом дня можна проводити одну загальну і одну місцеву процедури (місцева має передувати загальній не менше, ніж на 1-2 год) або дві місцеві процедури послідовно на одну зону (УФО та УВЧ у разі хронічного тонзиліту, аерозоль і ДМХ-терапію або елект­рофорез при хронічній пневмонії, теплова процедура з наступною електростимуляцією м'язів при травматичному артриті).
7. Методи з такою самою спрямованістю впливу та локалізацією не рекомендується призначати раніше 12 місяців. Три-чотири курси ліку­вання підряд одним чинником зменшують його активний лікувальний вплив. 
8. Кількість інгаляцій понад 15 у разі хронічних процесів і більше ніж 10 нри гострих процесах або повторення їх через 10 днів справ­ляють негативний вплив на мукоциліарний апарат слизової оболон­ки бронхів.
9. Першу процедуру електролікування проводять без вмикання струму.