Рентгендіагностика абсцесу легені

Абсцес легені — порожнина, заповнена гноєм і в відмежована від легеневої тканини біогенною капсулою.

Етіологія абсцесу легені різноманітна. Найчастіше він є ускладненням пнев­монії та інших патологічних процесів, у тому числі й не пов'язаних із захворю­ванням легень. Проте, в деяких випадках абсцеси можуть виникати первинно в незміненій легені.

Розрізняють метастатичні (гематогенні, лімфогенні) і травматичні абсцеси. Метастатичні гематогенні абсцеси є ускладненням крупозної та септичної пневмонії; виникають внаслідок гематогенного перенесення збудників гнійної інфекції, як ускладнення септичних процесів (остеомієліт, гнійний отит, карбункул тощо). Септичні емболи з гнійних вогнищ заносяться в дрібні легеневі артерії та артеріоли. Через це спочатку виникає інфаркт паренхіми легені , а потім розплавлення та утворення порожнини з... Читати далі 

Рентгенологічні зміни при пневмонії

Терміном "пневмонія" означують групу захворювань, різних за етіологією, частотою і патогенезом, морфологічними змінами причиною яких с запальний процес в легенях, пере­важно в їх респіраторному відділі. За клінічним перебігом розрізняють гостру, затяж­ну, рецидивуючу, повторну пневмонію.

Гостра пневмонія — це гостре інфекційне захворювання, яке виникає самостійно або ускладнює інше захворювання. Воно є одним з найпоширеніших захворювань органів дихання.

Зараз немає єдиної загальноприйнятої класифікації ї гострої пневмонії. Запро­поновано різні принципи її класифікації, які ґрунтуються на окремих ознаках: етіо­логії (вірусна, бактеріальна), патогенезі: бронхопневмонія, пневмонія гіпостатична, аспіраційна, метастатична; пневмонія при гострих інфекційних захворюваннях (кір, кашлюк, черевний тиф та ін.), поширеності патологічного процесу (часткова), за клініко-морфологічною ознакою (крупозна, вогнищева, часточкова), клінічним перебі­гом (типова, атипова). Однак практично доцільніше поділяти пневмонію на крупозну часткову (фібринозну або плевропневмонію) та вогнищеву (первинну та вторинну).

Залежно від поширеності... Читати далі

Порушення статевого розвитку у дівчаток

Процес статевого дозрівання регулюється гормонами, що виробляються статевими залозами. Ще до появи першої менструації посилюється функція гіпофіза та яєчників. Вважається, що вже у цей час ці залози функціонують циклічно, хоча овуляція не відбувається навіть після менархе. Початок функції яєчників обумовлений регулюючим впливом гіпоталамуса та гіпофіза.

У період статевого дозрівання збільшується виділення не лише стате­вих гормонів, а й стероїдних, які стимулюють функцію інших ендокрин­них залоз, особливо надниркових. Прогресує виділення наднирковими зало­зами мінерало-, глюкокортикоїдів, андрогенів. Дією останніх зумовлене оволосіння — на лобку, в пахвових ямках, підсилений ріст дівчинки. Перша менструація з'являється в... Читати далі

Рентген діагностика бронхітів

Бронхіт - це запалення бронхів. За перебігом розрізняють бронхіт: гострий та хро­нічний, за протяжністю пошкодження - дифузний та обмежений, за глибиною - поверх­невий (ендобронхіт) і глибокий (панбронхіт), за характером запального процесу і секрету - катаральний,слизово-гнійний, фібринозний, гнійний, геморагічний, некро­тичний; за станом бронхіальної прохідності — обструктивний та необструктивний.

Гострий бронхіт продовжується до 1 місяця. Діагностика його ґрунтується на клінічних проявах. Найчастіше гострий бронхіт супроводжується нежитю, захриплістю голосу, загальною слабкістю, задишкою, підвищенням температури. Ранньою ознакою бронхіту є кашель, спочатку, як правило, сухий, через кілька днів — мокрий з виділенням невеликої кількості мокротиння. Кашель зберігається протягом 10-15 днів.

Рентгенологічна симптоматика гострого бронхіту невиразна. В разі тяжкого перебігу виявляється посилення легеневого рисунка та розширення просвіту бронхів. Запальний набряк слизової оболонки бронхів призводить до порушення їх прохідності та утворення емфіземи або ателектазу (частіше у дітей).

Бронхіоліт або капілярний бронхіт — це запалення сливової оболонки бронхіол, як правило, вірусної або бактеріальної етіології. Як самостійна хвороба буває у дітей першого року життя. Механізм розвитку гострого бронхіоліту такий самий, як і гос­трого бронхіту. Певну роль відіграє стан імунологічної реактивності організму.

Рентгенологічна симптоматика характеризується... Читати далі

Хвороба Педжета

У 1877 p. Е. Педжет вперше описав хворо­бу, яку вважав запальним процесом у кістках і назвав його деформуючим оститом. Дослі­дження Шморля (1920) і Штенгома (1924) до­зволили виявити дистрофічну природу пато­логічного процесу. Вони запропонували назву "фіброзна остеодистрофія", але широкого визнання знайшла назва "хвороба Педжета". Хво­роба поширена в усьому світі, вражає переваж­но чоловіків віком після 40—45 років. Найчастішою локалізацією хвороби є трубчасті кістки, кістки черепа і хребта. Ураження буває моноосальне або поліосальне. У кістках порушуєть­ся остеобластична функція, що призводить до порушення опорної функції кістки внаслідок розвитку дистрофічних процесів, при яких переважа­ють процеси апозиції кістки над процесами ре­зорбції. 

Клінічні прояви. Клінічно початок захворю­вання прихований, перебіг тривалий, безсимптомний або проявляється наростаючою втомою. Згодом з'являються помірний, тягнучий біль, який посилюється вночі, при... Читати далі

Стенозуючі лігаментити

Стенозуючий лігаментит — хронічне прогресивне асептичне запалення зв'язок унаслідок мікротравм, постійних перенапружень зв'язкового апарату, що призводить до його рубцево-дистрофічного переродження.

Уперше стенозуючий лігаментит тильної поперечної зв'язки променево-зап'яст­кового суглоба описав у 1895 р. де Кервен.

Частіше на стенозуючий лігаментит хворіють жінки працездатною віку 35—55 років. Ліва рука уражується частіше, інколи спостерігаються ураження обох рук.

Захворювання виникає поступово. Хворі починають відчувати біль, особливо під час фізичної роботи, при розгинанні пальців та ульнарному відхиленні кисті. Біль наростає і з часом супроводить навіть активні рухи без напруження першого пальця кисті. При легкій формі перебігу працездатність збережена, а при тяжкій — поруше­на. З’являється припухлість у ділянці шилоподібного відростка променевої КІСТКИ і згладжується контур табакерки. Контури променево-зап'ясткового суглоба при стенозуючих лігаментитах ніколи не дефігуровані.

Пальпаторно припухлість над шилоподібним відростком... Читати далі

Контрастні методики рентгенологічного дослідження

Останнім часом контрастні методики рентгенологічного дослідженля розробле­ні для більшості органів і систем. Проведення рентгенологічного дослідження із застосуванням контрастування обумовлене потребою одержання диференційованого зображення досліджуваних органів і тканин, які за своєю щільністю не відрізняються від навколишніх анатомічних структур (травний канал, судинна система та ін.). Контрастування виконують шляхом застосування нешкідливих рентгенологічних речовин, газів або їх поєднання. Під час контрастування порожнистих орга­нів уточнюють їх форму, розміри, контури, рельєф слизової оболонки, топографічне співвідношення.

Деякі контрастні методи рентгенологічного дослідження досить складні й застосовуються для уточнення діагнозу лише для проведення бсзконтрастних і контрастних методів за суворими рентген показаннями. Інші методи контрастування завдяки простоті введення контрастної речовини (перорально, через пряму кишку) використовуються в... Читати далі