У 1877 p. Е. Педжет вперше описав хворобу, яку вважав запальним процесом у кістках і назвав його деформуючим оститом. Дослідження Шморля (1920) і Штенгома (1924) дозволили виявити дистрофічну природу патологічного процесу. Вони запропонували назву "фіброзна остеодистрофія", але широкого визнання знайшла назва "хвороба Педжета". Хвороба поширена в усьому світі, вражає переважно чоловіків віком після 40—45 років. Найчастішою локалізацією хвороби є трубчасті кістки, кістки черепа і хребта. Ураження буває моноосальне або поліосальне. У кістках порушується остеобластична функція, що призводить до порушення опорної функції кістки внаслідок розвитку дистрофічних процесів, при яких переважають процеси апозиції кістки над процесами резорбції.
Клінічні прояви. Клінічно початок захворювання прихований, перебіг тривалий, безсимптомний або проявляється наростаючою втомою. Згодом з'являються помірний, тягнучий біль, який посилюється вночі, при... Читати далі
Немає коментарів :
Дописати коментар