Захворювання гепатобіліарної системи (біохімічні показники і короткий аналіз)

Для оцінювання ураження гепатоцитів застосовують п'ять ос­новних клініко-біохімічних досліджень:

• індикатори цілісності клітин — цитолізу;
• індикатори екскреторної здатності та холестазу;
• індикатори функціональної активності печінки;
• індикатори мезенхімально-запального синдрому;
• індикатори вірусних захворювань.

Індикатори цитолізу

Залежно від ступеня пошкодження гепатоцитів у плазму крові потрапляє певна кількість клітинних ферментів. Рівень порушен­ня проникності плазматичних мембран гепатоцитів визначають за активністю в сироватці крові таких цитоплазматичних ферментів, як аспартатамінотрансфераза (АсАТ), аланінамінотрансфераза (АлАТ), лактатдегідрогеназа (ЛДГ4, ЛДГ5). їх зростання притаман­не захворюванням запального характеру.

Про деструкцію субклітинних структур гепатоцитів свідчить висока активність у сироватці крові глутаматдегідрогенази (ГлДГ) і мітохондріальної аспартатамінотрансферази(мАсАТ), які в нормі містяться в матриксі мітохондрій. їх зростання в плазмі крові вла­стиве захворюванням із проявами некрозу.
Надзвичайно високі показники внутрішньоклітинних фер­ментів (понад 1000 од/л) визначають при гострому вірусному гепа­титі, медикаментозних, токсичних та алкогольних ураженнях пе­чінки, аутоімунних процесах, при ішемії печінки.

Індикатори холестазу

Порушення екскреторної функції печінки оцінюють за вмістом у сироватці крові кон'югованого білірубіну та жовчних кислот, уробіліногену в сечі, тобто тих речовин, які в нормі повинні виво­дитися з жовчю. Явища внутрішньопечінкового холес­тазу, реактивні зміни епітелію жовчовивідних шляхів відображає посилення в крові активності лужної фосфатази (ЛФ), у-глутамат-транспептидази (у-ГТП), 5-нуклеотидази, лейцинамінопептидази (ЛАП), які є ферментами ендотелію жовчних проток.

Підвищення активності цих ферментів у крові спостерігають при гострих медикаментозних ураженнях печінки, первинному біліарному цирозі, первинному склерозивному холангіті тощо.
Морфологічні зміни в жовчовивідних проточках, які супровод­жуються зростанням активності в сироватці крові ЛФ, ЛАП і у-глутамінотранспептидази (у-ГТ), можуть також свідчити про наявність інфільтративних неопластичних захворювань. При токсичних ура­женнях, спричинених, наприклад, вживанням алкоголю, лікарсь­ких засобів, часто збільшується рівень у-ГТП, який вказує на сти­муляцію активності мікросомних ферментів.

Дослідження функціональної активності печінки

Про зниження синтетичних процесів у гепатоцитах свідчать гіпоальбумінемія, гіпохолестеринемія, низька активність у крові холінестерази (ХЕ), зниження протромбінового часу, зниження фібриногену, інгібування синтезу лецитинхолестеринацилтрансферази (ЛХАТ) і зростання вмісту вільного холестерину. Ці показ­ники є корисними прогностичними маркерами при хронічних за середньої тяжкості, тяжкий). Шкала дає змогу класифікувати за­хворювання за стадіями достатньої компенсації (клас А: 5— 6 балів), помірної компенсації (клас В: 7—9 балів) і декомпенсова­ного захворювання (клас С; 10—15 балів) (табл. 1-6).

Таблиця 1 Критерії оцінки тяжкості цирозу

Показники і симптоми, які оцінюють	Шкала специфічної оцінки
	1 бал	2 бали	3 бали
Печінкова енцефалопатія	Немає	Ступінь 1—2: помірні порушен­ня — сонливість, з якої пацієнта легко виводять	Ступінь 3—4: вира­жена сплутаність сві­домості від сонливос­ті (проте реагує на біль/голос) до кома­тозного стану
Асцит	Немає	Помірний	Середньої вираженості
Рівень загального білірубіну (мкмоль/л)	Менше 35	35—50	менше 50
Первинний біліарний цироз	Менше 70	70—140	більше 170
Альбумін сироватки (г/л)	Більше 35	28—35	Менше 28
Індекс ПЧ	Менше 1,4	1,4—2,0	Більше 2,0
На скільки секунд подовжується ПЧ	1—4	4—10	більше 10

У хворих на первинний біліарний цироз для кожного бала мож­на використовувати вищі рівні білірубінемії в сироватці ніж при інших захворюваннях.

Таблиця 2. Діагностика уражень печінки фармацевтичними пре­паратами

Тип ураження	АлАТ	ЛФ	АлАТ/ЛФ
Гепатоцелюлярний	Менше 2	норма	Менше 5
Холестатичний	Норма	Менше 2	Менше 2
Змішаний	Більше/рівне 2	Більше/рівне 2	2—5

Таблиця 3. Вміст малонового діальдегіду (МДА) та дієнових кон'югатів (ДК) у хворих з ураженнями гепатобіліарної системи (A.A. Давидов, 1998)

Група обстежених	Вміст МДА		Вміст ДК
	В еритро­цитах, мкмоль/1 г Hb	У плазмі крові, мкМ	В еритро­цитах, мкмоль/1 г Hb	У плазмі крові, мкМ
Донори (норма)	0,92 ± 0,09	9,58 ±0,2	0,36 ± 0,08	21,66 ±0,6
Жирова дистрофія печінки	1,7 ±0,13	14,69 ±0,70	2,27 ±0,7	36,6 ± 2,64
Хронічний персис- туючий гепатит	1,4 ±0,1	14,7 ±0,59	2,08 ±0,55	44,4 ± 4,3
Хронічний активний гепатит	1,2 ±0,09	17,08 ± 1,9	1,41 ±0,35	34,08 ± 5,05
Цироз печінки	1,7 ±0,2	15,66 ±0,9	3,07 ±0,35	40,3 ± 3,07

Таблиця 4. Вміст продуктів пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ) у крові хворих з хронічними гепатитами (Т. Д. Звягінцева, 1998)

Показники	Норма	Хронічний гепатит
Дієнові кон'югати (мкмоль/мл)	0,03 ± 0,008	0,1 ±0,02
Трієнові кон'югати (мкмоль/мл)	0,044 ± 0,009	0,011 ±0,001
Оксодієнові (мкмоль/мл)	0,101 ±0,016	0,068 ± 0,001
Тетраєнові (Д/мл)	1,95 ±0,39	0,44 ± 0,04
МДА (нмоль/мл)	270 ±14,6	168 ± 24

Таблиця 5. Зміни показників ПОЛ та антиоксидантна система (АОС) сироватки крові хворих на виразкову хворобу дванадцятипа­лої кишки (Н.М. Воронич і співавт., 1998)

Показники	Контрольна група	Хворі
МДА (мкМ/мл)	98,92 ± 4,82	139,58 ±5,1
ДК (од Еумл)	1,46 ±0,44	4,30 ±1,37
ЗАОС % (загальна антиоксидантна система)	80,55 ±2,76	82,82 ± 1,16
Активність каталази (відн. од.)	9,61 ± 1,6	4,66 ± 0,59
Церулоплазмін (ум. од.)	20,91 ± 1,68	5,77 ± 1,4
Трансферин (ум. од.)	0,16 ±0,04	0,17 ±0,03

Таблиця 6. Зміни показників ПОЛ та АОС сироватки крові хворих з хронічними захворюваннями печінки (М.Ф. Тимочко і співавт., 1998)

Показники	Контрольна група	Хронічний гепатит	Декомпенсовані форми цирозу
Малоновий діальдегід (мкМ/мл)	104 ±3,1	158,7 ±3,4	65,37 ±0,67
Дієнові кон'югати (од. Е/мл)	2,1 ±0,1	4± 0,3	2,82 ±0,03
Пероксидаза МО 1/1000	285,5 ±6,3	392,4 ± 18,2	311,8± 1,7
Каталаза (мкМ Н202/мл х год)	1,01 ±0,03	0,81 ±0,003	1,34 ±0,12