Інструкція із застосування «Цефатоксиму», аналог «Цефаболу» та відгуки

«Цефотаксим» (показання до застосування, правила розрахунку оптимального дозування, а також найпопулярніші аналоги будуть наведені нижче) являє собою сучасний напівсинтетичний антибіотик. Він стійкий до бета-лактамаз і активний відносно як грампозитивної, так і грамнегативної мікрофлори. Механізм біохімічної реакції обумовлений здатністю компонентів до пригнічення природних процесів, що протікають в клітинній оболонці бактерій. Препарат, потрапляючи в організм, цілеспрямовано руйнує хрестоподібні зв’язки пептідогліканів, які необхідні бактеріям для забезпечення природної стійкості стінок. А, як відомо, для антитіл та інгредієнтів-інгібіторів еластична клітина-агресор - це досить легка мішень.

Форма випуску

Лікарський засіб «Цефотаксим» (інструкція: уколи та інфузії підносить як єдино можливі схеми доставки діючої речовини) надходить на фармацевтичний ринок у вигляді білого або жовтого порошку, який служить основою для приготування розчину. Мова йде про так звані ін'єкційні ампули. Оригінальні флакони об'ємом 10 мл виконані з прозорого скла. Фактична маса сполуки, присутньої в одній товарній одиниці, залежить від фасувальною матриці (0,5, 1,0 або 2,0 грама). 

Фармакокінетичний сценарій

Варто відразу ж зазначити, що далеко не кожен аналог «Цефаболу» володіє тими ж фармакокінетичними властивостями, що і оригінал. Зокрема, якщо говорити про швидкість всмоктування компонентів з місця ін'єкції, то засвоєння вказаного препарату, судячи з коментарів багатьох практикуючих лікарів, відбувається значно швидше, ніж первинна абсорбція того ж таки «Цетакса». Причина «феномена» криється в структурованій молекулі вихідного зразка. Експерти в своїх відгуках акцентують увагу на тому, що наведені вище індійські дженерики містять «фармацевтичні домішки» у вигляді складних цефалоспоринових похідних, які суттєво уповільнюють метаболізм інших інгредієнтів. Встановлено, що «Цефотаксим» демонструє відносно високий рівень зв'язування з білками плазми, при цьому тривалість бактерицидного ефекту варіюється в межах 11-12 годин. Пройшовши стартову трансформацію, реагент рівномірно розподіляється по тканинах, у тому числі і кісткових (максимальна концентрація також спостерігається в міокарді і жовчному міхурі). Головний компонент вдало долає плацентарний бар'єр і стає невід'ємною частиною перикардіальної і спинномозкової рідини. У середньому період напіввиведення при внутрішньовенному краплинному вливанні не перевищує однієї години, при внутрішньом'язовій ін'єкції - вісімдесяти-ста хвилин. Якого-небудь позамежного накопичення речовини не відзначається - частина компонентів екскретується разом з жовчю, інша (близько 90%) - з сечею. В останньому випадку частка активних метаболітів обмежена 20-30% від введеної дози, тобто близько 70% розчину залишають організм, не зазнавши структурних модифікацій.

Показання до призначення

Даний препарат добре зарекомендував себе як блокатор інфекційно-запальних процесів, запущених мікроорганізмами, особливо чутливими до цефотаксиму. Причому свідчать про це не тільки клінічні дослідження - аналогічний висновок можна зробити і після ознайомлення з численними позитивними відгуками, опублікованими на сайтах, тематикою яких є ефективна медикаментозна боротьба з бактеріями. Фронт фармакологічної дії у даного ліку досить широкий, але найчастіше «під приціл» потрапляють хронічні або гострі розлади нирок і сечовивідних шляхів, а також ЛОР-захворювання. Треба сказати, що, навіть при абсолютній ідентичності складу аналог «Цефаболу» «Цетакс» не може бути призначений до вживання на підставі вищенаведених умов. Справа в тому, що багатьом дженерикам властиво лише «відносне копіювання» біохімічної моделі поведінки вихідного зразка і тому точну медикаментозну карту, що враховує графік прийому і дозування «двійника», повинен прораховувати досвідчений фахівець. Оригінальний продукт рекомендований до використання, якщо:
  • у хворого діагностована патологія дихальної системи у формі пневмонії, абсцесу або бронхіту, а інші антибіотики не приносять бажаного результату;
  • стан пацієнта обтяжений прогресуючим бактеріальним менінгітом;
  • аналізи підтвердили наявність ендокардиту;
  • в постопераційний період не вдалося уникнути ускладнень у вигляді осередкової деструкції шкірних покривів та / або оболонок життєво важливих органів;
  • збудники інфекції міцно вкоренилися в кісткових тканинах, а внутрішньом'язові ін'єкції із застосуванням ліків-аналогів не впливають на них;
  • грам-негативна або грам-позитивна флора проникла в опікові рани і спровокувала масштабні зараження (аж до сепсису);
  • виникла необхідність у проведенні профілактичних заходів.
Незалежні експерти схильні вважати, що сьогодні мало який аналог «Цефаболу» здатний демонструвати чітко виражену позитивну динаміку при хворобі Лайма. Варто нагадати, що описуваний оригінал, за умови регулярного застосування, з поставленим завданням справляється на відмінно (коментарі, присвячені нюансам терапевтичного курсу, пацієнти розміщують на форумах).

Застосування і дозування

«Цефотаксим» інструкція (уколи, на думку деяких лікарів і пацієнтів, не настільки ефективні, як постановка крапельниці) позиціонує в якості антибіотика вибіркової дії, орієнтованого на боротьбу з важкими бактеріальними інфекціями. Як вже раніше було сказано, передбачено три схеми доставки діючої речовини: шляхом крапельної або струменевої інфузії, а також за рахунок внутрішньом'язової ін'єкції. Єдиного правила приготування робочої рідини не існує, тому вкрай важливо заздалегідь визначитися зі способом введення препарату. Виробник, зокрема, рекомендує дотримуватися такого алгоритму: для в/м уколів - 1 грам порошку слід розчинити в 4 мілілітрах води, лідокаїну або новокаїну; для внутрішньовенних ін'єкцій - 1 грам речовини треба розвести у стерильній воді (4 мл); для в/в інфузії - у флакон з двома грамами цефотаксима потрібно додати 100 мл NaCl (0,9%) або стільки ж 50% глюкози. Час доставки речовини: при в/м уколах: 3-5 хв; при в/в струминному введенні: 5-10 с; при постановці крапельниці: 50-60 хв. Розрахунок збалансованої дози і побудова оптимального графіка прийому здійснюється індивідуально. Враховується вік пацієнта і маса його тіла, а також вид інфекції і стадія її розвитку. Крім того, вносяться терапевтичні поправки на анамнез. Проте в інструкції все ж представлена ​​інформація про середньозважені норми застосування препарату «Цефотаксим». Уколи (як розводити порошок, детально описано вище, але, що цікаво, практично у всіх відгуках домінує думка про те, що ін'єкція - процедура дуже болюча і неприємна, навіть при дотриманні всіх рекомендацій виробника), зокрема, призначають при неускладнених ситуаціях, з перервою в 4-12 годин і разовою дозою 1-2 грами. Для критичних і пеедкритичних сценаріїв актуально в/в введення (з розрахунку 2 г кожні 4 години, але не більше 12 г/добу). Педіатри при виборі схеми лікування орієнтуються на масу тіла маленького пацієнта і загальну реакцію організму («стандарт» - від двох до шести струменевих введень; 50-180 мг/кг).

Побічні ефекти

При призначенні лікарського засобу «Цефотаксим» (уколи мають відгуки не настільки позитивні, як крапельна інфузія, оскільки в/м введення часто супроводжується больовим синдромом; з цієї причини в ролі «розчинника» зазвичай виступає новокаїн або лідокаїн) не можна виключати атипової дії компонентів на системи та органи пацієнта. Допустимі:
  • алергічні «відповіді» у вигляді кропивниці, кандидозу або набряку Квінке;
  • проблеми на рівні ШКТ (блювота, нудота; вкрай рідко - холестатична жовтяниця);
  • порушення в складі крові (падіння рівня тромбоцитів, гемолітична анемія і т. п.).

Наслідки передозування

Надмірне підвищення добової норми небезпечне дисбактеріозом і енцефалопатією; також імовірна візуалізація шкірних подразнень. Першочергове завдання зводиться до того, щоб зупинити надходження фармпрепарату в організм. Далі необхідні заходи щодо стабілізації стану з обов'язковим застосуванням десенсибілізуючих фармакологічних препаратів (при контролі з боку лікаря).

Заявлені виробником протипоказання

Згідно інформації, наведеної в офіційній інструкції, «Цефотаксим» не варто використовувати:
  • при вагітності;
  • при підвищеній чутливості до інгредієнтів;
  • при відкритій і закритій кровотечі;
  • якщо в анамнезі вже бували епізоди ентероколіту.

Лікарська взаємодія

В оригінальній інструкції акцентується увага на тому, що інші розчини ні за яких умов не повинні вводитися разом (з одного шприца) з антибіотичним засобом «Цефотаксим». Уколи (застосування через крапельницю, в плані фармакологічного взаємодії з компонентами інших ліків, нічим не відрізняється від в/м ін'єкцій), зокрема, можуть спровокувати ураження нирок, якщо «союзником» описуваного препарату виступить який-небудь аміноглікозид або петлевий діуретик. У свою чергу, блокатори канальцевої секреції сильно гальмують процедуру виведення даного ліку і стимулюють підвищення його концентрації. Комбінація з антиагрегантами теж небажана через ризик виникнення кровотечі.

Особливі положення інструкції

«Цефотаксим» (таблетовані аналоги, судячи з відгуків і коментарів, менш ефективні) іноді провокує помилкові проби Кумбса і «підробляє» аналіз сечі на предмет істинного вмісту глюкози. При тривалій терапії вимірювання компонентного складу крові повинні здійснюватися не рідше ніж 1 раз на 10 діб. У перші дні лікування не виключена важка форма діареї. Причому, що характерно, такий аналог «Цефаболу» (для дітей віком до 12 років згадуваний «дублер» не рекомендований), як «Фагоцеф», схожу клінічну картину викликає набагато рідше. Вживання алкоголю в ході терапії вказаним препаратом категорично заборонено.

Який саме аналог «Цефаболу» рекомендують до використання незалежні експерти?

Коментарі про «Сефотаку» і «Цефантралі» як про синоніми описуваного фармакологічного продукту - неоднозначні. Судячи з відгуків, їх призначення лікарями практикується значно частіше, ніж виписування рецептурних бланків на покупку того ж таки «Цефаболу» або «Такс-о-біду». Однак деякі пацієнти схильні вважати, що терапевтичний ефект від застосування згаданих зразків слабко виражений, а вірогідність розвитку атипових реакцій значно вища. Коли ж на форумах піднімається питання про те, як колоти «Цефотаксим», щоб не було боляче, багато лікарів радять: перевірити, а чи не є дискомфорт реакцією на конкретний інгредієнт (якщо синдром повторюється і при новокаїновому розведенні порошку, значить, є підстави вважати , що неприємні відчуття - наслідок алергії, а не прямої дії речовини), а тому слід пошукати гідну альтернативу. Аналіз думок показує, що найбільшої «поваги» серед аналогів удостоївся «Лораксим». Однак перед заміною одного препарату на інший необхідно обов'язково проконсультуватися зі спеціалістом.

Немає коментарів :

Дописати коментар