Звіробій звичайний: лікувальні властивості, рецепти народної медицини

Звіробій звичайний або продірявлений — попу­лярна лікарська росли­на. У народі звіробій має багато назв: дюравець звичайний, заяча кров, кривавник, хворобій, свято-іванське зілля. Вважають, що назва звіробій походить від казахського джерабай — цілитель ран.
Для лікування використовують квітучі й укриті листям частини звіробою, які розцвітають у червні-вересні. Саме в цей час і збира­ють квітучі верхівки зі стеблом зав­довжки 25-30 см, без грубих без­листих частин. Сушать цю цінну рослину, розстеливши тонким шаром, у тіні. Висушену траву звіробою обмолочують, відділя­ючи стебла, і зберігають не довше як три роки.
Звіробій давно й широко вико­ристовують у народній медицині, хоч і відомо, що чай та інші ліки, виготовлені з цієї рослини, мо­жуть обернутися для чоловіків імпотенцією. Тож недарма росли­на дістала таку грізну назву — звіробій, або, як ще її називають, кривавник. Утім колись важко було знайти хату, у якій би не за­пасли на зиму бодай один пучечок золотавих квіток цієї рослини. Бо народні цілителі вважають звіро­бій засобом проти 99 хвороб! Зда­вна відома приказка: "Як не спе­чеш хліба без борошна, так і не вилікуєш людину без звіробою". Ця трава дає міцність тілу.

Свою войовничу назву ця попу­лярна рослина одержала недарма. На вигляд звичайна, нічим особ­ливим не вирізняється серед ін­ших рослин, вона й справді може вбити найбільшого звіра. Деякі тварини, скуштувавши цю рос­лину, важко хворіють, у них з'являється така сильна сверб­лячка, що звірі кидаються на землю й іноді завдають собі ва­жких ран. Учені з'ясували, що виною цьому є флюоресцентний пігмент філоеретрин, що утво­рюється в процесі травлення, проникає в кров і, досягнувши пігментованих ділянок шкіри, робить їх болісно чутливими до прямих сонячних променів. У де­яких країнах, де на луках... Читати далі