Анотація: короткий загальний огляд клінічної симптоматика защемленої грижі.
Залежно від того, яка кишка защемлена, клінічно спостерігаються явища високої (тонка кишка) непрохідності або низької - при защемленні товстої кишки. При цьому проявляються ознаки непрохідності: симптом Валя, Склярова, Грекова, Цеге-Мантейфеля та інші. При пристінковому защемленні класичних ознак непрохідності не виникає. Зате з'являються тенезми, болі, а якщо защемлюється стінка сечового міхура, то виникають дизуричні явища у вигляді мікрогематурії і почастілих болючих сечопусків. У запущених випадках розвивається килова флегмона з підвищенням температури тіла, посиленням явищ інтоксикації, а також набряком і гіперемією шкіри та заново виниклими сильними болями в ділянці грижового випинання. Якщо в цьому стані хворому не надати кваліфікованої хірургічної допомоги, то розвивається гострий перитоніт внаслідок переходу гнійного процесу на органи черевної порожнини або від проникання інфекції із привідної петлі в черевну порожнину.
Залежно від того, яка кишка защемлена, клінічно спостерігаються явища високої (тонка кишка) непрохідності або низької - при защемленні товстої кишки. При цьому проявляються ознаки непрохідності: симптом Валя, Склярова, Грекова, Цеге-Мантейфеля та інші. При пристінковому защемленні класичних ознак непрохідності не виникає. Зате з'являються тенезми, болі, а якщо защемлюється стінка сечового міхура, то виникають дизуричні явища у вигляді мікрогематурії і почастілих болючих сечопусків. У запущених випадках розвивається килова флегмона з підвищенням температури тіла, посиленням явищ інтоксикації, а також набряком і гіперемією шкіри та заново виниклими сильними болями в ділянці грижового випинання. Якщо в цьому стані хворому не надати кваліфікованої хірургічної допомоги, то розвивається гострий перитоніт внаслідок переходу гнійного процесу на органи черевної порожнини або від проникання інфекції із привідної петлі в черевну порожнину.
При каловому защемленні всі ці ознаки менш виражені, значно пізніше приєднуються симптоми запалення, нагноєння і некрозу защемленої кишкової петлі. Якщо у хворого спостерігається копростаз у килі, особливо якщо вона невправима з сегментом товстої кишки, то поступово розвиваються ознаки калового защемлення, а пізніше і гострої кишкової непрохідності. В діагностичному відношенні особливих труднощів при огляді хворого і пізніше не виникає, оскільки в анамнезі поява болю у киловому випинанні поєднується з фізичним навантаженням. Болі і саме грижове випинання не змінюються протягом певного періоду часу. Різко змінюється тимпанічний характер перкуторного звуку в ділянці випинання, він вкорочується. Потім приєднуються ознаки високої чи низької кишкової непрохідності. Не слід забувати про те, що початок защемлення іноді буває ідентичним з іншими захворюваннями органів черевної порожнини і лікар при поверховому огляді "через штани" може упустити наявність кили, а якщо ще й неуважно зібраний анамнез, то можна не звернути уваги на спробу хворого самостійно вправити килу. Тоді буде упущено так званий стан несправжнього вправлення як одне із важких ускладнень защемленої кили.
Такий стан виникає в результаті переміщення органів з однієї камери багатокамерної кили в іншу, при відділенні килового мішка разом із защемленими в ньому органами з подальшим вправленням даного защемленого комплексу в черевну порожнину або в передочеревинну клітковину, відриві шийки і защемлювального кільця від грижового мішка і вправлення органів у защемленому стані в черевну порожнину. Така картина може також спостерігатись при розриві защемленої петлі кишки, що потім стане джерелом перфоративного перитоніту.
У хворих при цьому клінічно зникають типові ознаки защемлення, болі переміщуються в черевну порожнину, нерідко стають менш інтенсивними, але стійкими, поглиблюються ознаки кишкової непрохідності і швидко зростають дані, що вказують на гострий перитоніт. При неуважному огляді можна пропустити і так зване первинне защемлення, коли кили защемлюються в момент їх появи у хворих, які раніше не мали грижового випинання. Такі стани спостерігаються при килах Спігелевої лінії, поперекових ділянок і затульного каналу. При огляді хворого помітні всі ознаки защемлення кишки і клініка гострої кишкової непрохідності, в тому числі і рентгенологічні (чаші Клойбера).
У хворих при цьому клінічно зникають типові ознаки защемлення, болі переміщуються в черевну порожнину, нерідко стають менш інтенсивними, але стійкими, поглиблюються ознаки кишкової непрохідності і швидко зростають дані, що вказують на гострий перитоніт. При неуважному огляді можна пропустити і так зване первинне защемлення, коли кили защемлюються в момент їх появи у хворих, які раніше не мали грижового випинання. Такі стани спостерігаються при килах Спігелевої лінії, поперекових ділянок і затульного каналу. При огляді хворого помітні всі ознаки защемлення кишки і клініка гострої кишкової непрохідності, в тому числі і рентгенологічні (чаші Клойбера).
Немає коментарів :
Дописати коментар